banner banner

Взяти на себе гріхи коментаторів. Як рішення Європейського суду змінить ваше життя у Facebook

Взяти на себе гріхи коментаторів. Як рішення Європейського суду змінить ваше життя у Facebook
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

Користувачів Facebook можуть притягнути до відповідальності за коментарі інших людей. Європейський суд із прав людини погодився з рішенням судів попередніх інстанцій про те, що на авторі публікації лежить відповідальність за коментарі під нею. Що робити, якщо в користувача немає можливості почистити акаунт, або якщо "мова ворожнечі" з'явилася на сторінці, яку він уже не веде - залишається загадкою.

У мережі таке рішення називають відвертою цензурою і побоюються, що блогери, ЗМІ й навіть звичайні користувачі не зможуть повноцінно висловлювати свою думку, побоюючись ботів-провокаторів. Адже при бажанні здійснити атаку на людину можна, нагнавши коментаторів, які спеціально будуть "гадити" в соцмережах.

112ua.tv

Що змінить постанову ЄСПЛ і як вона вплине на пересічного користувача соцмереж – у нашому матеріалі.

Санкції за пости і лайки

Ще 10 років тому Жюльєн Санчез, мер Бокера, міста на півдні Франції, під час виборів написав у Facebook про свого політичного опонента. У коментарях користувачі розбурхалися, відпускаючи, м'яко кажучи, нетолерантні коментарі не тільки в бік політиків, а й на адресу мусульман, що живуть у місті. Через два роки після публікації авторів коментарів і самого автора публікації звинуватили в розпалюванні міжетнічної, релігійної та расової ворожнечі. Штраф становив 4 тис. євро.

Жюльєн Санчез звернувся до ЄСПЛ зі скаргою про порушення права на свободу вираження думки, але суд із прав людини на його бік не встав. Таким чином, судді визнали, що Санчез у відповіді за коментарі інших користувачів.

Жюльєн Санчез (по центру) З відкритих джерел

Уже багато років ЄСПЛ вирішує справи, пов'язані з інтернетом, у контексті ст. 10 Конвенції (право на свободу вираження думки). Виходячи з цього та інших висновків Європейського суду, свобода слова в принципі не є пріоритетною для ЄСПЛ.

Право на свободу слова за Конвенцією не абсолютне й може бути обмежено пропорційно законної мети. Тобто обмежувати критику урядової системи незаконно, "мова ворожнечі" - ні. Наприклад, ЄСПЛ постановив, що заперечення Голокосту не може бути виправдано свободою слова.

Новини за темою

Але яким чином судді ЄСПЛ пропонують обчислювати непотрібні вирази? Ні в цьому, ні в попередньому висновку конкретики, на жаль, не було. Йшлося про коментарі, які "очевидно, містять мову ворожнечі або заклики до насильства", "протиправність яких очевидна і не вимагає жодних спеціальних знань". Згідно з Конвенцією з прав людини, гарантії свободи слова такі вирази не охоплюють.

При цьому притягнути особу до відповідальності за помилкове звинувачення в поширенні ненависті вкрай важко.

Цікаво, що особливу увагу ЄСПЛ приділяє саме постам і коментарям. А ось до лайків спірних публікацій у соцмережі суд підходить набагато простіше. Наприклад, ЄСПЛ визнав незаконним звільнення прибиральниці турецького Міністерства освіти, яка лайкала пости про харасмент учителями школярів. Виходячи з висновків ЄСПЛ, різниця між лайком і постом у тому, що лайк лише "висловлює симпатію до опублікованого змісту, але не активне бажання його поширювати".

Утім, кожен випадок індивідуальний. Теоретично і за лайки можна виклопотати, якщо складеться низка факторів.

Під прицілом - політики й публічні особистості

Як уже було сказано, пости в соцмережі лайкала проста прибиральниця. Жюльєн Санчез же був медійною особою.

"Заявник усвідомлено зробив свій Facebook-акаунт публічним, дозволяючи своїм друзям постити там контент. Це означає, що він був відповідальним за те, щоб моніторити вміст опублікованих висловлювань, - підкреслюють судді. - Заявник не міг не знати, що його аккаунт, найпевніше, приверне коментарі політичного характеру, полемічні за визначенням, і отже, мав би навіть більш уважно моніторити їх".

Тож багато чого буде залежати від аудиторії автора і його соціально-політичної ваги. А також - від реакції особи на коментарі.

"Йшлося про кандидата на виборчу посаду, про публічну особу, яка своєю поведінкою формально підтримала висловлювання під публікацією, - роз'яснює в коментарі 112ua.tv адвокат Ростислав Кравець. - Часто і ми спостерігаємо, як українські політики взагалі на хвилі хайпа навпаки заохочують своїх передплатників, щоб ті залишали саме такого роду коментарі. Потім політики вибачаються за них, хоча всією своєю поведінкою показують, що схвалюють висловлювання екстремістського характеру. Думаю, їх можна було би притягати до відповідальності й до рішення ЄСПЛ".

Щодо України адвокат вважає: якщо поведінка особи дійсно буде свідчити про те, що вона не підтримує подібних дій, її не буде притягнуто до відповідальності.

Чи можуть оштрафувати ЗМІ?

Чи не означає той факт, що ЗМІ мають значний вплив на населення, що після рішення ЄСПЛ вони можуть зазнати удару? Адже своєчасне видалення негативних коментарів - важко реалізоване завдання. Особливо питання важливе в контексті медіа в Україні, які й без того переживають не найкращі часи.

Медіа є відповідальними за коментарі користувачів ще з 2013 (!) року - із часів відповідного рішення Європейського суду. Тоді суд порахував адекватним визнання новинного порталу винним у наявності на сайті образливих коментарів.

На латвійському порталі Delfi розмістили статтю про знищення "крижаної дороги", що дозволяє пересуватися замерзлим морем. У статті звинуватили логістичну компанію, що використовує пороми, а в коментарях під нею про компанію гнівно висловлювалися читачі.

Скріншот

Скріншот

Її керівник Айдар Леес-Леесмаа попросив редакцію видалити всі негативні коментарі, що вона, власне, й зробила, стерши, щоправда, тільки щодесятий негативний коментар. Леес-Леесмаа пішов до суду, і естонські суди його скаргу задовольнили, оштрафувавши новинний портал.

Суддів не пом'якшила пряма вказівка на сайті, що відповідальними за коментарі є читачі, а не редакція. Не допоміг і той факт, що на сайті було автоматичне блокування висловлювань з матюками - судді вирішили, що його недостатньо. І навіть те, що редакція видалила деякі коментарі, не врятувало ситуацію.

Естонські суди звернули увагу на те, що редакція, будучи фінансово зацікавленою у відвідуваності сайта й активності читачів, стимулювала коментування. А отже, можливість коментування була не просто технічною, але контентною, і за змістом коментарів повинен був стежити сам сайт, а не жертва кібербулінгу.

Власники Delfi не погодилися з таким висновком, вважаючи санкції після публікації розгромного матеріалу наступом на свободу слова. Вони спробували оскаржити таке рішення, скерувавши скаргу до Страсбурзького суду. Коли суд її не задовольнив, вони пішли до ЄСПЛ, але й тут їх чекав провал: Європейський суд погодився з висновками колишніх інстанцій.

Штраф у 320 євро порахували пропорційним. А Велика палата потім підтвердила цей висновок, підкресливши, що притягнення Delfi до відповідальності не позначилося на його роботі негативно.

Покарання для "нових медіа"

Показово ось що: редакція, на думку суддів, мала "вжити заходів до того, щоб ці коментарі не було опубліковано або було видалено в розумний час". Який це саме "розумний час" - незрозуміло. Зробити це потрібно було, враховуючи рішення суддів, ще до прохання жертви.

Ситуація зі ЗМІ та коментарями якоюсь мірою нагадує рішення Нацради з питань телерадіомовлення оштрафувати канал NewsOne за висловлювання гостей в його ефірі. Адміністративна відповідальність настала попри те, що ведучі неодноразово повторювали: думки гостей є суто їхнім особистим і відповідальності за них вони не несуть.

Що примітно в історії з Delfi, так це те, що йшлося тільки про новинні інтернет-портали. Причому комерційні. Як важлива обставина згадувалася вага такого порталу. Важливо в цьому питанні й те, що коментарі були анонімними. Редакція "не вжила належних заходів, щоб виявити їхніх авторів, щоб цих можна було притягнути до відповідальності". Тобто в зоні ризику - сайти з можливістю анонімного коментування.

Постанова не стосувалася коментарів у соціальних мережах, про що Велика палата вважала за необхідне прямо написати в пункті 116 своєї постанови. Тепер же ситуація змінилася - як кажуть у ЄСПЛ, Конвенція - це живий організм. Будь-які правовідносини розвиваються. Можливо, це пов'язано з тим, що багато вчених визнають Facebook і Twitter так званими новими медіа. Мікроблоги на особистій сторінці, окремі пости, що публікуються автором, можуть називатися блогом у традиційному розумінні слова. Сторінка в соціальній мережі фактично теж стає медіаресурсом.

112ua.tv

Чи логічно тепер чекати штрафів для сторінок ЗМІ в соцмережах? Адже через кілька днів після скандального рішення ЄСПЛ про коментарі у Facebook австралійський Верховний суд визнав: ЗМІ є видавцями коментарів своїх користувачів у соціальних мережах і відповідають за них.

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що практика ЄСПЛ не буде широко застосовуватися в Україні.

"Таке законодавство дійсно є: власника того чи іншого ЗМІ можна притягувати до відповідальності в разі, якщо не встановлено автора цього коментаря, і буде встановлено, що автор дійсно розпалює ворожнечу, закликає до будь-яких дій. Такі сайти, як "Центр протидії корупції", "Де-юре" тощо, давно можна було би закрити. Не думаю, що й після цього рішення кого-небудь, у тому числі засоби масової інформації, будуть притягувати до відповідальності за подібне", - говорить Кравець.

Що чекає непублічних користувачів

Навколо обов'язковості виконання рішень Європейського суду з прав людини тривають дискусії. З одного боку, його висновки є зразком правозастосування не тільки для національних судів, а й для суб'єктів владних повноважень. З іншого, поправки до Конституції РФ, наприклад, дозволили ігнорувати такі рішення. Закон Російської Федерації у країні понад міжнародного права.

Україна бере до уваги рішення ЄСПЛ, та й самі громадяни активно звертаються зі скаргами до Європейського суду (наша країна на третьому місці за кількістю скарг).

Якщо практика ЄСПЛ і не буде активно застосовуватися на території України, непрямі наслідки користувачі все ж можуть відчути через посилення цензури на самій платформі Facebook. Найпевніше, ці та інші великі соціальні медіа прислухаються до такої практики.

Справа в тому, що подібне рішення ЄСПЛ резонує із позиціями Марка Цукерберга. На засіданні Конгресу творець Facebook сказав: "Щоразу, коли мене запитують, чи не ЗМІ ми, я чую: чи відповідаємо ми за контент, яким люди діляться на Facebook? І я думаю, що відповідь на це за питання - "так".

Автори на платформі вже тепер поділяють відповідальність із коментаторами, періодично потрапляючи в блок. Facebook також часто заявляла про цензурування контенту і люто видаляла пости. Причому не обов'язково заслужено: алгоритму, який зміг би однозначно та об'єктивно сортувати контент, розпізнавати гумор, сарказм, у тому числі в коментарях, немає.

А отже, у просторі соцмереж, приватних територій із власними регульованими правилами можна очікувати будь-якої цензури.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів