banner banner

"Дистанційка" за допомогою телефону. Чому вчителі досі не отримали від держави ноутбуків, а учні - планшетів

В Україні є тільки два регіони, в яких жодна школа не перейшла на дистанційне навчання: Київ і Сумщина. У їхніх школах високий рівень вакцинації вчителів. Однак для решти України питання дистанційного навчання є дуже болючим. Незважаючи на те, що Україна бореться з коронавірусом вже півтора року, у багатьох вчителів та учнів досі немає необхідної для "дистанційки" техніки. А кілька тисяч шкіл взагалі досі не під’єднані до інтернету

"Дистанційка" за допомогою телефону. Чому вчителі досі не отримали від держави ноутбуків, а учні - планшетів
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

В Україні є тільки два регіони, в яких жодна школа не перейшла на дистанційне навчання: Київ і Сумщина. У їхніх школах високий рівень вакцинації вчителів. Однак для решти України питання дистанційного навчання є дуже болючим. Незважаючи на те, що Україна бореться з коронавірусом вже півтора року, у багатьох вчителів та учнів досі немає необхідної для "дистанційки" техніки. А кілька тисяч шкіл взагалі досі не під’єднані до інтернету

Міністерство освіти обіцяло забезпечити педагогів технікою в межах програми "Ноутбук кожному вчителю", але більшість тендерів із закупівлі комп'ютерів досі не завершено. Тож найближчим часом ноутбуки в школи не роздадуть. Про закупівлі ж планшетів для школярів і зовсім нічого не чути.

Якщо вже в листопаді доведеться запроваджувати локдаун на рівні місцевої влади, і особливо в разі, якщо вся країна опиниться в "червоній" зоні, якість дистанційного навчання знову буде залишати кращого. А отже, і якість знань молодого покоління, від якого залежить майбутнє всієї держави.

Замість того, щоб визнати запинки із забезпеченням учителів та учнів технікою, уряд усіляко намагається мінімізувати ризики "дистанційки". У МОЗ заявили, що невакцинованих від коронавірусу вчителів усуватимуть від роботи й позбавлятимуть зарплати. А Міносвіти пропонує почати осінні канікули на тиждень раніше.

Кого з учителів забезпечать технікою

Хоча в України досі немає конкретного плану дій із цифрової освіти, міністр освіти Сергій Шкарлет гордий тим, що в цілому механізми "дистанційки" напрацьовано. Майже рік працює освітня платформа Всеукраїнська школа онлайн, розробляють її мобільну платформу, кабінет учителя, удосконалюють електронні щоденники.

І якщо раніше багато педагогів не могли засвоїти премудрості дистанційної освіти, Мінцифри на допомогу вчителям нарешті розробило спеціальні освітні серіали, такі як "Цифрові навички для вчителів", "Карантин-сервіс для вчителів" тощо.

Однак тепер проблема в іншому - у техніці. Персональні комп'ютери багатьох учителів застаріли, або ж їх у педагогів взагалі ніколи не було. Результати опитування, проведеного освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим за підсумками 2020 року, показали: у 67,35% респондентів, серед яких були і вчителі, і учні, вдома не було потрібного обладнання.

При цьому багато вчителів не можуть використовувати з освітньою метою навіть комп'ютери на роботі. У дослідженні PISA станом на 22 січня йшлося, що комп'ютерів не вистачає в щодругій школі. Рівень же доступу вчителів до комп'ютерів, під’єднаних до інтернету, на їхніх робочих місцях нижча, ніж у педагогів із Польщі, Словаччини, Естонії.

Скільки вчителів в інших країнах має доступ до комп'ютерів в інших країнах PISA Ukraine

Українські вчителі опиняються в ситуації, в якій розраховувати їм доводиться тільки на себе. Але ж "золотих гір" вони не отримують: середня зарплата вчителя першої категорії становить 7 тис. грн. З надбавками же за вислугу років, кураторство, перевірку зошитів виплата рідко перевищує 10 тис. З цієї зарплати педагоги повинні забезпечити себе технікою і доступом до інтернету. Хоча з юридичної точки зору такий тягар має лежати на роботодавці, який організовує дистанційну форму виконання співробітником його посадових обов'язків.

У МОН лише кілька місяців тому визнали проблему й запустили спільно з Мінцифри проект "Ноутбук кожному вчителю". У межах програми педагоги зможуть використовувати закуплену державою техніку не тільки в класах, а й удома.

Ціна питання - майже мільярд гривень. Джерело коштів - коронавірусний фонд, а також гроші місцевих бюджетів і бізнесу. Але самі ноутбуки не встануть в таку істотну суму. Планується, що цього року вчителям закуплять 60 562 гаджети за 300 млн грн. Решта коштів підуть на забезпечення шкіл інтернетом, адже, навіть якщо "залізо" з'явиться класах, без доступу в мережу користі від нього буде мало.

Забезпечення інтернетом - окреме болюче питання. Рік тому Шкарлет запевнив, що до мережі не під’єднано тільки 74 школи, але в Мінцифрі дають набагато песимістичніші цифри: майже 6 тис. шкіл не мають доступу до інтернету належним чином. Особливо це стосується освітніх установ у селах: такі території часто просто не цікаві провайдерам послуг зв'язку.

У середньому закуплений за програмою ноутбук коштуватиме 20 тис. грн. І треба визнати: враховуючи рекомендації МОН, техніка має бути гідна. Правда, ліцензійного програмного забезпечення, схоже, не буде. Глава директорату розвитку цифрової інфраструктури Мінцифри Юрій Мацик підкреслив, що є величезна кількість відкритих програм, які ліцензії не вимагають. Та й він сам використовує онлайн: це, за його словами, дешевше і простіше.

Однак техніці найближчим часом зможуть порадіти далеко не всі вчителі. У першу чергу ноутбуки отримають школи з кількістю учнів не менше 250, і тільки потім - інші. Найбільше коштів з бюджету отримали Дніпропетровська та Київська області. У Мінцифри навіть підготували спеціальний дашборд, на якому можна подивитися розподіл техніки. Тобто селам на ноутбуки розраховувати не варто ще довго.

Повністю забезпечити технікою вчителів планують лише до 2024 року - до моменту, коли, ймовірно, коронавірус буде вже переможено, а необхідність організації дистанційної освіти буде під питанням.

Дорогі подарунки педагогам від батьків, схоже, ще довго будуть актуальні. Тим паче що з тендерами з ноутбуків уже є проблеми.

Чому постачання ноутбуків затримують

Під час спільного брифінгу Міністерства цифрової трансформації України, СБУ та Міністерства освіти й науки України, який відбувся 13 вересня, чиновники заявили, що деякі тендери довелося скасувати.

"Шахраї, називаючись представниками членів уряду, почали домовлятися про розподіл по областях переможців закупівель з подальшим отриманням 30% "відкатів", – уточнює глава Мінцифри Михайло Федоров. За його словами, заощадити вдалося 100 млн грн.

Дійсно, на сайті Prozorro бачимо, що торги переоголошено, зокрема в Херсоні, Запоріжжя, Полтаві. Організатори закупівель у розділі про причини скасування повідомляли, що "не розібралися з техумовами".

ProZorro

Також на брифінгу чиновники повідомили про те, що всі тендери додатково перевіряють. Через два тижні після брифінгу в МОН розповіли "Дзеркалу тижня", що укладення договорів і доправлення ноутбуків відбудеться лише в листопаді. Хоча, наприклад, у Дніпровському районі столиці комп'ютери мали з'явитися ще до кінця вересня.

Однак на сайті Prozorro легко дізнатися, що повторну експертизу пройшли далеко не всі тендери, а тільки деякі, найбільші. Усі вони залишаються активними. 

Наприклад, найбільшу закупівлю на 105 млн 920 тис. грн оголосив Департамент освіти й науки Дніпропетровської облдержадміністрації 12 липня. Можливі маніпуляції з такою значною закупівлею привернули увагу Мінцифри. Хоча 7 вересня переможцем закупівлі визначили компанію "Сервіс" (вона була готова виконати замовлення майже з 30-відсотковою знижкою), того самого дня департамент отримав листа від Міністерства "про повторну експертизу".

ProZorro

Уже через два дні департамент скеровує до Міністерства пакет документів і проект договору за результатами процедури. Оскільки до 24 вересня від Міністерства відповіді так і не отримали, термін для укладення договору продовжили до 5 листопада. Потім 29 вересня Мінцифри ще й запросило додаткові матеріали за кошторисами. У підсумку 5 жовтня департамент звернувся до "сервісу" за цими даними, і станом на 11 жовтня відповіді так і не було.

Ну а поки Мінцифри з'ясовувало всі деталі, закупівлею вже зацікавилася Держаудитслужба. Вона стала вимагати роз'яснень, яким чином і на підставі яких документів у Департаменті заявили таку високу очікувану вартість товарів. Доля найбільшого тендеру на гаджети для вчителів тепер під питанням.

Станом на середину жовтня в більшості тендерів досі не визначено переможців і не підписано договорів. Відбуваються суперечки із замовниками про те, чи необхідна низка документів від виробників ноутбуків. Також тривають баталії з приводу вимоги про наявність сервісних пунктів. Учасники тендерів доводять організаторам, що мати свою мережу сервісних центрів в області їм немає потреби. Однак замовники побоюються, що запинки з усуненням можливих дефектів ноутбуків можуть привести до зриву навчального процесу.

З урахуванням, що логістика ноутбуків в школи може займати від місяця до двох, є ризики недотримання термінів проекту. Основна ж причина затримань із постачаннями ноутбуків не стільки в бюрократії, скільки в тому, що чиновники згадали про необхідність забезпечення "дистанційки" занадто пізно. Мінцифри погодило цей проект своїм листом лише наприкінці липня. Закупівлю ноутбуків оголосили лише через рік після того, як було впроваджено дистанційне навчання.

На тлі затримань із забезпеченням учителів технікою, провина в яких лежить, зокрема, й на уряді, Кабмін вимагає у вчителів вакцинації, яка дала б змогу уникнути організації дистанційного навчання. Тим же, хто вакцинуватися не бажає, погрожують відстороненням від роботи і позбавленням зарплати - санкціями, які юристи називають незаконними.

Новини за темою

Ну а поки, згідно з роз'ясненнями освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, учителям без техніки залишається лише писати заяви на ім'я директорів своїх освітніх установ і працювати з комп'ютерів у школах або ж просити на час надати в їхнє користування шкільні ПК.

Якщо директор не реагує на таке прохання, омбудсмен радить звертатися до нього або управління освіти. Що вельми сумнівно в українських реаліях, коли вчителі бояться позбутися надбавок за додаткові години роботи, та й в цілому - працевлаштування через конфлікти з дирекцією.

А як же учні?

Забезпечення учнів гаджетами - це, мабуть, набагато більша проблема. Якщо в учителів хоча б є можливість отримати техніку від шкіл, для учнів усе складніше.

Для малозабезпечених сімей дистанційне навчання означає додаткове фінансове навантаження, адже за очного навчання учні отримують безкоштовне харчування в школах, а на "дистанційці" прогодувати дітей складніше. Коли до цієї змінної додається ще й необхідність придбання гаджетів, ні до чого хорошого це не призводить.

"У нашому селі в багатьох смартфонів немає. Якщо є ноутбук, то він один на всю сім'ю, де кілька діток - школярі. Незважаючи на карантинні заборони, у 2020 році ми на свій страх і ризик приходили до своїх учнів додому, а потім і займалися в школі під замком", - анонімно розповідає 112ua.tv український учитель. 

Новини за темою

Даних про те, скільки маленьких українців узагалі не мають гаджетів, у мережі не знаходимо. Але виходячи з результатів опитування, проведеного освітнім омбудсменом, 81,6% дітей використовували для дистанційного навчання мобільні телефони. Тільки трохи менше половини використовували ноутбуки, трохи більше третини - стаціонарний комп'ютер. При цьому багато хто просив для навчання техніку, яка належала їхнім батькам.

Дані ж опитування КМІС у 78 населених пунктах України в серпні 2021 року показали, що "дистанційне навчання для українських учнів в цілому було менш доступним через відсутність необхідних гаджетів або інструментів".

КМИС



Приблизно 39% українських учнів не має ноутбуків, тоді як у Польщі відсутність такого гаджета - швидше, виняток. Також опитування КМІС показало низьку забезпеченість учнів принтерами та сканерами.

Ситуація ускладнюється і тим, що доступ до інтернету є не в усіх. За даними КМІС, на постійній основі інтернету немає в 19% учнів. Майже половина опитаних указали на низьку якість під’єднання до інтернету. Загалом же понад 4 млн українців живуть у селах, де немає якісного фіксованого зв'язку.

Саме з тієї причини, що багато дітей просто фізично позбавлені можливості вчитися дистанційно, юрист Ростислав Кравець вважає ситуацію, що склалася, незаконною. Він апелює до статті 53 Конституції, згідно з якою кожен має право на освіту.

У МОН не чутно відповідних дискусій: інфополе зайнято обговоренням забезпечення технікою вчителів.

Коли школярі отримають планшети

У грудні минулого року Шкарлет, ще будучи в. о. міністра освіти, розповів, що на час дистанційки школярів забезпечать планшетами. Але йшлося тільки про "осіб з особливими освітніми потребами", тобто дітей, які потребують спеціальної психолого-педагогічної допомоги, з порушеннями в розвитку.

Новини за темою

Батьки у відповідних групах розповідають, що програма працює: достатньо скерувати письмові запити до МОН, регіонального управління освіти та школи. Однак інші діти досі позбавлені можливості отримати від держави техніку, яку могли б забирати додому.

Деякі школи за своєю ініціативою точково закуповують планшети згідно з усіма вимогами, встановленими МОН ще в 2017 році. У гаджетів має бути клавіатура, яка пристібається, матриця IPS. Використання планшетів із матрицею PLS або TN може впливати на погіршення зору молодого покоління. Також для дистанційного навчання потрібні хороші камери.

Масовими закупівлі такої техніки не назвеш. Але ж заділ для цього був: у 2018 році закупили понад 1000 гаджетів у межах проекту зі створення електронних підручників. На експеримент витратили понад 40 млн грн, і в підсумку його припинили. Сталося це нібито через низьку якість електронних освітніх матеріалів. Екс-міністр освіти й науки України Ганна Новосад говорила, що електронні підручники - "це жах, який треба заховати й більше нікому не показувати". Просте оцифровування підручників у pdf-файлі Новосад не влаштувало.

Риа Новости

"Десь приставили звук, десь фігурку, яка рухається, і намагаються нам продати за мільйони гривень", - коментувала Новосад.

Також вона заявляла, що не бачила досліджень, які доводять, що використання електронних підручників різко покращує освітні досягнення учнів.

У підсумку в березні 2020 року понад 23,5 млн грн, закладених до державного бюджету на створення, придбання та апробацію електронних підручників, передали до того самого "ковідного" фонду. Парадокс, адже після саме з цього фонду гроші тепер витрачають на ноутбуки для вчителів.

Відтоді питання закупівель планшетів і зовсім забуксувало, хоча використання планшетів могло б окупитися завдяки економії на друку підручників. Експерти у сфері освіти говорять про корупційні зв'язки між видавництвами та представниками МОН.

Поки планшетів немає, Шкарлет пропонує дітям із сімей у складних життєвих обставинах займатися з роздруківками. Згідно з його роз'ясненням, учитель має надати дитині необхідні роздруковані додаткові матеріали, наприклад на весь тиждень. Давати завдання й пояснювати їх він повинен телефоном.

Міністр наголошує: підручники у дитини є, і це головне. Щоправда, тактовно упускає той факт, що книг для НУШ у деяких школах немає досі, через півтора місяці після початку навчального року.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів