banner banner

Дипломатичний демарш: Чому Байден уникає "Кримської платформи"?

Дипломатичний демарш: Чому Байден уникає "Кримської платформи"?
112ua.tv

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Днями стало відомо, що президент США Джо Байден і віце-президент Камала Гарріс не візьмуть участь 23 серпня в установчому саміті "Кримської платформи", на якому планується обговорити шляхи повернення анексованого Криму. За інформацією народного депутата України Мустафи Джемілєва, замість них до Києва прилетить міністр транспорту США Піт Буттіджич, який здобув популярність за свою ексцентричність і гомосексуальність. У "сонного Джо" є вагомі причини, щоб уникати поїздок до Києва, але його демарш не найкращим чином позначитися на важливій для України дипломатичній ініціативі.

Новини за темою

Значення "Кримської платформи" для України

Після початку збройного конфлікту на Донбасі навесні 2014 року питання повернення Криму до складу України порушується вкрай рідко. Президент РФ Володимир Путін не бажає говорити про це з Володимиром Зеленським. "Нормандський формат" стосується тільки Донбасу. Лише тільки окремі резолюції Генасамблеї ООН нагадують міжнародній спільноті про перший акт анексії території незалежної держави в Східній Європі з часів закінчення Другої світової війни. Характер голосування щодо кримських резолюцій змінюється не на користь України.

У березні 2014 року резолюцію про територіальну цілісність України підтримали 100 держав, 11 країн проголосували проти, утрималися 58 країн. У листопаді 2016 року 73 члени ООН проголосували за резолюцію проти окупації Криму та визнання Росії країною-агресором, 23 – проти, і 76 утрималися від голосування. У грудні 2017 року ще менше прихильників знайшлося у резолюції про порушення прав людини в Криму: 70 – за, 26 – проти, 60 – утрималися. У грудні 2019 року тільки 63 члени організації підтримали резолюцію про проблему мілітаризації Криму, окремих районів Азовського і Чорного моря (проти – 19, утрималися – 66 країн). Нарешті, у березні 2021 року лише 46 країн-членів ООН виступили із заявою з нагоди восьмої річниці резолюції про територіальну цілісність України.

Міністр транспорту США Піт Буттіджич з відкритих джерел

Достатньо країн Близького Сходу, Центральної Азії, Північної Африки, Латинської Америки не приділяють увагу кримському питанню з побоювань зіпсувати відносини з Росією або через недостатню інформованість. Тому "Кримська платформа" розроблялася Україною як новий міжнародний координаційний механізм, за допомогою якого вдасться ввести в курс справи якомога більше закордонних лідерів і переконати їх офіційно визнати Крим територією України, а дії Росії – порушенням міжнародного права.

На полях "Кримської платформи" українська влада аргументуватиме доцільність посилення антиросійських санкцій, приєднання до них більшої кількості держав. Увага приділятиметься проблемам у сфері безпеки, економіки, навколишнього середовища, порушенню прав людини на півострові, порушенню свободи міжнародного судноплавства в Чорному та Азовському морі, які з'явилися після приєднання Криму до Росії. Планується проводити засідання "Кримської платформи" на регулярній основі на рівні глав держав і урядів, парламентаріїв та експертів.

Відсутність Байдена на саміті створить враження, що США не хвилює, чиїм буде Крим. Америка бере участь у Будапештському меморандумі і зобов'язалася поважати суверенітет і територіальну цілісність України. Його приклад можуть наслідувати лідери країн, яких не сильно хвилює це питання і на яких саме й розраховану "Кримську платформу". Присутність на саміті глав держав і урядів має ключове значення, оскільки вони відповідальні за ухвалення рішень, а їхній підпис на декларації про те, що Крим – це Україна, підкріпить наші позиції в переговорах з Росією. В іншому разі саміт не вийде змістовним і буде нагадувати звичайне чаювання.

Байден уникає Зеленського

У травні 2021 року США підтримали ініціативу "Кримської платформи" в особі держсекретаря Ентоні Блінкена. Однак Байден і Гарріс не будуть присутні в Києві 23 серпня, тому що не бажають відповідати в присутності лідерів інших держав на незручні запитання Зеленського. Український президент не втрачає можливості що-небудь адресувати Байдену під час спілкування з американськими журналістами. На початку року Володимир Олександрович звернувся до американського колеги із запитанням, чому Україна досі не в НАТО, під час бесіди з журналістом американського видання Axios. Розмовляючи у квітні з журналістами CNN, він заявив, що Байден повинен зробити більше для того, щоб зупинити Росію і завершити конфлікт на Донбасі, дати Україні грошей і зброю, допомогти вступити до НАТО.

У червні в інтерв'ю Reuters, Associated Press і Agence France-Presse Зеленський сказав, що хоче чути від Байдена чітке "так" чи "ні" щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Під час зустрічі з американськими сенаторами Джин Шахін, Робертом Портманом і Крістофером Мерфі президент України заявив, що тільки США і Байден здатні зупинити будівництво "Північного потоку - 2", який становить загрозу для України.

З президентом Зеленським складно не погодитися, адже активніша підтримка з боку США нам точно не завадить. Однак це не означає, що адміністрація Байдена може чимось допомогти Україні в нинішніх обставинах. Перспектива вступу України до НАТО залежить не тільки від волі США, але і від позиції інших країн-членів. У квітні 2008 року Україні відмовили в наданні Плану дій щодо членства під впливом Німеччини.

Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з американською журналісткою на кухні батьків з відкритих джерел

Що стосується "Північного потоку - 2", то Байден вирішив відмовитися від санкцій проти компаній, що беруть участь в російському проекті, заради налагодження відносин США і Німеччини, які погіршилися за його попередника Дональда Трампа. Вашингтону потрібна підтримка Берліна в протистоянні з Пекіном. Втрата Києвом можливості заробляти на транзиті російського природного газу "сонного Джо" не хвилює. Не дивно, чому візит Зеленського до Білого дому адміністрація Байдена перенесла з кінця липня на 30 серпня, коли газопровід, імовірно, добудують.

США не готові надати Україні чіткі гарантії у сфері безпеки. Вони пригрозили запровадити нові санкції проти Росії на випадок, якщо вона припинить транзит газу через територію України, висловили намір виділити гроші на розвиток альтернативної енергетики і зміцнення обороноздатності нашої країни і не більше.

Байден вирішив не брати участь у "Кримській платформі", а послати до Києва галузевого міністра, до чиєї компетенції не входять питання зовнішньої політики, щоб дотримати формальність перед Україною, але не дратувати Росію. Прес-секретар Кремля Марія Захарова заявила, що РФ розглядатиме участь будь-яких держав у цьому саміті як зазіхання на її територіальну цілісність. Байден не бажає через Крим загострювати відносини з РФ, а зацікавлений у передбачуваних американо-російських відносинах. В іншому разі Москва закономірно піде на зближення з Пекіном – основним геополітичним конкурентом Вашингтона, в розумінні чинної адміністрації.

Останнім часом США й РФ активізували діалог у сфері стратегічної стабільності, щоб визначити подальші кроки щодо скорочення ядерної зброї. Наприкінці липня в Женеві відбулися переговори заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Рябкова і заступника держсекретаря США Венді Шерман з цього питання.

Байден - не вся Америка

Які б мотиви не переслідував Байден, утримуючись від участі в саміті "Кримській платформі", з ним згодні далеко не всі американські політики. У березні 2021 року в комітеті з міжнародних відносин Палати представників США схвалили законопроект, що забороняє американському уряду визнавати претензії Росії на Крим. Голова комітету, конгресмен-демократ Грегорі мікс переконаний, що США не можуть визнати дії Росії, які дали поштовх агресії на сході України.

Один з авторів законопроекту, конгресмен від Демократичної партії Джеральд Конноллі, пояснив, що раніше норма про невизнання окупації Криму містилися в законодавстві про річні бюджети на оборону і її необхідно зафіксувати в окремому законі. У розробці цього законопроекту брав участь конгресмен від Республіканської партії Стів Чабот, який впевнений, що США і світу не варто визнавати незаконну анексію Криму з боку Росії, як і амбіції Путіна відновити контроль над колишнім СРСР.

Член Палати представників США Джеральд Конноллі з відкритих джерел

Сенатор від Демократичної партії Джин Шейхін впевнена, що вступ України і Грузії до НАТО зруйнує плани російського президента. На її думку, Альянс завжди був відкритий для всіх охочих і наша країна не повинна бути винятком. У квітні комітет з міжнародних відносин Сенату США схвалив законопроект про надання Україні військової допомоги, зокрема летальної зброї. Передбачається виділення Україні 300 млн доларів на рік до 2026 року. Голова комітету сенатор-демократ Боб Менендес підкреслив, що українці мають право самостійно обирати своє майбутнє, а сенатор-республіканець Джим Ріш підтримав надання Україні зброї для захисту від Росії та оборонну реформу.

Сенатор Джин Шейхін з відкритих джерел

Рішення Байдена не заважати Росії добудувати "Північний потік - 2" не викликало захоплення серед демократів і республіканців. Член Палати представників від Демократичної партії Марсі Каптур пропонувала заборонити Держдепу призупинити санкції проти "Північного потоку - 2", вважаючи їх обов'язковим заходом. Сенатор від Республіканської партії Тед Круз вважає, що введення в дію газопроводу – це катастрофа для США та їхніх союзників. На його думку, російська влада використовуватиме "Північний потік - 2" для збагачення та енергетичного шантажу Європи протягом десятиліть.

Член Палати представників Марсі Каптур з відкритих джерел

Надмірно обережна позиція адміністрації Байдена не відбиває настрою всього американського істеблішменту, який підтримує територіальну цілісність і євроатлантичну інтеграцію України та дотримується жорсткої позиції щодо Росії.

Георгій Кухалейшвілі 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів