banner banner

Ляпас президенту Макрону: Які висновки потрібно зробити Україні

Ляпас президенту Макрону: Які висновки потрібно зробити Україні
112ua.tv

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У вівторок, 8 червня, в Департаменті Дром на південному сході Франції 28-річний ультраконсерватор і любитель середньовічних боїв Деміан Тарел вліпив ляпаса президенту Еммануелю Макрону, коли той тиснув йому руку під час зустрічі з виборцями напередодні регіональних виборів 20 і 27 червня. Нападнику і його знайомому, який зняв провокацію, загрожує три роки в'язниці й штраф у розмірі 45 тис. євро.

Інцидент у Дромі є повчальним для України, оскільки відображає невдоволення суспільства діяльністю президента. Результати регіональних виборів розкриють політичні настрої виборців перед президентськими виборами у Франції у квітні 2022 року, дозволять зробити висновки про шанси Макрона переобратися на другий термін. Франція бере участь у врегулюванні збройного конфлікту на сході України в "нормандському форматі", і від того, хто перебуває в Єлисейському палаці, залежатиме позиція цієї країни.

Новини за темою

Тривожний дзвінок із Дрома

Макрон невипадково навідався до Дрома, позаяк у регіонах у президентської партії "Вперед, Республіко" справи йдуть не дуже добре. Департамент Дром є полем битви макроністів і республіканців. У першому турі президентських виборів 2017 року в Дромі перемогла Марін Лен Пен, а в другому – Макрон із результатом у 62,62% голосів. Того ж року на парламентських виборах від четвертого виборчого округу Дрома депутатом до Національної Асамблеї обрали члена Консервативної партії "Республіканці" Еммануель Антоні. Від трьох інших округів перемогли представники партії "Вперед, Республіка". Генеральну раду Дрома очолює республіканець Патрік Лабон, а серед депутатів є представники правих і лівих партій.

За даними опитування IPSOS, більшість виборців готові віддати голоси за представників партії " Республіканці" та їхніх партнерів у першому турі голосування в регіонах Гранд-Ест, О-де-Франс, Іль-Де-Франс, Нормандії, Овернь - Рона - Альпи, куди входить департамент Дром. На другому місці за популярністю в цих регіонах - ультраправа партія "Національний рух". Партія Марін Ле Пен є фаворитом у регіонах Центр - Долина Луари і Прованс - Альпи - Лазурний берег. Президентській партії "Вперед, Республіко" навіть довелося домовитися про виборчий альянс із "республіканцями" в регіоні Південний Прованс - Альпи - Лазурний берег для конкуренції з партією Ле Пен.

В авангарді передвиборчої гонки в Окситанії, Новій Аквітанії і Бургундії - Франш-Конте іде Соціалістична партія, інші політичні сили лівого спрямування і "Національний рух", а партія Макрона перебуває на 3-4 місці за кількістю прихильників. У регіоні Пеї-де-ла-Луар сильними є позиції партій "Республіканці", "Екологічна Європа", а в Бретані однаково популярними є президентська партія і "республіканці".

Не виключено поразки партії Макрона на регіональних виборах і перемоги політичних сил правого спрямування. За таким самим сценарієм може розвиватися президентська кампанія 2022 року, якщо, звісно, до цього часу не відбудуться якісь події, які зіграють на користь зміцнення іміджу чинного президента. За даними дослідження Politico, з 2017 по 2021 рік рівень підтримки Макрона знизився з 55% до 38%.

Чим не догодив Макрон?

Реакція користувачів соцмереж на інцидент у Дромі була змішаною: хтось поспівчував французькому президенту й засудив нападника, а хтось познущався з нього й написав, що Макрон мусить подякувати за те, що він відбувся ляпасом, а не потрапив під лезо гільйотини. Французам є за що критикувати свого президента. Макрон налаштував проти себе французів із доходом нижче середнього, лікарів, робочий клас, жителів депресивних міст незалежно від політичної орієнтації.

Від політики Макрона виграли французи з доходом вище середнього і великий бізнес, позаяк він знизив корпоративний податок з 33% до 25%. За даними громадської організації "Французька обсерваторія економічних умов", за роки правління Макрона прожитковий мінімум 5% найбіднішого населення скоротився до 240 євро, а у 5% найбагатших французів він виріс до 2905 Євро. Не дивно, чому Макрона прозвали "президентом багатіїв".

Плани Макрона привчити французів економніше витрачати паливо та електрику за допомогою підвищення цін на бензин і тарифи на житлово-комунальні послуги заради захисту клімату і скорочення викидів парникових газів в атмосферу було зустрінуто вороже. Акції протесту "жовтих жилетів" стали випробуванням для Макрона у 2018 році.

Під час пандемії коронавірусу розкрилася ущербність підходу до соціальної сфери. Система охорони здоров'я Франції виявилася не пристосованою до такого виклику. У французьких лікарнях не вистачає медперсоналу, кількості ліжко-місць. У 2020 році в країні відбулися акції протесту лікарів, які скаржилися на фізичне виснаження і вимагали від уряду розширити штати медпрацівників. Коронавірус забрав життя понад 100 тис. жителів Франції.

Ще одним ударом по іміджу Макрона стали 12 терактів ісламських екстремістів выд початку 2020 року у французьких містах, які забрали життя 8 осіб. Найбільш жорстоким і резонансним було звіряче вбивство шкільного вчителя Самюеля Паті в передмісті Парижа 18-річним чеченцем Абдуллахом Анзоровим. Екстреміст відрізав педагогу голову за те, що той показував своїм учням карикатури на пророка Мухаммеда із журналу "Шарлі Ебдо".

Макрон спробував використати інцидент для зміцнення свого авторитету серед консервативних французів і противників міграції: розпорядився транслювати карикатури на будівлях держустанов у Парижі, посилив переслідування радикалів із метою викорінити "ісламський сепаратизм". Він призначив на посаду міністра внутрішніх справ консервативного політика Жеральда Дарманена, за що того виключили з партії "Республіканці". До грудня 2020 року із Франції було депортовано 66 радикальних нелегалів, виявлено 76 мечетей, імовірно пов'язаних з ісламськими екстремістами. Однак очок чинному президенту Франції ці заходи не додали. Він ополчив проти себе мусульман у Франції та за її межами, а консерватори залишилися вірними своїм лідерам.

Інцидент у Дромі символізує, що може трапитися, коли президент далекий від свого народу. Ляпас Макрону чимось нагадав випадок, який стався з президентом США Джорджем Бушем - молодшим під час прес-конференції в Багдаді в грудні 2008 року. Тоді журналіст ҐМунтазар аль-Зейді жбурнув у нього свої черевики й обізвав собакою на знак протесту проти Іракської війни. Різниця в тому, що Макрону таке презирство висловив його співвітчизник. Не завжди політичні рішення, продиктовані міжнародними організаціями або кредиторами, договірними зобов'язаннями, відповідають потребам часу, здоровому глузду і вписуються в очікування суспільства. Це наука для влади будь-якої країни, зокрема й України.

Консервативні противники

Посилення консерваторів на політичній арені Франції відповідає інтересам Росії, але створює ризики для України.

Новини за темою

Марін Ле Пен збирається втретє брати участь у президентських виборах. "Національний рух" більше не ставить на меті вихід Франції з ЄС. У світлі зростання загрози з боку ісламського екстремізму Ле Пен пропонує посилити міграційну політику, посилити прикордонний контроль, змінити правила надання громадянства Франції, обмежити видачу віз. Ле Пен у кріслі президента Франції - найменш хороший варіант для України. У 2017 році вона виправдовувала анексію Криму, стверджувала, що приєднання півострова до Росії було нібито легальним, на підставі волевиявлення місцевих жителів. За таку риторику політику мало не заборонили в'їзд до України. Лідер "Національного руху" виступає проти антиросійських санкцій і вважає, що Франції та Росії потрібно співпрацювати, щоб "захистити світ" від глобалізму та ісламського фундаменталізму.

Балотуватися на пост президента збирається й голова Регіональної ради О-де-Франс Ксав'є Бертранд. Він займав пост міністра охорони здоров'я в команді президента Ніколя Саркозі та був членом заснованої ним партії "Республіканці". У жовтні 2015 року Бертранд підтримав поїздку Саркозі до президента РФ Володимира Путіна до резиденції в Ново-Огарьово, де висловив жаль із приводу погіршення російсько-французьких відносин. Саркозі є противником політики антиросійських санкцій та інтеграції України в ЄС і НАТО. Бертранд вважає похолодання у відносинах Росії і Заходу холодною війною, яку час закінчувати. У липні 2014 року він заявив, що Франція не повинна беззаперечно слухатися США, після того як президент Барак Обама висловив стурбованість із приводу контракту на поставку вертольотоносців "Містраль" до Росії і навчання російських моряків управління цими кораблями після анексії Криму.

Є версія, що ляпас Макрону від жителя Дрому був постановкою в інтересах самого президента, щоб виставити французьких консерваторів не в найкращому світлі, створити стереотип, що їх підтримують радикальні елементи. Не дивно, чому напад на Макрона розкритикувала його люта суперниця Марін Ле Пен.

Георгій Кухалейшвілі

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів