banner banner

Між пандемією і законом "Про мову". Що буде з продажами книг в Україні

Між пандемією і законом "Про мову". Що буде з продажами книг в Україні
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

У видавництвах і магазинах кожна друга книга повинна бути українською мовою. Вступила в силу норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Чиновники запевняють, що падіння продажів не буде. Але прогнози невтішні, як і дані Українського інституту книги про поточну ситуацію з книговиданням.

Поки на карантині у всьому світі продажу книг зросли на 30%, в нашій країні показник скоротився на 50%. Якщо українці і купували літературу, то в піратському онлайні, не підтримуючи копієчкою українські видавництва та книжкові магазини.

Розповідаємо, чому українці стали купувати менше книг та як це позначається на видавництвах.

Зниження тиражів та збитки видавництв

Почнемо з того, що немає загальної статистики за реальним продажем книг в Україні: такого обліку ніхто не робить. Є дані тільки за виданими тиражами. Але надрукувати книгу - ще не означає її продати. Тож усі дані базуються на експертних опитуваннях і на заявах видавництв. 

Згідно з дослідженням Українського інституту книги, частка українців, які купували хоча б одну книгу на рік, за 2020 знизилася із 40 до 34%. У цілому ж у першому півріччі 2020 року надходження від продажу книжкової продукції були вдвічі меншими, ніж за той самий період 2019-го.

Видавництва вкрай обережно коментують падіння продажу, побоюючись іміджевих втрат. У "Букві", зокрема, заявляли про падіння продажу у фізичних магазинах у 2020 році на 21% (хоча мережа починала рік зі зростанням майже в 12%). 

Новини за темою

На тлі цієї ситуації у багатьох видавництв почали працювати власні інтернет-магазини

"Редакція перебудувала роботу на дистанційну. Коли послаблюються карантинні заходи, ми збираємося в офісі кілька разів на тиждень за необхідності. Зі скороченням оптового продажу, пов'язаного із закриттям великих магазинів, зросли й обсяги інтернет-продажу. Тому увага видавництва, а разом з ним і капітал перемістилися в розвиток інтернет-магазину", - підкреслює Світлана Крупчинська, головний редактор видавництва "Рідна мова". 

У найбільшого інтернет-магазину України Yakaboo онлайн-продаж зріс на 30%. Квітень 2020 року виявився вдвічі прибутковішим за квітень 2019 року. У видавництва "Фоліо" інтернет-продаж за підсумками року також зріс майже вдвічі. Та й "Наш формат" говорить про окупність завдяки онлайну. Однак неофіційно представники сфери повідомляють, що в деяких видавництвах падіння загального обсягу продажу становило 50%. Тож багатьох онлайн-продаж не врятував.

Ситуація склалася критична, адже, за даними Асоціації книговидавців, близько 90% видавництв надсилали книги до друку в борг перед поліграфічними підприємствами, сподіваючись покрити потім позику задяки продажу. 

У цілому ж у "карантинний" рік запланований випуск багатьох книг перенесли: було видано на 30% менше книг, ніж у 2019 році (за назвами). Цю оцінку дають Асоціації книговидавців та Книжкова палата України, а також її підтверджують у видавництвах КСД, KMBooks, "Форс Україна". А видавничий центр "Академія" каже, що не видав п'ятої частини літератури. 

Якщо ж говорити не про найменування книг, а про тираж, то кількість виданих примірників скоротилася ще істотніше. Якщо станом на початок осені друк просів утричі, то вже після закінчення жорстких обмежень він почав відновлюватися. За підсумками року тираж скоротився в 2,3 раза (до 26,9 млн примірників, за даними Книжкової палати). 

Тобто економити видавництва вирішили, найпевніше, завдяки обсягам, але не різноманітності.

З гарних новин - те, що масового закриття видавництв усе ж не сталося. Судячи з відповідного реєстру, у лютому поточного року порівняно з докарантинним січнем стало на 157 суб'єктів госпдіяльності більше. 

Однак наслідки все одно значні, і не тільки для сфери книговидання. В ЄС прийнято вважати, що випуск на рік менше 2,5 книги на одну людину призводить до культурної деградації населення. В Україні ж у час пандемії цей показник знизився до 0,8.

Крім того, багато книжкових магазинів уже закрили свої фізичні точки. Про масштаб проблеми можна тільки здогадуватися, позаяк Держстат перестав відстежувати кількість книжкових. Але повідомлення про закриття офісів можна з легкістю знайти на сайтах маленьких вузькоспеціалізованих магазинів. Зокрема, закриття фізичної точки нам підтвердили в "Архе", - магазині, який спеціалізується на літературі з філософії, психології, історії, культури, політології.

"Продаж значно зменшився, як онлайн, так і офлайн. Через це ми були змушені закрити офіс. Крім того, податкова саме за час карантину здійснила перевірки малого бізнесу, багатьох оштрафували", - розповідає представник книгарні. 

Так чи інакше, експерти кажуть, що для відновлення книжкової сфери до колишнього рівня необхідно три-чотири роки.

Чому українці не підтримали видавництва

Складається парадоксальна ситуація. Жителі більшості країн світу, в яких також впроваджували жорсткі обмеження, на карантині читати стали, навпаки, більше. Зокрема, в Англії, книжкові магазини якої також постраждали від карантинних обмежень, кількість продаваних книг, навпаки, збільшилася майже на третину.

Тираж книг у 2020 році порівняно з 2019 роком за даними Книжкової палати Книжкова палата України

Українські видавці вважають, що основна причина падіння продажу - коронавірусні обмеження в роботі книжкових магазинів і скасування літературних виставок та фестивалів. Тобто скорочення майданчиків для продажу книг і реклами авторів. Йдеться про дві найважливіші книжкові події, під які фактично і працює український книжковий ринок: про "Книжковий Арсенал" та Форум видавців у Львові. Хоч форум і минув онлайн, у такому форматі апріорі важко досягти колишнього продажу.

У Європі літературні заходи теж було скасовано через пандемію, але це на їхні видавництва настільки істотно не вплинуло, позаяк їхня капіталізація набагато вища, ніж в Україні.

Ще одна причина падіння продажу, яку називають видавці, - відсутність в Україні такої культури споживання книг, як у Європі чи Америці. По-перше, українці в цілому дедалі менше читають. Протягом останніх семи років кількість громадян, які читали хоча б одну книгу на рік, за даними Research&Branding Group, скоротилася мінімум на 7%. По-друге, у багатьох громадян просто немає звички купувати книги. 

Справа в тому, що 53% з тих, хто прочитав хоча б одну книгу за останній рік, не придбали жодної книги в 2020 році. Тобто понад половину читачів фінансово не підтримують сферу. 

Цікаво, що ті самі 53%, за даними Rabota.ua, читають книги в електронному варіанті. І, як можна здогадатися, звички купувати такі книги в українців немає. За даними ДВК, у 2020 році електронні книги купували лише 2%, а аудіокниги - 1%. Зокрема, "Наш формат" говорить приблизно про 10 тис. сумлінних покупців електронної книги серед своєї аудиторії. Отже, значна частина ринку електронних книг залишається "в тіні".

В Українському інституті книг також пов'язують провали продажу з падінням платоспроможності під час пандемії. Однак у сусідній Російській Федерації, де культура придбання електронних книг не набагато більш розвинена, ніж в Україні, та й платоспроможність просіла не менше, ситуація кардинально відрізняється. Продаж книг тільки зріс - хоч і не на 30%, як у британців, але на 20%.

Директор видавництва "Мистецтво" Ігор Степурін пов'язує просідання продажу також із ліцензуванням ввезення літератури з Росії. За його словами, українці стали читати менше через істотне скорочення пропозиції російськомовної літератури на ринку.

Російськомовна vs україномовна книга

Начальник управління дозвільної процедури та контролю за поширенням видавничої продукції Держтелерадіо якось заявив, що "абсолютно кожна російська книга більшою чи меншою мірою є носієм ідеології "русского мира". З 2017 року санкцій здебільшого зазнають книги, які не мають  антиукраїнського змісту. Книжкову продукцію з РФ можна ввозити до України тільки за умови наявності спеціального дозволу або ж максимум у кількості 10 примірників у ручній поклажі.

Відтоді кількість легально ввезених російських книг за оцінками "Ділової столиці" зменшилася приблизно вдвадцятеро. Багато російських видавництв були змушені відкрити в Україні свої представництва, щоб не втрачати ринок.

У певному сенсі обмеження дійсно посприяли українському книговиданню. Його присутність на ринку, за оцінками представників сфери, з 2014 року зросла приблизно втричі: з 10-25% до 50-75. Не дивно, що у "коронавірусний", рік за даними Інституту книги, вперше за історію незалежної України легальний продаж україномовної літератури перевищив продаж літератури російською.

Однак фактично зникла спеціалізована література з природничих наук, питань інженерії, технологій. І, що особливо відчувається під час пандемії, література з питань медицини, біохімії, вірусології. Виробництво таких книг вважається збитковим через дорожнечу у виробництві і низький попит. Раніше попит на таку літературу покривали російські видавництва.

І, звичайно, скоротилася пропозиція російськомовної книги на ринку. У 2020 році її обсяги знизилися до 57% від рівня 2019 року. При цьому випуск україномовної книги становив 72% від рівня докарантинного року.

Новини за темою

Попит на книгу при цьому нікуди не подівся. Представники видавництв відкрито підтверджують, що на російськомовну літературу він набагато вищий. Зокрема, директор мережі "Книгарня Є" Андрій Домаранський виправдовувався за продаж російськомовних книг тим, що аудиторію України більше цікавить література російською. Та й опитування "Центру Разумкова" показало, що частка шанувальників російськомовної книги була вищою. 

Пов'язане це з тим, що статистично найбільше читачів - серед вікової категорії 35+. І, відповідно, велика частина її представників зростала на російськомовній літературі. Українською мовою з цих самих причин найбільш популярною є література для дітей і підлітків, прикладна література.

У підсумку за вузькоспеціалізованою і російськомовною літературою українці дедалі частіше стали звертатися на книжкові ринки, такі як "Петрівка". За оцінками Асоціації книговидавців, "тіньовий" продаж книг становить близько 35-40% від усього ринку. В таких умовах втрачає український бюджет, адже не отримує податків на прибуток із продажу контрафактних книг, а також отримує значно менше ПДВ з імпортної книги.

Не можна виключати, що спостережуваного нами падіння продажу книг немає зовсім, а поточне скорочення легального продажу - це лише симптом відходу українця в контрафакт. Який, власне, завдяки дешевизні ще й покриває проблему низького платоспроможного попиту. 

Майбутнє української книги

Як показала практика, одного лише утиску книг російських видавництв виявилося недостатньо для повноцінного відновлення сфери. За оцінками "Ділової столиці", різке скорочення внутрішньої пропозиції в 2014-2015 рр. так і не було заповнено імпортом і не компенсовано досі: українське книговидання і до пандемії жодного разу не вийшло на обсяги 2013 року. 

Видавці говорять про низьку підтримку від держави в умовах пандемії. У Росії під час карантину книги взагалі додали до списку товарів першої необхідності, щоб книжкові магазини змогли продовжити роботу в умовах карантину. В Україні, ринок якої увосьмеро менший, такої підтримки не надали, - і це з урахуванням того, що вимоги про кількість україномовних книг негативно впливає на заробітки видавництв.

У той час, як світові видавництва під час жорстких карантинних обмежень отримували кредити в 2-3% для відновлення виробництва, в Україні розраховувати на позики за програмою "5-7-9%" могли лише деякі видавництва, які змогли зберегти більшу частину штату. При цьому опитування видавництв показували, що видавництва відправили в середньому 59% працівників у неоплачувані відпустки. 

Мало того, уряд у 2020 році істотно урізав фінансування книжкової галузі. Вдалося зберегти лише 2/3 коштів, які раніше обіцяли виділити Українському інститутові книги. А в Книжковій палаті зазначають, що обсягу виплат на 2021 рік не вистачить навіть на виплату зарплат. 

Досі держава не має стратегії розвитку для сфери книговидання - її планують сформувати лише протягом найближчих двох років. Так само, як і розпочати навчальні програми для авторів, перекладачів, видавців, зробити дослідження про видавничий ринок.

Міністерство інформаційної політики України

Але, звичайно, справа не тільки в державній підтримці. На ринку необхідна здорова конкуренція: це і оперативний якісний переклад бестселерів, і створення якісного авторського продукту.

"Не можна всі проблеми ринку списувати на російську книгу. Треба створювати привабливі умови для читача, щоб він вибирав книгу українського видавництва", - коментувала одному зі ЗМІ гендиректор видання Vivat Юлія Орлова.

Якщо підходи не зміняться, не дивно, якщо в перспективі легально українців-читачів буде ставати менше й менше, а продаж видавництв падатиме ще більше.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів