banner banner

Ні зниженню податків. Чому айтівці страйкують проти "Дія.City"

Ні зниженню податків. Чому айтівці страйкують проти "Дія.City"
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

Представники айті-сфери просили в держави, щоб із ними рахувалися, вдосконалили законодавство й надали пільгові умови роботи. Дійшло до того, що держава не просто рахується, але й з особливою ретельністю рахує податки айтішників.

Депутати в другому читанні проголосували за впровадження системи "Дія.City", яка покликана знизити податки у сфері. Однак ентузіазму в айті документ не викликав. У народі за цим законом навіть закріпився термін "юридичний Франкенштейн".

Про те, як Україну вирішили зробити "несировинною країною" за допомогою "Дія.City" та чи вийде це в чиновників, – у нашому матеріалі.

Новини за темою

Що пропонують айті в Мінцифри

Як говорив міністр цифрової трансформації Федоров, відповідаючи на питання "що таке "Дія.City" – це "нічого". За його словами, йдеться лише про створення особливих законодавчих умов, зокрема в оподаткуванні.

Спроби врегулювати оподаткування айті-галузі відбуваються далеко не вперше: раніше представників сфери вже хотіли виділити з ФОП 3-ї групи у ФОП 5-ї групи. Але успіхом ідея не увінчалася, адже експертна спільнота пов'язала таку ініціативу з бажанням підвищити податки для представників сфери.

Зараз чиновники називають зовсім протилежний привід для врегулювання сфери: податки треба, навпаки, знизити, щоб в Україну зайшло більше великих компаній, які б створювали тут робочі місця. Крім того, айтішники, на їхню думку, на цей момент незахищені: позбавлені соціальних гарантій, таких як відпустки, лікарняні.

Частина айті-спільноти, протестуючи проти законодавчих змін, сурмить про те, що ніяких проблем із цим немає. Нібито компанії без проблем на чинній системі оподаткування оформлюють своїх співробітників у штат. А ось корумповані суди та чиновники, на їхню думку, – це вже більш серйозний аргумент для великих компаній, щоб не заходити в Україну.

Мінцифри пропонує систему, в якій замість контрактів впроваджується поняття "гіг-працівник". Gig - це сленгове слово, що позначає халтурку, короткочасний проект. Оподаткування для таких працівників пропонується за схемою 5% (замість ПДФО 18%) + військовий збір 1,5%.

У компаній-резидентів з'явиться можливість вибирати: платити корпоративний податок на прибуток (18%) або податок на виведений капітал (9%). Передбачається ще кілька пільг, зокрема податкова знижка на суму інвестицій у вітчизняні стартапи. У Мінцифри сподіваються, що ставати резидентами компанії буде мотивувати також норма про застосування елементів англійського права для захисту інвестицій.

Для того щоб отримати резидентство, компаніям достатньо відправити заявку до відповідного органу, який повинен розглянути її за 10 днів. Сам реєстр буде публічним. За особливий режим оподаткування компанії заплатять прозорістю: їм потрібно буде проходити аудити: перший – через 3 місяці після вступу в резидентство, потім ще один – до кінця календарного року, а також щорічний.

У презентації "Дія.City" вказали, що проект підтримують такі топові компанії, як EPAM, Genesis, Evoplay, Playtika, Ajax Systems.

Але якщо уважно почитати відгуки великих компаній про "Дія.City", виявиться, що не все так однозначно. Деякі компанії підтримують лише низку норм ініціативи. Середні ж і дрібні компанії, а також самі "веслярі" (айтішники) виступають категорично проти.

Під ковпаком у податкової

Насамперед айті-сфера побоюється, що для тих, хто залишиться працювати поза системою, скасують можливість роботи через ФОП. Айтішники бояться установки додаткових зборів і зростання податків.

Чиновники Мінцифри переконують: робочу схему з ФОП скасовувати не будуть. Крім того, держава гарантує індустрії незмінність умов "Дія.City" протягом 25 років. Документом також вводиться норма про неприйнятність прямого або непрямого примусу юридичних осіб до отримання статусу резидента "Дія.City".

Але суттєва частка сфери не вірить цим доводам – попри навіть те, що про нову ініціативу позитивно відгукуються в посольстві США в Україні. Айті не розуміє, звідки у Мінцифри впевненість, що умови "Дія.City" будуть актуальними чверть століття. Крім того, Головне науково-експертне управління ВР постановило: гарантії недоторканності (ті самі, які в Мінцифри обіцяють впровадити на 25 років) суперечать Податковому кодексу та не враховують вимог статті 92 Конституції України.

Федоров підкреслював: надалі в системі будуть зареєстровані всі. Представники сфери переконані: коли всі знаходяться "під ковпаком", у податкової та трудової інспекцій буде відмінний важіль тиску на айті перевірками й штрафами.

Щодо перевірок у законі передбачили запобіжники: для них необхідне погодження з органом виконавчої влади або як мінімум із прокурором області. Айті-сфера в такі запобіжники в корупційній Україні не вірить. Представники компаній вважають, що найкраща допомога їхньому бізнесу – невтручання в його роботу.

Бентежать айті й гіг-контракти, тобто фактично договори про "непереманювання" співробітника. Яким буде статус оформлених таким чином працівників - незрозуміло. Він не регулюється законодавством про працю, не підпадає під закони про госпдіяльність. Зате прописано, що айтішники зобов'язані будуть не здійснювати "неконкурентні дії" як мінімум рік після розірвання контракту. Фахівці побоюються, що в умовах контрактної роботи компанії зможуть виставляти мінімальні зарплати своїм співробітникам – все одно вони пов'язані договором і нікуди не подінуться. Такі умови можуть бути вигідні для великих "галер", як їх називають представники сфери.

"Дана модель створена в інтересах великих компаній і на шкоду самим айтішникам-фрілансерам. Уявіть, що всім дрібним фермерам і самозайнятим в сільському господарстві запропонують "Зернове сіті" і обов'язкове заключення з великими аграрними трейдерами "тонно-контрактів" на продаж їм свого зерна із зобов'язанням невчинення "неконкурентних" дій протягом 12 місяців з дати підписання договору. Простими словами, продавай "тільки мені" або роби паузу в роботі на цілий рік", - проводить аналогію для 112ua.tv фінансовий аналітик Олексій Кущ.

112ua.tv

До речі, Головне науково-експертне управління Верховної Ради постановило, що саме поняття гіг-контрактів "суперечить концептуальним засадам цивільного законодавства, змішує усталені предмети правового регулювання, фактично нівелюючи галузеву належність законодавства, і створює колізійне регулювання однотипних правовідносин без конкретно визначеної легітимної мети, створюючи при цьому так званого "юридичного Франкенштейна". Експерти згадують експеримент "Київміськбуду" зі стимулювання розвитку житлового будівництва, який у підсумку призвів до ситуації з банком"Аркада".

Зауваження парламентських юристів до документа для другого читання склали понад 30 сторінок. Зокрема, експерти написали про суперечності цілим шести статтям Основного закону: 1, 3, 13, 41, 42, 92-й, Цивільному кодексу, низці інших законів і навіть "інтересам держави й суспільства та його моральним принципам".

Те, що частина бізнесу отримає пріоритетне оподаткування, а частина – ні, експерти вважають прямим порушенням Закону "Про захист економічної конкуренції". У Мінцифри з цим абсолютно не згодні, адже йдеться лише про втрату частиною компаній можливості отримати винагороду.

Питання конкуренції та суперечності закону Конституції досить дискусійні. Але з чим дійсно складно посперечатися, так це з тим, що закон виписаний недбало. Адже у сферу закону "впхали" абсолютно невластиві для IT-індустрії послуги. Зокрема, навіть інтернет-казино.

Європейська бізнес-асоціація також негативно відгукується про новий документ. Вона проаналізувала основні проблеми галузі, і, на думку ЄБР, жодна з цих проблем не вирішується ухваленим законом.

Чи безпечна нова система

Так чи інакше, зміни запрацюють лише після внесення правок до Податкового кодексу, прийняття підзаконних актів. Ще необхідний тестовий запуск реєстру, розробки API для доступу до нього. А потім "Дія.City" ще повинні передати на баланс держпідприємства "Дія". Тільки після цього будуть приймати заявки. Тобто, за підрахунками Мінцифри, приблизно через півроку.

Чи безпечний хоча б для айті цей додаток? Поки висновки не обнадійливі.

Редакція одного із сайтів профільної тематики зверталася в Мінцифри з проханням виправити виявлений спецами баг на сайті нової системи.

112ua.tv

З сайту без проблем завантажувався незахищений .Git-репозиторій. Йшлося про серйозну дірку в безпеці, яка дозволяла нашкодити держструктурі. Повідомлення про проблему в Мінцифри прийняли в розробку лише через добу після звернення.

На жаль, поки складно повірити, що до моменту впровадження системи підхід до її безпеки стане більш професійним.

Створюючи "несировинну країну"

Якщо індустрія незадоволена законом, який нібито допомагає їй, у чому полягає необхідність його прийняття всупереч протестам? Чому податкову "плюшку" не пропонують аграріям, яким усе ще необхідно платити 19-22% податків?

Ініціатива покликана "зробити з України несировинну країну", "створити цивілізований податковий режим, – такий, який існує в будь-якій розвиненій країні та сусідніх країнах". Принаймні, так коментували закон у "Слузі народу". Тобто основна мета – це зростання української економіки.

Пропоновані податки до болю нагадують упроваджені в Білорусі. Там теж робили ставку на айті: у сектор закликали буквально всіх, створили Парк високих технологій. Однак ефекту це так і не дало: понад 10 білоруських IT-компаній у підсумку знаходяться в процесі повного релокейту, близько 60 компаній частково перевозять співробітників із Білорусі.

Схожа практика діє і в Польщі з 2019 року: там впроваджена пільга IP BOX, завдяки якій програміст може заплатити 5% прибуткового податку замість 19%. Це в теорії. На практиці для отримання такої пільги необхідно пройти сім кіл пекла. Необхідні спеціальні договори, перенесення авторських прав на замовника, передача податковій усіх деталей про роботу аж до використовуваної мови програмування. Необхідно повідомити про всі витрати, пов'язані з діяльністю, тобто про придбання комп'ютера та оренду серверів. Податкового відшкодування доводиться чекати в середньому близько півроку.

Також дуже близька до ідеї "айті-нації" Індія з ВВП на душу населення всього в 1,5 тис. дол. А ось США та Європа, в яких відповідний показник у рази вищий, подібні податкові режими чомусь не впроваджують. 

То чи потрібно взагалі робити з України націю айтішників, вдираючись у сферу, яка й без того приносить немалі кошти українській економіці? Мабуть, потрібно, – тільки з тієї причини, що так хочеться реформаторам.

Попереду в українських айтішників, та й у всієї вітчизняної економіки, веселі 25 років.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів