banner banner

Диктатура Брюсселя, або Як Польща розхитує ЄС

Диктатура Брюсселя, або Як Польща розхитує ЄС
112ua.tv

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У відносинах Польщі та ЄС стався новий скандал. Член правлячої польської партії "Право й справедливість" Ришард Терлецький заявив, що через суперечку з ЄС довкола судової реформи доведеться шукати радикальних рішень, як це зробила Велика Британія. Політик зазначив, що поляки хочуть залишитися в ЄС, але на прийнятних умовах, щоб їх не змушували робити те, що обмежує свободу й розвиток. Така заява прозвучала у світлі звернення Єврокомісії до суду ЄС з пропозицією запровадити штрафи проти Польщі через небажання розпустити Дисциплінарну палату, яка обмежує незалежність суддів. Також в Єврокомісії з'явилася ідея позбавити Варшаву фінансування для подолання наслідків коронавірусу.

Новини за темою

До заяв Терлецького в планах керівництва партії "Право й справедливість" було знайти альтернативу Дисциплінарній палаті до вересня 2021 року, але, вочевидь, вибір було зроблено на користь інформаційної атаки на Брюссель. За інформацією єврокомісара з економічних питань Паоло Джентіліоні, цього року Польща могла розраховувати на 57 млрд євро з європейських фондів і як позик - із бюджету ЄС. Своїм прикладом Польща створює умови для розхитування єдності всередині ЄС, відкрито висловлюючи незгоду з політикою європейських інституцій. Якщо британці, як сказав Терлецький, покинули ЄС через незгоду з брюссельською диктатурою, то поляки хочуть залишитися, але грати за своїми правилами, створюючи перешкоди для прихильників перетворення інтеграційної освіти на супердержаву.

Суть протиріч

З набранням чинності Лісабонського договору 2007 року Євросоюз отримав правосуб'єктність у міжнародних відносинах, а його інститути (Єврокомісія, Європарламент, Європейська Рада, суд ЄС) набули широких повноважень. Лісабонський договір став результатом дискусії Європейського істеблішменту про шляхи розвитку ЄС на найближчі 15-20 років, зокрема більш глибоку демократизацію політичного життя країн-членів, посилення впливу наднаціональних органів на ухвалені рішення національними урядами, розмежування їхньої компетенції з різних питань. Зокрема, однією з функцій суду ЄС є забезпечення дотримання країнами-членами норм європейського законодавства.

У квітні 2008 року парламент Польщі, де домінувала проєвропейська коаліція партії "Громадянська платформа" та Польської Народної партії, ратифікував Лісабонську угоду. Однак після приходу до влади в Польщі Консервативної партії "Право й справедливість" у 2015 році почався дрейф від ідеалів європейського лібералізму. Польська влада наголошує на підготовці лояльних кадрів для органів влади, посилила контроль над масмедіа, заборонила аборти, обмежила діяльність неурядових організацій, свободу слова у вишах, прохолодно ставиться до принципу гендерної рівності, толерантності до ЛГБТ і дозволила в окремих населених пунктах створювати зони, вільні від геїв, відмовилася приймати біженців із мусульманських країн. Всі ці ініціативи вітає електорат польських консерваторів, переважно побожні жителі провінції.

У сучасній Польщі є прихована корупція. Йдеться не про хабарі чиновникам для розв'язання адміністративних питань і не про розпилювання держбюджету. Прихована корупція виявляється в неформальних домовленостях на державному рівні, оминаючи принцип відкритості та прозорості влади, в переписуванні законів під інтереси правлячої партії. Наприклад, у 2016 році, користуючись наявністю парламентської більшості, "Право й справедливість" внесла поправки до Цивільного кодексу й усунула обмеження для роботи в міністерствах для членів правлячої партії. Як наслідок, консерватори зайняли понад 3 тис. ключових адміністративних постів.

Партії "Право й справедливість" знадобилися свої люди в судах для посилення контролю над суспільно-політичним життям Польщі. Кишенькові судді виносять рішення на користь держави у справах, пов'язаних із відмовою в наданні роботи в держорганах громадянам, які не мають стосунку до партії "Право й справедливість". Те саме щодо справ, які стосуються відмови Державного фонду муніципальних доріг надавати субсидії населеним пунктам, де при владі перебувають опозиційні політики. Щоб привести до судів своїх людей, влада ініціювала реформу. У 2017 році було створено Дисциплінарну палату, яка може позбавляти імунітету суддів. Вона складається із суддів, які обираються Нацрадою юстиції, чий склад формується парламентом.

За допомогою Дисциплінарної палати польський уряд чистить суди від своїх супротивників. Така доля спіткала Варшавського суддю Ігоря Тулеї - противника судової реформи. Суддю піддали переслідуванню за те, що у 2016 році він дозволив журналістам і представникам громадськості з'явитися на засідання у справі про порушення партією "Право й справедливість" правил кворуму в парламенті. Згідно з польським законодавством, судді мають право вирішувати, кому бути присутнім у залі суду, і тому причини тиску на Тулеї є суто політичними.

Влада Польщі стверджує, що Дисциплінарна палата — тимчасове рішення, і мета реформи — Очистити суди від корупціонерів, але в ЄС сприйняли реформу як обмеження незалежності суддів, ослаблення системи стримувань і протиріч між виконавчою, законодавчою і судовою владою і прояв авторитаризму. Суперечності посилює той факт, що згідно з Договором про функціонування ЄС, правосуддя виявилося серед тих сфер, які входять до спільної компетенції Союзу і країн-членів, через що виникає непорозуміння, чиє рішення є пріоритетнішим. Польська влада впевнена, що судді не можуть підкорятися суду ЄС.

З одного боку, спроби ЄС за допомогою штрафів і шантажу змусити Польщу скасувати судову реформу суперечать принципу невтручання у внутрішні справи держави, який закріплено в п.7 ст. 2 Статуту ООН. Кожна держава має право самостійно обирати свою політичну, економічну, соціальну або культурну систему. Навіть ООН не має права втручатися у внутрішню компетенцію будь-якої держави, якою є судова влада. Запровадження штрафів проти країни-члена за невиконання рішень суду ЄС у цьому контексті є нелегітимним і підірве довіру всередині організації.

З іншого боку, ратифікувавши Лісабонський договір та інші законодавчі акти у сфері євроінтеграції, Польща делегувала частину свого суверенітету наднаціональним органам ЄС і прийняла чинні правила гри. Поляки знали, на що підписуються, і тому недоречно звинувачувати ЄС у диктаті, тиску, порушенні суверенітету, порівнювати з Радянським Союзом у плані вимог рухатися загальним курсом.

З відкритих джерел

Риторика Терлецького - це радше гра на публіку в політичних цілях. Після того як колишній голова Європейської ради та екс-прем'єр Польщі Дональд Туск повернувся в політику й очолив основну опозиційну силу "Громадянська платформа", посилилася конкуренція з партією "Право й справедливість", популярність якої поменшала за час пандемії. Кандидат від правлячої партії програв на виборах мера в місті Жешув у червні 2021 року. У 2023 році в Польщі відбудуться парламентські вибори, але Туск домагається їх дострокового проведення. Отже, нині "Право й справедливість" намагається піднести ЄС і його креатуру Туска як ворогів Польщі, які зневажають її суверенітет. Партії влади потрібно згуртувати всі консервативно налаштовані верстви польського суспільства.

Євроскептики проти федералістів

Новини за темою

До виходу Польщі з ЄС, який у пресі охрестили Polexit, справа не дійде. Ця ідея непопулярна в польському суспільстві. За даними опитування SW Research, 62,2% поляків виступають проти виходу з ЄС, тоді як підтримують тільки 17%. Варшава залежна від європейського фінансування. З 2004 року Польща отримала від ЄС понад 127 млрд євро - більше, ніж інші країни-члени. Польські громадяни зазнають серйозних збитків від втрати доступу до Загального ринку і можливості вільно переміщатися Європою. Близько 2 млн поляків поїхали на заробітки до інших європейських країн, 80% експорту Польщі спрямовано до ЄС. Однією з причин, чому Польща вступила до ЄС і НАТО, є прагнення дистанціюватися від Росії. Найближчі партнери Польщі серед учасників "Вишеградської групи" та "Ініціативи трьох морів" також є членами ЄС.

Замість Polexit польські консерватори намагаються виторгувати у Брюсселя право на особливе становище в ЄС. Вони хочуть отримувати економічні переваги від перебування в блоці, але при цьому проводити незалежну внутрішню й зовнішню політику, зняти із себе зобов'язання дотримуватися нормам європейського законодавства. Як зауважив омбудсмен із прав людини в Польщі Адам Боднар, нині країна перебуває в процесі "юридичного Polexit". Польська влада хоче донести Брюсселю, що така модель взаємин є меншим злом, ніж вихід нових країн зі складу ЄС.

Голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський З відкритих джерел

Ось тільки такий підхід Польщі ще небезпечніший для керівництва ЄС. У Європарламенті партія "Право й справедливість" входить до фракції євроскептиків "Європейські консерватори і реформісти", яка виступає проти перетворення ЄС на федеративну супердержаву і втручання наднаціональних органів у справи національних урядів. Польща одна з тих країн-членів, які не бажають відмовлятися від національної валюти на користь євро. Своїм прикладом Польща змушує задуматися, чи є взагалі сенс іти шляхом ще більш інтенсивної і глибокої інтеграції.

З поляками згодні не всі. У 2019 році президент Франції Макрон запропонував створити Європейське агентство у справах біженців і проводити загальну міграційну політику, зміцнити охорону європейських кордонів, заснувати Європейську раду з внутрішньої безпеки, європейську армію і військовий союз, Європейський кліматичний банк для фінансування проектів у сфері переходу від використання пального до альтернативних джерел енергії. У цьому його підтримав президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Федералісти пропонують піти ще далі. У 2017 році колишній голова "Європейського молодіжного руху" Томас Гранжуан запропонував перетворити Європейську раду та Європарламент на двопалатний законодавчий орган, який контролює діяльність Єврокомісії (уряд) і впровадити прямі вибори президента ЄС громадянами країн-членів за участю комісії вибірників, як це працює в США. ЄС відрізняє від повноцінної федерації відсутність загального податкового органу, єдиних збройних сил. До того ж бюджет ЄС покриває не всі статті витрат країн-членів, і вони продовжують ратифікувати міжнародні договори і вносити до них правки.

Суперечки між ЄС і Польщею триватимуть доти, поки при владі перебуватимуть євроскептики. Варшава не єдина у своєму роді. Євроскептики перебувають при владі в Угорщині. Політичні сили, які не сприймають федералізацію ЄС, є в 19 країнах - членах ЄС. Значення Об'єднаної Європи перебільшено, і найбільша цінність ЄС полягає в наявності Спільного ринку і свободи переміщення. Інтеграція в політичній сфері у випадку Польщі та Угорщини трансформувалася у відверте втручання у внутрішні справи держав і спричинила розкол усередині ЄС.

Георгій Кухалейшвілі

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів