banner banner

Космічні амбіції: На що Україна хоче витратити 15 млрд грн

Влада хоче спрямувати на фінансування космічної програми 15 млрд грн із держбюджету. Це рекордна сума, яка майже вчетверо перевищує обсяг коштів, передбачений програмою-попередницею нинішньої. Але не виключено, що ця сума залишиться лише цифрою на папері, і нова програма фінансуватиметься тільки на 30-40% і не більше, власне, як і всі попередні. У цьому разі Україна ризикує ще раз заморозити гроші в космічних довгобудах, які в умовах жорсткої конкуренції, що рухає вперед технічний прогрес на міжнародній арені, старітимуть і втрачатимуть конкурентоспроможність.

Космічні амбіції: На що Україна хоче витратити 15 млрд грн
112ua.tv

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Влада хоче спрямувати на фінансування космічної програми 15 млрд грн із держбюджету. Це рекордна сума, яка майже вчетверо перевищує обсяг коштів, передбачений програмою-попередницею нинішньої. Але не виключено, що ця сума залишиться лише цифрою на папері, і нова програма фінансуватиметься тільки на 30-40% і не більше, власне, як і всі попередні. У цьому разі Україна ризикує ще раз заморозити гроші в космічних довгобудах, які в умовах жорсткої конкуренції, що рухає вперед технічний прогрес на міжнародній арені, старітимуть і втрачатимуть конкурентоспроможність.

У сфері космосу не можна бути трохи вагітним. Влада повинна визначитися - чи готова вона повноцінно змагатися на світовій космічній арені з США, Китаєм, Росією, європейськими країнами? Можливо, чесніше визнати, що в України недостатньо грошей, щоб брати участь у цій гонці, а також що космічна велич країни залишилася в минулому.

Чи багато це - 15 млрд на космос

Новини за темою

Минулого тижня Кабмін затвердив Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму на 2021-2025 роки, що визначає на найближчі п'ять років пріоритетні проекти у сфері космосу й фінансування для їхньої реалізації. Найближчим часом документ буде передано на затвердження Верховною Радою. Нова космічна програма передбачає спрямування 15,76 млрд грн із державного бюджету за умови загального обсягу фінансування - 40,78 млрд грн "завдяки джерелам, не забороненим законодавством".

"Це рекордний обсяг передбачених коштів. За програмою, яка діяла до 2017 року, спрямовували тільки 4 млрд грн", - розповів 112ua.tv незалежний експерт космічної галузі Андрій Колесник.

Справедливості заради варто сказати, що й такого обсягу коштів у бюджеті нашкребти не вдалося. Програма-попередниця нинішньої, як і більш ранні, була профінансована далеко не в повному обсязі: тільки на третину від необхідної суми.

Загальнодержавна космічна програма завжди була рятувальним кругом, що підтримує на плаву держпідприємства, діяльність яких пов'язана з космосом. Зокрема, Дніпровський промисловий кущ, представлений гігантами КБ "Південне" і "Південмаш". Для них її ухвалення означає точність щодо обсягів і конкретних проектів держзамовлення. Оскільки чотири останні роки космічна програма в країні не затверджувалася, фінансове становище підприємств значно погіршилося: вони виживають тільки завдяки зарубіжним замовленням, більшість із яких знаходять самостійно.

У зв'язку з ухваленням нової програми їх, утім, чекає малоприємне нововведення. Влада вперше планує не розподіляти замовлення і фінансування між конкретними заводами, а знайти виконавців через тендери на Prozorro. КБП, "Південмаш" та інші українські підприємства, що спеціалізуються в космічній сфері, братимуть участь у них на загальних підставах.

"На відміну від минулих програм, в яких чітко закладався виконавець проекту, в межах нової програми передбачаються тендери на Prozorro, в яких за задумом зможуть брати участь і приватні компанії, що працюють у сфері космосу. Про це неодноразово говорив і віце-прем'єр-міністр – міністр із питань стратегічних галузей промисловості. Я не виключаю, що взяти участь у тендерах зможуть і зарубіжні компанії, але за умови, якщо їх влаштує розмір оплати. Боюся, що ті суми, які готова запропонувати Україна, провідні компанії точно не зацікавлять", - говорить Колесник.

Які проекти в космосі фінансуватиме Україна

Космічною програмою на 2021-2025 роки передбачено три головних пріоритетних напрями.

Супутник. Протягом трьох років Україна хоче створити й вивести на земну орбіту шість супутників із високою роздільною здатністю, а також профінансувати комплекс, пов'язаний зі спостереженням за Землею із космосу.

"Групування супутників - це новий підхід до спостереження за Землею із космосу. Якщо один супутник може сфотографувати задану точку на земній поверхні раз на тиждень (наприклад, ситуацію на лінії розмежування), то угруповання супутників, пролітаючи по орбіті, може опинятися над цим місцем набагато частіше. Таким чином, якщо на орбіту буде виведено шість супутників, можна отримувати інформацію мінімум щодня. Через щільну хмарність оптика супутника не може пробитися і сфотографувати цікаву площу. Якщо він один, потрібно чекати ще тиждень, коли апарат опиниться на цьому самому місці й можна буде отримати зображення", - пояснив 112ua.tv Андрій Колесник.

Уже десять років Україна взагалі не має власного супутника дистанційного зондування Землі. Влада планує запустити космічний апарат "Січ-2-30", який розроблявся КБП ще з 2013 року і за своїми характеристиками безнадійно застарів. Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський доручив вивести цей супутник на навколоземну орбіту до кінця 2021 року. Але, схоже, строки дещо скоригують. За словами Уруського, це відбудеться наприкінці 2021-го - на початку наступного року.

Освоєння Місяця. Планується створення власного місячного модуля.

Ракетно-космічний напрям. У межах програми планується створення міні-копії Морського старту - плавучої платформи, з якої запускатимуть легку модифікацію ракети "Зеніт". Це прообраз "Морського старту" - масштабного міжнародного космічного проекту, в якому Україна брала участь спільно з Росією. Про нього досі з ностальгією згадують ветерани КБП і "Південмашу".

З відкритих джерел

У межах проекту "Наземний старт" Україна постачала ракету-носій "Зеніт-2SL" і "Зеніт-2slb" для запуску з морської стартової платформи і з космодрому" Байконур", що приносило мільйонні прибутки до бюджету країни. У цілому в межах проекту "Морський старт" було здійснено 36 пусків ракет "Зеніт-3SL", 33 з них були успішними. Останній пуск відбувся 26 травня 2014 року. Останній наземний пуск ракети-носія стався в 2017 році з космодрому Байконур.

Фахівці з Дніпра багато років намагалися самостійно вести переговори з російськими колегами для продовження спільних ракетних стартів, але безрезультатно. З боку влади - жодної підтримки цим починанням. Надія на відновлення проекту "Морський старт" зберігалася ще до 2018 року, але її вже немає, говорив в інтерв'ю 112ua.tv в. о. гендиректора КБ "Південне" Олександр Кушнарьов.

За його словами, після рокірування із власниками "Морського старту" компанія S7 усе взяла у свої руки й намагалася налагодити організацію процесу. Комерційні пуски "Зеніту" хотіли вести з Байконура. Згодом від цих планів відмовилися. Це завдало нищівного удару по "Південмашу", який виконував замовлення на виготовлення ракет. Довелося навіть давати гроші з бюджету для погашення підприємством заборгованості із зарплат.

Кращі космічні досягнення - у співпраці з РФ

Варто зазначити, що переважну більшість українських проектів у космічній сфері Україною було реалізовано спільно з Російською Федерацією. Крім "Морського старту" це були проекти "Циклон-2" і "Циклон-3". Проект передбачав експлуатацію штатних ракетних космічних комплексів із космодромів Байконур ("Циклон-2") і Плесецьк ("Циклон-3"). Усі ракети-носії розроблялися в КБ "Південне" й виготовлялися на ПО "Південмаш".

З відкритих джерел

"Дніпро". Проект базувався на конверсійному використанні міжконтинентальної балістичної ракети 15а18 "Сатана" (SS-18) для запуску космічних апаратів на низьку навколоземну орбіту з космодрому Байконур і з пускової бази "Ясний". Усі ракети виготовлялися на ПО "Південмаш" за часів СРСР. Систему управління розробляв "Хартрон".

З відкритих джерел

"Рокіт". Проект конверсійного використання міжконтинентальних балістичних ракет 25а35 для запуску космічних апаратів на низьку навколоземну орбіту з космодрому Плесецьк. Розробник системи управління - "Хартрон".

Запуск ракет-носіїв типу "Союз" і "Протон". Ракети оснащували системами управління, виготовленими на ПО "Комунар".

Забезпечення експлуатації Міжнародної космічної станції - оснащення космічних кораблів типу "Союз" (для екіпажу) і "Прогрес" (транспортний космічний корабель) системами автоматичного стикування і системами управління бортовим обладнанням.

Розірвавши відносини з Росією, Україна досі не може знайти аналогів матеріалів для виготовлення власної космічної техніки. Їхній значний перелік постачали з РФ. Зокрема, в України немає сплаву АМГ 6, який використовується для корпусів ракет-носіїв. Немає жароміцних матеріалів (сталей), які використовувалися в камерах згоряння двигунів і теж закуповувалися в Росії. Певні композити, необхідні в конструкціях, також закуповувалися в Росії. Зокрема, це політетрафторетилен (фторопласт 4) – тефлон, титанові сплави.

Чому програму може бути недофінансовано

Найгірше те, що Україна не має довгострокового стратегічного планування своєї ролі в космосі й космосу в економіці країни. П'ятирічна програма не дає змоги визначити чіткий стратегічний вектор і довгострокову державну політику у сфері космосу, кажуть експерти.

"Програма на п'ять років - це середньострокове планування. І до речі, той факт, що космічну програму в нас ухвалюють на п'ять років, - це пряме відсилання до радянських п'ятирічок, вимога законодавства, яка було дещо перетворена, але в цілому залишається спадщиною СРСР. Практично всі провідні країни від такої практики вже відійшли давно і мають законодавство в космічній галузі в сучасній парадигмі. Росія відмовилася від п'ятирічного планування програм у космосі ще на початку двохтисячних і займається довгостроковим плануванням на десятиліття. П'ятирічки ще зберігає Китай. Але там одна партія з незмінним курсом, тому це не становить жодної проблеми на відміну від українських реалій", - сказав 112ua.tv Андрій Колесник.

За його словами, для успішного функціонування галузі необхідно ухвалити ще цілий пакет законодавчих актів. "Слуги народу" розпочали роботу формування законодавства у сфері космосу. У турборежимі було ухвалено низку проривних законопроектів, зокрема про допуск приватних підприємств до космічної сфери. Але ще низка законодавчих актів, які регламентували участь приватників, зависли в парламенті, як і більшість інших потрібних для розвитку космічної сфери документів.

І це означає ні що інше, як відсутність гарантій у тому, що передбачені космічною програмою 15 млрд грн із бюджету буде спрямовано своєчасно й у повному обсязі. Усі колишні програми Україна фінансувала за залишковим принципом, у кращому разі на 30-40% від необхідного обсягу. З цієї причини вітчизняна космічна галузь не встигає за технологіями, які стрімко оновлюються в умовах найгострішої конкуренції з боку провідних космічних держав, що рухаються вперед семимильними кроками.

Наочний приклад такого відставання - супутник, який планують запустити в кінці року. В умовах епізодичного фінансування Україна вісім років будувала "Січ-2-30" з восьмиметровим дозволом. Тепер же, до моменту його запуску, на супутники з аналогічним дозволом припадає не більше 2% усієї інформації, що замовляється з космосу.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів