banner banner

Порятунок за рахунок торгових мереж. Чи вдасться знизити цінники на продукти харчування за допомогою держрегулювання?

Порятунок за рахунок торгових мереж. Чи вдасться знизити цінники на продукти харчування за допомогою держрегулювання?
112ua.tv

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Україна повертається до практики держрегулювання цін на продукти, від якої відмовилася п'ять років тому. Уряд вирішив поки не чіпати виробників продуктів харчування і взявся за роздрібні мережі. Вчора було ухвалено рішення щодо обмеження націнки на ряд соціально важливих товарів на рівні 10%.

Учасники ринку говорять 112ua.tv: наївно розраховувати, що це спричинить зниження цін на продукти харчування, які дорожчають через підвищення складових собівартості, зокрема й через зростання цін на газ. Вони попереджають, що держрегулювання це складний і небезпечний інструмент. У невмілих руках він може спричинити катастрофічні наслідки, що неодноразово було доведено практикою. 

Як уряд намагається приборкати цінники на продукти

На вчорашньому засіданні Кабмін ухвалив постанову № 1236, якою на період дії карантину обмежив на рівні 10% граничну торговельну надбавку, яку можуть виставляти торгмережі до оптово-відпускної ціни на гречку, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва, пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, курячі яйця категорії С1, вершкове масло жирністю 72,5%. Ще до Нового року, 30 грудня, уряд обмежив торгову націнку на рівні не більш ніж 10% гуртово-відпускної ціни для житньо-пшеничного хліба, батона і соняшникової олії.

"Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляції цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення", - цитує урядовий сайт першого заступника міністра агрополітики та продовольства Тараса Висоцького.

Продукти, торгова надбавка яких тепер регулюється урядом, торік рекордно подорожчали і продовжують зростати в ціні. Як повідомляв 112ua.tv, минулого листопада порівняно з листопадом 2020 року всі крупи подорожчали в середньому на 22,5%, а гречка - більше всіх, на 194,2%. І на цьому зростання цін не закінчилося.

Новини за темою

"Незважаючи на те що гречки нового врожаю було зібрано 113 тис. т - на 9% більше, ніж минулого року, на внутрішньому ринку триває зростання цін на гречану крупу. Тільки за місяць ціна на гречку підскочила щонайменше на 10 грн", - пише у Facebook академік, віце-президент НААН Ануш Балян.

Цена на гречку вже виросла з 43 грн у листопаді до 50-60 грн/кг.

112ua.tv

Ціна в Metro

112ua.tv

Ціна в Novus

Найбільш значне зростання цін продемонструвало вершкове масло - торік ціна на нього досягла найвищого показника за останні п'ять років. З 200 грн/кг у жовтні минулого року ціна на вершкове масло вже зросла до нинішніх 300 грн/кг.

112ua.tv

Ціна на ринку "Столичний"

Упаковка масла низької жирності 72,5% (саме його віднесено Кабміном до товарів, на які регулюється торгова надбавка), коливається в межах 50-60 грн за 200 г, або 250-300 грн/кг. Масло з більш високою жирністю коштує дорожче.

112ua.tv

Соняшникова олія також била всі рекорди за ціною, подорожчавши за рік з 42 грн за літр до рекордних 62,57 грн/літр.

112ua.tv

Ціни в Ашан

Курячі яйця, які коштували 30 грн за десяток у жовтні, до новорічних свят зросли до 40 грн/кг, і проти всіх очікувань не тільки не відкотилися до попередніх значень, а й продовжили зростання.

112ua.tv

Ціни на ринку "Столичний"

Пішли в зростання ціни на цукор. З 15-16 грн/кг ціна на продукт впевнено перевалила позначку у 20 грн/кг.

112ua.tv

Подорожчало незбиране молоко і хліб - цінники батона і житньо-пшеничного хліба впевнено додали в ціні 20% за минулий рік і ще 10% у січні.

Регулювання цін у мережах не зупинить зростання цін у виробників

"Зростання гуртово-відпускних цін у більшості виробників сьогодні є обґрунтованим, тому що ростуть всі складові собівартості. Подивімося на ситуацію в тваринництві – у свинарстві, птахівництві. Минулого року ми були змушені платити за корми, що подорожчали через зростання на зернові, вдвічі більше, ніж роком раніше. А в собівартості нашої продукції це 60-70%. Подорожчала електроенергія, десятикратно зрісла ціна на газ. Як може не зростати відпускна ціна?" - каже 112ua.tv голова ради директорів Асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко.

За його словами, в нинішній ситуації некоректно навіть питати, чи допоможе рішення уряду знизити ціни на продукти харчування.

"Якщо за допомогою впроваджуваних заходів вдасться хоча би заморозити цінники на нинішньому рівні, то це вже велика перемога", - сказав Бакуменко.

"Регулювання торгової націнки є слабким інструментом боротьби зі зростанням цін. Він взагалі не стосується ключових складових собівартості: основної сировини та енергоносіїв, через зростання вартості яких виробники підвищують відпускну ціну", - говорить 112ua.tv голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ганна Лічман. За її ініціативи з осені регулярно проводилися круглі столи, на яких обговорювали питання підвищення цін на продукти харчування та можливі сценарії реагування.

Представники торгових мереж запевняють, що на зазначені Кабміном товари соціальної групи і так встановлюють найнижчі торговельні надбавки, навіть нижче 10%. Відпускні ціни на полицях змінюються відповідно до змін відпускних цін виробників. При цьому всі підвищення на групу соціальних товарів декларують відповідно до вимог законодавства.

"Незрозуміло, чому всю увагу нині звернено на рітейл і зміщено з виробників продуктів харчування, зокрема й тих, на які вводять держрегулювання. Ціни в торгмережах формуються з огляду на відпускні ціни виробників. Вони підвищуються - і зростає ціна на полиці. Наприклад, виробники молочних продуктів на 5-10% регулярно підвищують відпускну ціну протягом останніх місяців, і це відображається в цінниках. Аналогічна ситуація і з іншими продуктами", - говорить співрозмовник 112ua.tv в одній із найбільших торгових мереж.

Зростання цін на продукти харчування стримують низькі доходи українців і висока конкуренція, зазначають співрозмовники в торгмережах. Магазини конкурентів можуть стояти один навпроти одного, а за декілька зупинок у тому самому мікрорайоні може працювати ринок. Реалізатори кажуть, що підвищення цін часто може означати втрату позицій.

Але організований роздріб не такий простий, як здається. Це досвідчений бізнес, який використовує безліч ходів для збереження свого прибутку. Реалізатори давно навчилися заробляти на конкуренції серед виробників і на їхньому  бажанні збути свій товар, кажуть представники табору виробників.

"З роздробом потрібно комплексно і глибоко працювати. Найчастіше йдеться не тільки про торгові націнки, а й про систему маркетингових витрат, які стягують із виробника як плату за кращу можливість у продажу свого товару. Якби всі ці сплати вкладали виключно в торгову націнку, ситуація була би значно простішою. Але місце на полиці "на рівні очей споживача", на окремому стенді, додаткові поліпшення - все це коштує грошей. Роздріб на цьому вміє добре заробляти, спритно прописуючи подібні виверти в контрактах, крім торгової націнки", - говорить 112ua.tv Олександр Бакуменко.

Асоціація виробників молока повідомляє, що молокозаводи, щоб увійти на прилавки торгових мереж, продавали свою продукцію в мінус і зараз намагаються покрити свої збитки за рахунок фермерів. Асоціація цитує голову наглядової ради групи компаній "Молочний альянс" Сергія Вовченка, який під час онлайн-зустрічі Мінагрополітики заявив, що в листопаді на кожній пляшці молока Яготинський маслозавод "доплачував" 6 коп. торговим мережам, на пачці масла - 5,13 грн, на пачці сметани - 1,26 грн. Пирятинський сирзавод доплачував на кожній 180-грамовій упаковці сиру 2,36 грн.

Бакуменко каже, що додатково на виробників тисне ситуація із затримкою розрахунків за поставлений товар торгмереж, що вимиває їхні обігові кошти, необхідні для своєчасної закупівлі тих самих енергоресурсів.

"У роботі з торговими мережами також має бути використано глибокий підхід і знання специфіки. Було би добре, щоб влада надала допомогу в розв'язанні питання з розрахунками торгмереж за поставлений товар. З моменту надходження товару в мережу до повного розрахунку має минути 2 тижні, а не 2 місяці, як часто відбувається. Чинна система розрахунків заморожує обігові кошти підприємств", - говорить Бакуменко.

У неофіційних бесідах рітейлери зазначають: схоже, що лобі виробників достукалося до потрібних кабінетів. Дії та заяви представників влади свідчать про те, що вона благоволить до виробників і, можливо, навіть поділяє думку, що продукти дорожчають із вини торгмереж. За їхніми словами, одна справа - якщо контролери за виконанням норм урядової постанови чесно розбиратимуться в ситуації і вивчатимуть усі складові ціни на полиці, зокрема відпускну ціну виробників. Але зовсім інша справа, якщо без вини винними оголосять торгмережі й директивно вимагатимуть від них зниження цін на окремі товари. У цьому випадку ряд продуктових позицій з організованого роздробу може взагалі зникнути. Наприклад, мережі припинять торгувати ваговим цукром і залишать тільки рафінад, що не підпадає під регулювання. Соціальну гречку на полицях замінить гречка органічна порційна, а замість молока і сметани в плівці  продаватимуть тільки преміальні позиції в пляшці та пластиковому цеберку. На полицях може залишитися тільки маргарин і високосортне масло понад 80% жирності, а регульована позиція з жирністю 72,5% зникне.

Очевидно, утримувати баланс за ручного управління такими сильними групами, як великі виробники продуктів харчування і великі роздрібні мережі, зовсім непросто. Більш ніж 20-річна історія практики держрегулювання цін на продукти харчування, від якого Україна відмовилася у 2017 році, говорить про те, що досі цього не вдалося нікому з попередників нинішньої влади.

Як відомо, Україна не могла розпрощатися із законодавчими інструментами, що дозволяють впливати на продукти харчування з 90-х. Застосування цієї опції залежало від того, хто приходив до влади: що м'якшими були її представники, то менше зиску було від регулювання. Що жорсткіше влада закручувала гайки, то більше їй доводилося розсьорбувати найнеприємніші наслідки: у вигляді локальних дефіцитів певних продуктів, невдоволення підприємницьких кіл і зростання продажу в тіні.

"Україна добре знайома з негативною практикою держрегулювання. Під час прем'єрства Азарова, наприклад, діяли механізми, що вимагали узгодження підвищення відпускних цін для виробників навіть на 1%. Все це жорстко контролювалося ціновою інспекцією. Не секрет, що глибоко корумпованою. Ми всі воювали проти цього. Економіка буквально гасилася. Виробників продуктів харчування змушували штучно тримати ціну на певному рівні. Підприємець показував розрахунки, пояснював, чому ціна повинна змінитися, але в ціновій інспекції йому відповідали: ні-ні, рости не буде. Підключалася обладміністрація. Тиснули. Що це спричиняло? Підприємство йшло в збитки і просто закривалося", - згадує Олександр Бакуменко.

Регулювання цін на продукти харчування в Україні ніколи не було ефективним і не дозволяло зупинити споживчу інфляцію, визнавав екс-прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Ціни регулювалися з 90-х років. Що, вони зупинялися? Ні, вони завжди росли. Про що це говорить? Регулювання ніколи не було ефективним. Ефективним є єдине: нарощування поголів'я, насичення ринку українською продукцією", - говорив він ще в далекому 2018 році.

Зе-владу це, схоже, не зупиняє. Налякана соціальним невдоволенням через зростання цінників на продукти, вона, очевидно, не планує обмежуватися постановами Кабміну. У Раді зареєстровано вже п'ять законопроектів, що передбачають повернення до різних інструментів держрегулювання на продукти харчування.

Новини за темою

Як можна було би розв’язати проблему зі зростанням цін на продукти

Потрібен комплексний грамотний підхід і глибоке знання процесів. Розрулити нинішню ситуацію зі зростанням цін на продукти харчування, перекладаючи проблеми з одних плечей на інші, не вдасться, кажуть співрозмовники 112ua.tv.  

"Правильно, коли влада робить ставку не на адміністративний ресурс і тиск, а допомагає виробникам: створює економічні стимули, умови. У такій ситуації влада повинна обрати шлях партнерів підприємств", - говорить 112ua.tv Олександр Бакуменко.

Він наголошує на тому, що повною мірою мети стабілізувати ціни на продукти може бути досягнуто тільки завдяки комплексному підходу.

"Показовою є ситуація з газом: вже середина січня, а її не розв’язано. Незважаючи на постанову Кабміну, ухвалену наприкінці минулого року, підприємства змушені купувати газ по 50-60 тис. грн за 1 тис. куб. м, і це відбивається на собівартості продукції, яку буде відпущено в січні-лютому. Якщо хоча би питання газу буде розв’язано, це допоможе не допустити різкого зростання цін", - сказав Бакуменко.

Нагадаємо, вчора "Всеукраїнська асоціація пекарів" передала 112ua.tv листа до президента Володимира Зеленського і Кабміну. У ВАП заявили, що через затягування з розв’язанням питання забезпечення виробників соціальних продуктів газом за пільговими цінами хлібозаводи опинилися на межі зупинки.

"Постачання газу на пільгових умовах було їм обіцяно на початку січня, потім термін було перенесено на 10-11 січня, а 10 січня з ранку дату торгів було перенесено на 12 січня. У кінці дня її було відтерміновано на 14 січня", - йдеться в тексті листа.

Газ за пільговими цінами уряд обіцяв виробникам продуктів харчування ще наприкінці грудня, але тільки на вчорашньому засіданні уряду було затверджено "порядок доступу виробників продовольчих товарів до біржових торгів із продажу газу". При цьому в реєстрі Мінагрополітики з підприємств, що претендують на пільговий газ, припустилися прикрої помилки, і його довелося терміново переверстати. За злою іронією, у списку одержувачів газу за пільговими цінами опинився найбільший постачальник газу населенню, на адресу якого неодноразово сипалися звинувачення про перепродаж газу через вигідний контракт із "Нафтогазом".

Як повідомляв 112ua.tv, владі досі також не вдалося зломити опір приватних видобувачів газу, яким у разі відмови продати "блакитне паливо" за зниженими цінами навіть пригрозили підвищенням ренти. Газодобувачі вважають, що постанови уряду, що зобов'язують їх продавати газ за фіксованою ціною на біржі, є незаконними. Вони зазначають, що в країні немає прозорих механізмів, за допомогою яких можна відстежити цільове використання газу. Іншими словами, як переконатися, що весь газ за пільговою ціною буде спрямовано на випічку "соціальних" батонів, а не кондитерських виробів і булочок? Або ж не буде перепродано за ринковою ціною?

Газовидобувачі обурені, що в порушення закону "Про ринок газу" їх примушують виконати соціальні зобов'язання без будь-якої компенсації збитків, яких вони зазнають, продаючи газ за ціною нижче ринкової. Як повідомляли, Асоціація газовидобувних компаній вже заявила, що постанову Кабміну про фіксацію цін на газ для харчопрому може бути оскаржено в суді.

Співрозмовники 112ua.tv радять владі підходити до розв'язання проблеми подорожчання продуктів харчування, орієнтуючись на міжнародний досвід. Інші країни активно впроваджують програми адресної допомоги вразливим категоріям населення, знижують податковий тягар на виробників, зокрема, ПДВ. У колишні каденції у Верховній Раді розглядали можливість зниження податку з 20% до 10-11%, нагадує Олександр Бакуменко.

Ануш Балян зазначає, що в ЄС на тлі підвищення цін на енергоносії і пандемію в ІІ півріччі планують зовсім скасувати ПДВ для виробників продуктів харчування. І це при тому, що в Європі ПДВ не перевищує 5% проти 20% в Україні й набагато вищими є доходи громадян (поляки витрачають на продукти харчування 12% сімейного бюджету, тоді як українці – до 50%).

"Не забуваймо, що в ЄС сільське господарство ще й на 60% дотується державою, тоді як більшість наших сільгоспвиробників не отримують дотацій", - зазначає віце-президент НААН. Як наслідок, нині ціни на продукти харчування в Україні вищі, ніж в Європі.

Олена Голубєва

 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів