banner banner

Bellingcat опублікував першу частину розслідування спецоперації української розвідки з перехоплення літака з бойовиками ПВК "Вагнера"

Спочатку ідея українських розвідників полягала в тому, щоб виманити чотири-п'ять вагнерівців на територію Угорщини

У Лівії розбився вертоліт з 4 вагнерівцями Анадолу

Видання The Insider спільно з Bellingcat розслідувало обставини перехоплення літака з бойовиками ПВК "Вагнера". Сьогодні The Insider опублікував першу частину розслідування.

Українським розвідникам під виглядом охоронної компанії  "Роснєфти" вдалося вивезти з Росії десятки ключових бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів в Україні. Зазначається, що спецоперація повинна була завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками в Україні. Але в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом, і операцію "перенесли".

Спочатку ідея українських розвідників полягала в тому, щоб виманити чотири-п'ять "вагнерівців" на територію Угорщини під приводом, що для роботи в новій ПВК треба пройти підготовку в спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх би затримали, екстрадували в Україну і судили.

Розвідники знали, що "вагнерівці" часто беруть участь в охороні цінних вантажів або активів російських компаній за кордоном. Саме під виглядом такої компанії і збиралися діяти українські розвідники.

До вересня 2019 року ГУР Міноборони зібрало персональні дані більш ніж тисячі найманців, переважна більшість з яких воювали на сході України між 2014 і 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився в будь-яких військових злочинах на території України, — це кілька десятків конкретних осіб.

Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб. Для успішної реалізації проекту, який отримав кодову назву "Авеню", для максимальної правдоподібності команда вирішила використовувати реальну, але припинила діяльність ПВК "МАР", яку було створено в Санкт-Петербурзі у 2012 році. 

"МАР" була відома проведенням декількох операцій на сході України "в інтересах російської держави" у 2014 році й отримала публічну подяку від самопроголошеного "уряду ДНР" за "доправлення гуманітарної допомоги". Її веб-сайт був активний станом на кінець 2019 року і проголошував готовність "захищати інтереси держави, виконуючи завдання, які в силу обставин не може виконати регулярна армія". На сторінках в соціальних мережах люди скаржилися, що контактні телефони та адреса електронної пошти не відповідають на запити про прийом на роботу", - йдеться в розслідуванні.

Для перехоплення вхідних запитів про набір персоналу у вересні 2019 року команда ГУР МО зареєструвала аналогічний домен і сайт. Це також дозволило їм створити домен електронної пошти для спілкування з кандидатами на роботу.

Важливим учасником проекту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований і завербований українською розвідкою в "ДНР" кількома роками раніше. Він повернувся до Росії і вийшов на пенсію, але через деякий час на прохання українських розвідників знову став шукати роботу в Міноборони й успішно знайшов. Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисний для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо в цьому виникне потреба.

Роль "головного рекрутера" і "куратора проекту від спецслужб" зіграв спецпризначенець з реальним бойовим досвідом, добре знається на деталях війни на Донбасі та в жаргоні, використовуваному російськими найманцями.

Щоб розкрутити сайт з набору до ПВК, на російських сайтах, де вже раніше вербували бойовиків, було розміщено низку розпливчасто сформульованих оголошень про вакансії. Оголошення були навіть на Avito.ru. розміщувалися вакансії в компанії, яка пропонує "послуги у сфері охорони державних і приватних компаній по всьому світу" із зарплатою 225 тисяч рублів.

У квітні 2020 року відповідальним за проект "Авеню" було призначено українського спецпризначенця, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ і керував операцією з арешту Цемаха.

Проаналізувавши отримані заявки та іншу зібрану інформацію, він доручив Сергію Петровичу провести співбесіду з деякими з найбільш перспективних кандидатів. Його завдання полягало в тому, щоб спробувати з'ясувати, чи можна використовувати кого-небудь з них як довірених осіб для вербування інших значущих для України бойовиків, а потім вже використовувати для рекрутингу цих інших, за методом снігової грудки. Для цього Сергію Петровичу було надано спеціальний телефон без SIM-карти і програму для підробки ідентифікатора абонента, яка показувала сирійський телефонний номер — найманцям сказали, що їхній куратор перебуває в Сирії.

"Двоє з перших претендентів, які подали свої заяви про прийом на роботу у вересні 2019 року, схоже, підходили під опис, але один з них виглядав особливо багатообіцяюче: Артем Міляєв, 1981 року народження. Міляєв не тільки написав, що отримав військовий досвід в Чечні, Донбасі і Сирії, але і зазначив, що був заступником командира штурмової бригади в "ДНР", де командував більш ніж 100 бійцями. У своєму першому спілкуванні з "рекрутером" він пропонував набирати бійців з-поміж своїх старих підлеглих. Він був відомий своїм бойовим товаришам, а також українській розвідці під позивним Шаман", - йдеться в повідомленні.

У квітні 2020 року Сергій Петрович знову зв'язався з  Шаманом і запитав, Скільки людей з його групи, що складалася з 120 найманців, можна найняти для проекту ПВК "МАР". Міляєв відповів, що йому потрібно перевірити ще раз і зателефонувати кожному з них.

Пізніше Шаман сказав, що у нього є десть бійців, і він надішле детальний список з їхніми іменами, спеціалізацією, мовними навичками і документи про щеплення від Covid-19. В кінці розмови Петрович і Міляєв домовилися про процес роботи з претендентами: останній мав надсилати Петровичу партії по 10 бійців за раз, після чого Петрович мав телефонувати кожному з них, посилаючись на Шамана, а після перевірки кожного кандидата їх буде перенаправлено назад до Міляєва, який отримає їхнє резюме і підтверджувальні документи електронною поштою.

До кінця травня фальшива ПВК отримала десятки нових заявок, всі вони посилалися на Шамана  як на свого референта. Бланки заяв були складені так, щоб це виглядало як форми, що раніше використовувалися справжньою ПВК "МАР", і на кожній формі була проставлена печатка цієї ПВК із зазначеним ім'ям "директора з персоналу Алексєєва". Форми, які в кінцевому підсумку були заповнені більш ніж 200 заявниками, містили повні особисті дані, включаючи поточну адресу, номери телефонів та електронну пошту, зріст, вагу та розміри взуття, освіту та військовий досвід. 

До початку червня 2020 року ГУР МО отримало сотні сторінок докладних, написаних від руки зізнань бойовиків про їх роль в незаконних бойових діях в Східній Україні, на Близькому Сході і в Африці, а також імена командирів і фотографії медалей, виданих Кремлем, і навіть раніше ніде не публікувалися відео - і фотоматеріали про військові злочини, таких як збиття українського військового вертольота на Донбасі у 2014 році.

Резюме комбатантів містили прямі зізнання у військових злочинах і подробиці про те, як розвивалася гібридна війна Росії в Україні. Деякі бойовики повідомляли, що прибули на Донбас в 2014 році "під виглядом повстанців", в той час як інші описали свою присутність там як пряме розгортання своїх регулярних підрозділів російської армії. Важливо відзначити, що команда ГУР МО почала помічати серед заявників Імена, які, як вони знали, вже розшукувалися їхніми колегами в СБУ за тяжкі злочини, скоєні в 2014-2015 роках на сході України.

Найважливішою частиною операції повинна була стати примусова посадка літака. По-перше, треба було забезпечити безпеку всіх пасажирів, по-друге, для посадки літака потрібен був слушний легальний привід, а головне — план повинен був спрацювати.

Маршрут з Мінська в Стамбул був зручним: літак знаходився б в українському повітряному просторі близько 28 хвилин — цілком достатньо часу, щоб виконати процедуру аварійної посадки під хибним приводом. Вивчивши Чиказьку конвенцію, що регулює комерційні повітряні перевезення, команда прийшла до висновку, що існує тільки два сценарії, які дозволять Україні законно посадити літак на своїй території.

Перший-невідкладна медична допомога: якщо пасажиру на борту рейсу стає погано, наприклад, в результаті серцевого нападу, літак повинен здійснити екстрену посадку в найближчому аеропорту. Технічно найближчим після переходу в повітряний простір України був би один з двох аеропортів у Києві. Однак відстань від кордону до аеропорту Мінська було ненабагато більше, через що пілот міг замість цього повернутися в Білорусь, так що цей варіант був занадто ризикованим.

Другий сценарій-загроза вибуху на борту. У цьому сценарії, як тільки відповідний наземний диспетчерський пункт буде поінформований про загрозу, він на свій розсуд дає вказівку літаку приземлитися в аеропорту за своїм вибором, оскільки гіпотетичний ризик від вибуху поширювався не тільки на пасажирів, але і на людей на землі. Більш того, згідно з міжнародним правом, українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирам про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту. Саме цей варіант і був прийнятий за основу як найбільш надійний.

Щоб реалізувати цей план, було необхідно, щоб хтось, фізично знаходиться в аеропорту Мінська, подзвонив в службу управління повітряним рухом України і попередив про те, що у нього є вагомі підстави вважати, що на борту цього літака закладена бомба. В даному сценарії той, хто дзвонив, повідомив би, що підслухав, як два пасажири-чоловіки в кафе аеропорту обговорювали свою ворожість по відношенню до України і, як йому здавалося, обговорювали терористичний акт на борту рейсу. Дзвінок повинен був бути проведений в момент, коли літак входив в повітряний простір України.

Щоб звести до мінімуму ризик витоку і зробити можливим заперечення своєї причетності, команда ГУР залучила дуже вузьке коло колег з правоохоронних органів.

Президент України вперше був проінформований про пропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Співрозмовники сказали нам, що президент Володимир Зеленський в цілому схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року і попросив підготувати детальний план. Цей концептуальний план був підготовлений і затверджений Міністром оборони 1 липня 2020 року.

З цього моменту два старших офіцера, що відповідають за проект: Василь Бурба, директор ГУР, і Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту"Авеню".

15 липня було куплено 34 квитки з Мінська в Стамбул на рейс, що вилітав через 10 днів. Декларована дата повернення - 19 жовтня, прямим рейсом зі Стамбула прямо в Москву, тобто за легендою початкове розгортання планувалося на період в три місяці. Для правдоподібності були заброньовані зворотні квитки і для першої, і для другої групи.

Нагадаємо, 29 липня 2020 року білоруські силовики затримали більше трьох десятків бойовиків підконтрольній Кремлю неофіційній "приватній військовій компанії Вагнера", частина з яких воювала на Донбасі на боці "ДНР" і "ЛНР".

Всупереч клопотанню України про екстрадицію цих найманців 14 серпня Мінськ прийняв рішення відправити їх на батьківщину.

Путін в інтерв'ю телеканалу "Росія 1" заявив, що до затримання 33 осіб з ПВК "Вагнера" в Білорусі причетні спецслужби України і США.

24 червня президент Володимир Зеленський відкинув причетність українських спецслужб до підготовки операції із затримання "вагнерівців".

У свою чергу Служба безпеки України почала розслідування у зв'язку з можливим зривом операції із затримання 33 бойовиків через розголошення даних.

В липні Шевченківський районний суд Києва зобов'язав Державне бюро розслідувань розпочати досудове розслідування про можливу державну зраду Володимиром Зеленським і його оточенням через зрив операції із затримання членів ПВК "Вагнера".

Нещодавно журналісти американського телеканалу CNN дізналися нові деталі про минулорічну спецоперацію України з виманювання в пастку "вагнерівців". Саме бійці так званої "ПВК Вагнера" - неофіційної групи, представники якої, за даними ЗМІ, брали участь як найманці у багатьох збройних конфліктах, у тому числі на Донбасі, могли стати фігурантами справ щодо бойових дій на Донбасі та допомогти у розслідуванні збитого "Боїнга-MH17".
Джерело: 112.ua


Новини за темою

Віджет партнерів