banner banner

Не їжа за талонами, але й не food stamps: Як влада хоче захистити від інфляції малозабезпечених українців і чому це не спрацює

Ціни на продукти харчування в Україні у 2022 році далі зростатимуть. Це пов'язано зі злиттям одразу декількох факторів, через які витрати на виробництво того чи іншого продукту значно зросли. Зокрема, йдеться про нинішні ціни на газ, які виявилися непосильними для багатьох виробників продовольства. Подорожчання собівартості продукції вони змушені закладати в кінцевий цінник товару, що відіб'ється на гаманцях більшості українців

Не їжа за талонами, але й не food stamps: Як влада хоче захистити від інфляції малозабезпечених українців і чому це не спрацює
112ua.tv

Ірина Шостак

Журналістка

Ціни на продукти харчування в Україні у 2022 році далі зростатимуть. Це пов'язано зі злиттям одразу декількох факторів, через які витрати на виробництво того чи іншого продукту значно зросли. Зокрема, йдеться про нинішні ціни на газ, які виявилися непосильними для багатьох виробників продовольства. Подорожчання собівартості продукції вони змушені закладати в кінцевий цінник товару, що відіб'ється на гаманцях більшості українців

Щоб мінімізувати "інфляційний шок" серед найменш соціально захищених українських споживачів, в Офісі президента вивчають можливість впровадження в Україні так званих продуктових чеків за аналогією з американськими талонами на їжу - food stamps.

112ua.tv розповість, звідки взялася продуктова криза, як система "продуктових карток" працює в США і чому американський досвід в українських реаліях може виявитися недієздатним.

"Продуктові чеки" збираються впроваджувати як антикризовий захід у відповідь на рекордні ціни на продукти, які, своєю чергою, подорожчали через злиття воєдино одразу декількох факторів.

ФАО ООН

Винуватицею "торжества" більшою мірою є глобальна інфляція, викликана підступними обставинами: індекс світових цін на продовольство в жовтні 2021 року зріс на 27% за рік, що стало одним із найбільш динамічних показників за 40 років.

Але вже з початку 2021 року, коли світова економіка показала пожвавлення, з'явився попит на сировинні товари (наприклад, країни запасалися зерном), енергоносії, почалося глобальне зростання цін. А оскільки український ринок прив'язаний до світових ринків продовольства (ми експортуємо приблизно 70% обсягу врожаю і є великими виробниками аграрної продукції), тренд дістався і до нашого виробництва.

Сьогодні ціни на блакитне паливо настільки кусаються, що виробництва змушені згортатися або закриватися. І це при тому, що, за словами екс-міністра економіки України Віктора Суслова, 2/3 газу, що використовується в нашій країні, - власного видобутку.

"Ми накрутили ціни навіть на газ власного видобутку. Собівартість цього газу з усіма податками не перевищує 3-4 грн за куб, а у нас ціни для промисловості встановлюють на рівні 50, 60 і навіть 70 грн. Завищена ціна спричиняє інфляцію витрат, зростання собівартості продукції. З весни буде повне звільнення цін на газ, продаж його через біржі, що викличе подальше зростання цін на енергоносії і загальне зростання цін. Тож, може, не потрібно свідомо проводити політику підвищення цін, а потім виписувати "талони для бідних"?" - зазначає експерт в ефірі телеканалу UkrLive.

Новини за темою

В останніх числах грудня Кабмін впровадив держрегулювання цін на батон і соняшникову олію, обмежив вартість газу для виробників соцпродуктів (борошно, молоко, хліб, яйця, куряче м'ясо). Однак прогнози все одно невтішні: зростання цін у сировинній продовольчій групі товарів у 2022 році може досягти  20%, що спричинить інфляційний стрибок до 8-10%. Про це розповів економічний радник президента Олег Устенко.

"Базовий прогноз на 2022 рік - це збільшення цін на сировинну продовольчу групу (зерно, цукор, какао та інше) від 10% до 20%", - каже Устенко.

Експерт зазначає: враховуючи, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома (майже 50%), таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком. Тим паче що інфляційну кризу навряд чи буде розв'язано у 2022 році. Саме тут на допомогу повинні прийти українські "фудстемпи".

Перспектива впровадження "продуктових чеків" могла налякати українців, які пережили розпад СРСР. І це не дивно, адже перше, що спадає на думку, – в обіг повернуться совдепівські талони на дефіцитні товари. І купити, скажімо, цукор або навіть пральний порошок, знову буде проблематично. Однак представники влади зазначають, що працювати ця система буде, скоріш, за аналогією з американською програмою food stamps. Їжа за американськими талонами, на відміну від продуктових талонів, які ходили в СРСР, є безкоштовною.

Продуктові талони в СРСР 112ua.tv

Але до того, чим же все-таки українська система відрізнятиметься від американської, ми ще повернемося.

Чи зможе запрацювати система продовольчих чеків в Україні?

Відмінною особливістю "продовольчих чеків" українського розливу можуть стати онлайн-виплати через додаток "Дія" за аналогією з нинішньою програмою "єПідтримка" (тисяча за вакцинацію). 

"В ОП позиція більш ніж чітка: насамперед повинні отримати підтримку найбільш вразливі й незахищені верстви населення. Яким чином - варіанти розглядатимуть. Це можуть бути як додаткові виплати для компенсації зростання цін, так і впровадження food stamp у системі "Дія"", - пояснив Устенко.

У питанні необхідності захистити найбідніші верстви населення опитані 112ua.tv експерти одноголосно підтримують владу. Ось тільки методи цієї самої підтримки, за словами експертів, залишають бажати кращого.

Як і хто вирішуватиме, скільки українців зможуть розраховувати на цю допомогу, - не уточнюють. Це питання ускладнюється тим, що якщо враховуватимуть офіційні доходи, є ризик потрапити на людину, яка вирішила приховати свій стан. На ґрунті подібних бюрократичних непорозумінь можуть виникати конфлікти.

"Наприклад, влада вважатиме, що ці картки потрібно роздати мільйону українців. А хотітимуть їх мати 10 млн. Будь-яка бюрократична ситуація має свої специфічні оцінки, і буде конфлікт. Якщо ділити за офіційним достатком, є багато людей, які брешуть. І вийде ситуація, коли офіційно бідна людина, яка отримує пенсію 2 тис. грн, а разом із нею і "продуктовий чек", на практиці має квартиру. Одночасно з цим пенсіонер, дохід якого становить 2 500 грн, буде відрізаний від цієї допомоги",- каже в коментарі 112ua.tv економіст Олександр Охріменко.

Економічний експерт Олексій Кущ, посилаючись на стандарт Світового банку, припускає, що, скоріш за все, ощасливлять всього трохи більш ніж 1% людей.

Світовий банк визначає малозабезпечених людей на рівні доходів 5 дол. на день для країн Східної Європи. Тобто 150 дол. на місяць. Цю суму потрібно перевести в гривневий еквівалент, але, як зазначає експерт, робиться це не за номінальним курсом, як в обмінних пунктах, а за так званим курсом паритету купівельної спроможності.

"Нині гривня за паритетом до долара становить 8 грн за долар. Виходить 1 200 грн. Іншими словами, всі, хто отримує менше від цієї суми, зможуть претендувати на допомогу, а таких в Україні трохи більш ніж 1%", - каже експерт у коментарі 112ua.tv.

Насправді ж коло звужується ще більше, коли йдеться про те, що виплати українці отримуватимуть через "Дію". Цей варіант здається найбільш реальним, адже така інфраструктура роздачі грошей вже є - першопрохідцем була "ковідна тисяча Зеленського". Однак влада знову ризикує наступити на ті самі граблі. Згадаймо, як це було: основна соціальна група населення, яка потерпає від пандемії і недостатньо вакцинована, - пенсіонери. Для них механізм "ковідної тисячі" виявився найбільш неефективним. Адже вони не відчували таких незручностей, як люди у великих містах (часто їм не потрібні сертифікати для пересування містом і відвідування закладів). Тож під дію цього стимулу жителі сіл похилого віку переважно не потрапили.

У ситуації за допомогою малозабезпеченим верствам населення влада має на увазі, що нужденні люди мають смартфони, і це ще одна сторінка економічної антиутопії. З тим, що "Дія" не повинна відігравати ключову роль у цій допомозі, згодні всі опитані 112ua.tv експерти.

Перешкодою до успішного впровадження нововведення можуть стати й можливості української держскарбниці. Інакше кажучи, бюджет може просто не потягнути можливого нововведення. Наприклад, у США бюджет програми "фудстемпів" на 2022 рік становить 92,14 млрд дол. І це при тому, що рівень доходів у країні вищий, а частка витрат на продукти - нижче. У нас же, як зазначав сам радник президента Устенко, останній показник досягає майже половини споживчого кошика.

"Щоб забезпечити допомогою ті верстви населення, які безальтернативно повинні підпадати під цю програму, а це близько 15-18 млн осіб, будуть потрібні десятки мільярдів гривень. Йдеться про пенсіонерів, інвалідів, багатодітні сім'ї", - зазначає в коментарі 112ua.tv економічний експерт Олег Пендзин.

Експерт каже: Україна зобов'язалася перед МВФ не збільшувати дефіцит бюджету. Погіршує становище можливостей держскарбниці й необхідність фінансування субсидій на ЖКП, а також ряд амбітних проектів влади, зокрема економічний паспорт українця і "Велика термомодернізація", анонсовані Зеленським ще наприкінці 2021 року. 

Економіст Олексій Кущ, навпаки, вважає, що проблем із грошима не буде. І справа не в добре прорахованій стратегії представників влади щодо використання бюджетних коштів, а в "кострубатому виконанні цих програм". 

"Історії всіх широко розпіарених програм допомоги влади схожі одна на одну: гора тужилася-тужилася і народила думку. Так, вони анонсували широкомасштабну програму допомоги малому бізнесу (8 тис. грн), яку настільки кострубато зробили, що на неї пішло всього 4 млрд грн. Так само і з 1 000 грн за вакцинацію - витрачено близько 4-5 млрд грн. З цими картками буде так само, на програму витратять всього кілька мільярдів. Знайти ці кошти неважко: перекинуть у рамках ковідного фонду, резервного або внесуть зміни до бюджету", - зазначає Кущ.

Іншими словами, розвинутися до масштабів американської системи продуктових карток в українського аналога навряд чи вийде. 

А чи потрібен взагалі українцям американський досвід?

В Америці допомога людям із низькими доходами в рамках програми Supplemental Nutrition Assistance Program ("Програми допомоги в додатковому харчуванні", або SNAP) називають food stamps. Якщо раніше такі "талони" походили на спеціальні паперові купони - замінники грошей (по 3, 5, 10 доларів), то сьогодні всі кошти на їжу раз на місяць надходять нужденним американцям одразу на дебетові карти.

Дебетова картка продовольчих товарів за програмою SNAP 112ua.tv

При цьому для оплати такими картами доступні далеко не всі види товарів. Зокрема, не можна купити алкогольні напої, ліки, побутову хімію і косметику. 

Крім допомоги малозабезпеченим верствам населення, програма несе в собі ще одну не менш важливу для країни місію - підтримку національного виробника. Товари, які споживач може купити за "стемпи", позначено в магазинах спеціальними кольоровими стікерами. І найчастіше це товари виробництва американських фермерств. За словами економіста Олексія Куща, це робиться для того, щоб допомогти фермерам впоратися з кризою перевиробництва. Іншими словами, держава викуповує надлишок продовольства у фермерів і спрямовує їх нужденним.

"Періодично виникали кризи, коли продукти харчування не могли знайти збуту на внутрішньому ринку. Доводилося утилізувати величезні маси продовольства. За допомогою "стемпів" держава розв'язала дві проблеми: фермери не переживають кризу, а бідні верстви населення забезпечені продуктами", - каже експерт.

Нині food stamps за програмою SNAP отримують 42 млн американців - кожен восьмий житель країни. Гроші на дебетові картки нужденних надходять із держбюджету в Міністерство сільського господарства, яке адмініструє цю програму. Вирішувати, хто має право на пільги, а хто ні, -повноваження самих штатів. Але для того щоб ту чи іншу кандидатуру розглянули, потрібно подати заявку до SNAP.

Згідно з умовами програми, сума місячного розміру "стемпу" варіюється залежно від штату і доходів субсидантів. Так, у 2022 році в більшості штатів американець, який розраховує на допомогу, може мати не більш ніж 1 074 дол. чистого прибутку (після вирахування податків на місяць). Зі збільшенням кількості членів домогосподарства зростає й сума дозволеного чистого доходу, а разом із нею - і сума виплат. Як підрахували в аналітичному "Центрі бюджетних і політичних пріоритетів", середній розмір відрахувань становитиме 175 дол. на домогосподарство з однієї особи, 334 дол.- на сім'ю із двох членів тощо.

Українська та американська природа бідності не схожі одна на одну. У цьому й полягає основний конфлікт імплементації американського досвіду в Україні. У США немає трудової бідності, американець, який працює, не буде економити на продуктах харчування. Тому ці самі food stamp там отримують переважно безробітні.

"Якщо подивитися, хто в США отримує продуктові картки, то це здебільшого соцгрупи, расові й нацменшини, які випали із суспільного розподілу праці та навіть не планують працювати. Вони роками живуть у соціальному житлі на допомогу з безробіття. Платити їм у грошовому еквіваленті не можна, бо деякі з них можуть витратити ці гроші на наркотики. А ось продати продуктовий чек за живі гроші досить складно. Тих самих пенсіонерів у цій структурі всього 9%", - каже Олексій Кущ.

Гострої необхідності впроваджувати "фудстемпи" в Україні не бачить й економіст Олександр Савченко. Експерт зазначає: така система характерна для країн, де є прошарок населення, які не хочуть, не можуть і не будуть працювати, але їх потрібно якось утримувати. В Україні ж ситуація абсолютно інша.

У нас за межею бідності періодично опиняється близько половини населення країни – не тільки пенсіонери, а й ті, хто працює. У країні спостерігається як пенсійна (10 млн пенсіонерів отримують пенсію на рівні 3 тис. грн), так і трудова бідність, коли люди живуть від зарплати до авансу. Боротися з такою бідністю продуктовими картками безглуздо. Тим паче що, за словами Олексія Куща, в Україні є й так звана буферна бідність. Це коли людина може періодично підніматися та опускатися вище або нижче рівня бідності. 

Новини за темою

Експерти зазначають: боротися з кожною із проблем потрібно по-своєму. Наприклад, із трудовою бідністю потрібно боротися зниженням податку на працю, за допомогою скасування оподаткувань мінімальної зарплати і таке інше. А з пенсійною - шляхом встановлення в період кризи додаткових соцвиплат, не прив'язаних до певних груп товару. Таким чином, люди самі могли би вирішувати, куди їм потрібніше витратити кошти: на продукти, ліки або одяг. 

Крім іншого, "продуктові чеки" несуть ризики для економіки: наприклад, у частині прискорення інфляції. Так, "кинувши" гроші на вузький сегмент продуктів, які продаватимуться за цими картками, влада запустить спіраль цін. Тобто, скажімо, соціальні групи продтоварів, на які буде попит (цукор, гречка, молоко, хліб), через обмеженість пропозиції подорожчають ще більше для інших споживачів. Інакше кажучи, 1% українців отримає картки, а 99% будуть змушені купувати ці самі товари в 2-3 рази дорожче.

Чи є інші механізми стримування цін?

Влада могла інакше підійти до питання стримування цін і замість того, щоб вводити "продуктові чеки", які несуть радше паліативний характер, знизити ПДВ на продукти харчування в Україні. Це рішення допомогло би пережити кризу виробникам і захистити від ризиків інфляції всіх споживачів.

Підвищення ціни на свою продукцію - не панацея для виробників. Особливо це стосується тих, хто працює виключно на внутрішній ринок. Вони не мають можливості задирати ціни, оскільки впираються в стелю купівельної спроможності своїх споживачів. Продуктові чеки для малозабезпечених верств населення проблеми не вирішать, бо уряд навряд чи буде готовий тривалий час витрачати гроші на такий вид стимулів. Та й ця підтримка спричиняє появу різних корупційних і шахрайських схем, що сильно вдарить по її ефективності. Про це говорить колишній заступник міністра економіки і сільського господарства Павло Кухта. 

На своїй сторінці у Фейсбук експерт зазначає: зниження податків на їжу, зокрема, ПДВ - ефективний інструмент, до якого вдаються в розвинених країнах. Мовляв, якщо тимчасово (скажімо, на рік) встановити ПДВ (податок у розмірі 20%, який споживач сплачуватиме одразу при купівлі всіх продуктів) на рівні 0%, можна було би полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи.

"Наприклад, якщо зараз кілограм гречки коштує 50 грн, то з ПДВ у 0% він коштуватиме менш ніж 42 грн. Тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ", - пише експерт. 

З тим, що обнулення ставки податку на додану вартість допомогло би зняти соціальну напругу, згоден й економіст Олег Пендзин. Експерт зазначає, що до такого методу стримування ціни прийшла влада ЄС.

"Звісно, зниження ПДВ на продовольство коштуватиме грошей з бюджету, але слід пам'ятати, що бюджет - це інструмент для розв'язання проблем людей. А нашою проблемою цього року буде зростання цін на їжу",- зазначає Павло Кухта на своїй сторінці у Фейсбук.

Однак цей варіант стримування цін, за словами радника Зеленського, в ОП не розглядають. Устенко зазначив, що в українських умовах навіть тимчасове зниження або скасування ПДВ на продукти харчування спричинить додаткові витрати з державного бюджету на адміністрування податків і зашкодить конкуренції між виробниками і реалізаторами продуктів харчування.

"У наших умовах це додатковий ризик для економіки. Зрештою може виявитися, що економічний ефект від цього не такий, як здавався на етапі розрахунку", - зазначав радник Зеленського.

Експерти бачать ще один варіант виходу стримування інфляції - впровадити механізм експортних мит на продуктову сировину і напівфабрикати за прикладом того, як це зробили для залізної руди. 

"Україна - це одна з небагатьох країн світу, яка не створила свого Державного резервного фонду. Його можна було би наповнювати саме за рахунок експортного мита на продукти харчування. У вдалі роки в нього можна було би збирати по 5-6 млрд доларів, а в роки з поганим урожаєм або високими цінами на якісь продукти саме й компенсувати з нього зростання цін для соціально незахищених груп населення", - пояснює Олексій Кущ.

Однак і від цього варіанту, очевидно, влада вирішила відмовитися, зупинивши свій вибір на продуктових чеках. Це явно легше, ніж системно підвищувати доходи малозабезпечених українців або піднімати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

"Впровадження талонів буде публічним визнанням провалу соцполітики в Україні, визнанням того, що не вдалося зробити нічого кращого, окрім як переходити до нормованого розподілу для бідних, принаймні для тих, хто вмиратиме від голоду. Це буде визнання того, що частина громадян доведена до такого важкого стану", - зазначає в ефірі телеканалу UkrLive екс-міністр економіки України Віктор Суслов.

Те, що в ОП розуміють ризики й намагаються мінімізувати їх, захистивши найбільш соціально незахищені верстви населення, - добре. Але методи досягнення цілей залишають бажати кращого, демонструючи, що представники влади просто не розуміють, як потрібно діяти. 

Ірина Шостак



Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів