banner banner

Відступ Байдена: Наслідки виведення військ США з Іраку

Відступ Байдена: Наслідки виведення військ США з Іраку
Відкриті джерела

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Президент США Джо Байден і прем'єр-міністр Іраку Мустафа аль-Кадімі 25 липня підписали угоду про завершення військової операції на території близькосхідної країни до кінця 2021 року. Зараз в Іраку служать 2,5 тис. американських військовослужбовців. За останній рік їхня кількість скоротилася вдвічі. Байден має намір залишити в Іраку тільки військових інструкторів для підготовки місцевих силовиків, ділитися даними розвідки, надавати підтримку у сфері логістики.

Одного разу американські військовослужбовці вже покинули Ірак у 2011 році під тиском антивоєнних настроїв електорату Демократичної партії США. Однак їм знову довелося туди повернутися у 2014 році для боротьби з терористичною організацією ІДІЛ, яка захопила великі території Сирії та Іраку, наживалася на продажах нафти за цінами нижче ринкових і спровокувала потоки біженців у країни Близького Сходу та Європи. Ймовірно, Близький Схід знову чекає турбулентність.

Солдатські причини

Формальною причиною виходу американців є рішення, прийняте в січні 2020 року більшістю депутатів парламенту Іраку про виведення іноземних військ і баз з країни у відповідь на ліквідацію авіаударом із безпілотника іранського генерала Касема Сулеймані та заступника керівника Сил народної мобілізації Іраку Абу Махді аль-Мухандіса в аеропорту Багдада. Американці могли спробувати переконати іракських чиновників переглянути своє рішення, враховуючи нестабільну ситуацію в країні.

Новини за темою

Насправді американські військовослужбовці йдуть з Іраку тому, що там існує загроза для їхнього життя та в них недостатньо можливостей для самооборони. Протягом останніх декількох років спонсоровані Іраном збройні угруповання шиїтів "Катаїб Хезболла", "Асаїб Ахль аль-Хакк" обстрілюють позиції американських військових. Прем'єр-міністр Мустафа аль-Кадімі критикує авіаудари США у відповідь по позиціях бойовиків і вважає їх порушенням суверенітету Іраку. Однак посилати більше військовиків в Ірак для протидії шиїтським угрупованням у плани чинної адміністрації не входить. Байден скорочує військову присутність на Близькому Сході, щоб посилити стримування Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Іракська нафта вже не представляє для Вашингтона такої цінності, як у період президентства Джорджа Буша-молодшого, через проведений Байденом курс на декарбонізацію економіки. До того ж Байден обіцяв своїм виборцям завершити "вічні війни" й не боїться засуджень серед противників скорочення військової присутності на Близькому Сході. Військові операції в Іраку, Афганістані, Сирії, Пакистані обійшлися американським платникам податків у 6,4 трлн доларів.

Інтереси Іраку

Виведення американських військовослужбовців з Іраку відповідає інтересам Ірану, якому практично вдалося зміцнити свій вплив у всіх країнах, де проживають одновірці мусульмани-шиїти (так званий "шиїтський півмісяць"). Після ісламської революції 1979 року в Ірані режим аятол розглядає Ірак із його великою шиїтською громадою як об'єкт своїх інтересів. У період Ірано-іракської війни 1980-1988 років іранські військові намагалися на багнетах насадити іракцям свою модель теократичного розвитку.

Можливо, Байден формалізував припинення бойових операцій США в Іраку, щоб спонукати обраного президентом Ірану Ібрагіма Раїсі продовжити переговори у Відні й погодитися повернутися до виконання умов ядерної угоди. Тегеран відклав участь у переговорах до вступу на посаду нового президента 3 серпня 2021 року. Поступливість Байдена свідчить про глибоку кризу впливу США на Близькому Сході. Фактично іранцям вдалося змором змусити американців піти з Іраку, і в цьому їм допомогли збройні угруповання іракських шиїтів.

Угода Байдена та аль-Кадімі підкріплює шанси політичних сил шиїтів, як рух "Саірун" Муктади ас-Садра або коаліція "Фатех" Хаді аль-Амері, успішно взяти участь у дострокових парламентських виборах у жовтні 2021 року. Рішення про їхнє проведення було ухвалено під впливом акцій протесту іракців, незадоволених низьким рівнем життя, економічною розрухою, суцільною корупцією та засиллям впливу Ірану в країні. Сьогодні в "Саірун" найбільша фракція в парламенті. Хоч Байден і погодився виділити 5,2 млн доларів для моніторингової місії ООН на виборах в Іраку, рішення про завершення бойової місії видається як небажання американців захищати демократію в цій країні. Перші вільні вибори в Іраку відбулися в січні 2005 року, коли ситуацію в країні контролювали американські військові.

Іранське керівництво продовжить регіональну експансію та втручання у внутрішні справи країн Близького Сходу. У Лівані істотний вплив на політичні процеси надає шиїтська терористична організація "Хезболла". У Сирії за підтримки російських військових та іранського Корпусу вартових ісламської революції вдалося зберегти при владі режим президента Башара Асада. В охопленому громадянською війною Ємені спонсоровані Тегераном повстанці хусити наступають на регіон Маріб. Під їхнім контролем знаходиться практично вся північ країни, а збройна інтервенція Саудівської Аравії на боці світського уряду виявилася не надто ефективною.

Вигоди Китаю

Ослаблення позицій США в Іраку вигідне Китаю, який зміцнює свою присутність в економіці цієї країни. У липні 2021 року іракський уряд вибрав китайську держкомпанію CNCEC як підрядника на будівництво нафтопереробного заводу в Ель-Фао. Можливо, китайським фірмам дістанеться підряд на будівництво нафтопереробного заводу в регіоні Ді-Кар. Китайці отримали контракти на будівництво цементного заводу, житлової інфраструктури, комерційного центру в Іракському Курдистані. Компанія Shanghai Electric Group побудувала Васситську теплоелектростанцію, яка покриває 20% потреби Іраку в енергії.

Новини за темою

У 2020 році Ірак посів третє місце після Росії та Саудівської Аравії за обсягами експорту нафти в Китай. Китайська компанія Sinopec отримала від іракського уряду право на розробку газового родовища Мансурія й претендує на частку американської компанії ExxonMobil у нафтовому родовищі "Курна-1". У 2018 році обсяг китайсько-іракської торгівлі перевищив 30 млрд доларів. Китай - основний торговий партнер Іраку. Колишній прем'єр-міністр Адель Абдель Махді цікавився приєднанням до китайської інвестиційної та логістичної ініціативи "Один пояс, один шлях".

Хто в мінусі?

Не кращим чином складаються перспективи для світських арабських держав, які бачать в Ірані загрозу для своєї безпеки. Перш за все це стосується Саудівської Аравії та ОАЕ. Мало того що американці виводять зенітно-ракетні комплекси та винищувачі з військових баз на їхній території, так ще залишили без прикриття в Іраку, який може використовуватися радикалами для провокацій. У всякому разі хусити обстрілюють населені пункти та інфраструктуру Саудівської Аравії з території Ємену й підтримують сепаратизм у прикордонних районах. У разі сигналу з Тегерана аналогічним чином можуть надійти збройні угруповання іракських шиїтів.

Країни Перської затоки десятиліттями робили ставку на США як гаранта своєї безпеки. У світлі останніх подій їм доведеться переосмислити стратегію та розраховувати на свої сили, зміцнювати обороноздатність. Непередбачуваним може виявитися політика Саудівської Аравії. Враховуючи складні відносини із США та ЄС після вбивства журналіста Джамаля Хашоггі й збройове ембарго Німеччини та деяких інших європейських країн, Ер-Ріяд може переключитися на постачальників зброї з Китаю та Росії. Якщо переговори про ядерну угоду з Іраном закінчаться провалом, то це може спричинити загрозу запуску Саудівською Аравією власної ядерної програми за підтримки Пакистану або Китаю. Альтернативний варіант - формування військового альянсу арабських країн та Ізраїлю проти загального противника.

Посилення Китаю та Ірану в Іраку не бажано для Туреччини. З Іракського Курдистану та провінції Кіркук турки імпортують нафту. Періодично турецькі військовослужбовці проводять контртерористичні операції проти збройних формувань курдів на півночі Іраку, які підтримують зв'язки із сепаратистською організацією "Робітнича партія Курдистану".

З наддержави в карлики

Адміністрації Байдена властиво применшувати негативні наслідки від відходу США для Близького Сходу. Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що немає потреби в присутності американських бойових підрозділів в Іраку. У крайньому разі для проведення операцій можуть бути залучені 900 американських військових, які служать у сусідній Сирії. Іншої думки дотримується іракський полковник Хаджі Бакр. За його спостереженнями, після того як війська антитерористичної коаліції покинули військову базу К1 у провінції Кіркук, почастішали теракти ІДІЛ. У Сирії та Іраку не менше 10 тис. розрізнених бойовиків ІДІЛ. Угруповання шиїтів систематично обстрілюють центральні квартали Багдада, де розташовані дипломатичні установи та офіси іноземних компаній.

Дії Байдена ставлять під сумнів здатність Америки нести відповідальність за підтримку міжнародної безпеки та претендувати на роль світового лідера. Яким би прагматичним не був американський лідер, він увійде в історію як президент, який поставив хрест на виняткових інтересах США на Близькому Сході. Хоч США і вважаються наддержавою, але команда Байдена поводиться як влада малих держав, які бояться жорстко відстоювати свої інтереси та застосовувати військову силу, коли це потрібно.

Георгій Кухалейшвілі

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів