banner banner

Будемо готувати петеувців. Навіщо Україна інвестує в профтехи та скорочує виші

Будемо готувати петеувців. Навіщо Україна інвестує в профтехи та скорочує виші
112ua.tv

Юлія Сергеєва

Журналіст

Ринку праці критично не вистачає кваліфікованих працівників, яким роботодавці готові непогано платити. Водночас протягом останніх 15 років кількість ПТУ в країні скоротилася майже в 1,5 раза, і лише 20% випускників шкіл вступають до таких закладів.

Чиновники МОН разом із депутатами готують законодавчі зміни, у зв'язку з якими ПТУ повинні будуть модернізувати. До того ж частину вищих навчальних закладів у міністерстві планують скоротити шляхом їх об'єднання.

112ua.tv побував у професійно-технічних училищах і з'ясував, чому їм потрібна підтримка від держави більше, ніж вишам.

Фахівцям готові платити 30-40 тисяч на місяць

Попит на фахівців профтехів залишається високим, попри пандемію коронавірусу і погіршення фінансово-економічної ситуації в країні.

У МОН у коментарі 112ua.tv підкреслили, що у 2020 році роботодавці поінформували центри зайнятості про наявність 830 тис. вакансій. Найбільшим попитом у роботодавців користуються робітники з обслуговування, експлуатації обладнання - на таких фахівців припадає кожна четверта вакансія. Це водій, токар, оператор заправних станцій, тракторист, машиніст екскаватора, оператор котельні, фрезерувальник і дорожній робітник.

Кількість вакансій для працівників сфери торгівлі та послуг становить 15% із загальної кількості. Рівно стільки ж, скільки і на кваліфікованих робітників з інструментом, таких як швачка, електромонтер, електрогазозварник, слюсар, монтер шляху, муляр тощо.

112ua.tv

Водночас рівень оплати, пропонований для цих вакансій, часто перевищує середню зарплату в Україні.

"Нещодавно у мене була бесіда з представником Volkswagen, він мені сказав, що слюсарі у них менш як 40 тисяч гривень не отримують", - розповідає 112ua.tv директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України Гоменюк Дмитро Васильович.

У таких компаніях, як Nissan, Toyota, Mercedes і Opel, учні можуть заробляти непогані гроші вже під час проходження практики. Крім зарплати, учням надають соціальний пакет.

"За практику наші учні отримують до 15 тисяч гривень - залежно від виконаної роботи. Половину цих коштів віддають учневі, половину отримує училище", - додає Дмитро Гоменюк.

Протягом останніх 10 років закрили понад 260 закладів професійно-технічної освіти. Кількість охочих вчитися в профтехах з кожним роком скорочується. Якщо у 2017 році на навчання взяли мало не 147 тис. осіб, то до 2020 року - вже 128 тисяч. Така освіта вважається непрестижною, та й стипендія в профтехах 3-4 рази менша, ніж у вишах - близько 450-490 грн.

Попри велику кількість вакансій, привабливі зарплати й  перспективи, випускники не особливо поспішають здобувати освіту в професійно-технічних училищах. У прес-службі МОН 112ua.tv пояснили, що основною причиною зменшення кількості вступників до профтехів стала низька привабливість і престижність такої освіти в суспільстві. У міністерстві зазначили, що негативний імідж профтехнічної освіти сформували як відсутність необхідних інвестицій у модернізацію закладів, так і низький поріг доступності вищої освіти. Крім того, вагомим фактором стала невідповідність між попитом і пропозицією, якістю підготовки кадрів і потребами ринку праці в професійних кваліфікаціях.

До цього ми ще повернемося. Спершу поговоримо про інвестиції в модернізацію.

Новини за темою

Техніка, що не працює, та облізла фарба

З проблемою недофінансування зіткнулося Київське вище професійне училище залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова. Майбутні слюсарі та машиністи працюють з 25-річним обладнанням ще радянських часів, частина з якого давно не працює. А на спеціальність "столяр" довелося зовсім припинити набір учнів через неможливість надати умови для навчання.

Майстерня
Майстерня
Майстерня
Майстерня
Майстерня
Майстерня
Майстерня

Заняття в столярному цеху через його аварійний стан і зовсім не проходять вже десять років.

Столярний цех
Столярний цех
Столярний цех
Столярний цех
Столярний цех
Столярний цех

Виконувачка обов'язків директора Київського вищого професійного училища залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова Лариса Поліщук розповіла 112ua.tv, що міська влада виділяє гроші тільки на оплату комунальних послуг. Все інше лягати на плечі навчального закладу.

"Ми самі несемо відповідальність за все, що стосується сантехнічних питань, ремонту тощо. Сюди також входить закупівля техніки та обладнання. Наразі нам потрібні ноутбуки, але отримати їх дуже проблематично. Особливо важко було під час дистанційного навчання, оскільки не у всіх дітей є зв'язок, та й технікою більшість не забезпечено", - розповіла Лариса Поліщук.

Водночас техніка, яку надають закладу, за словами Поліщук, теж не завжди перебуває в робочому стані.

Заробляти профтехи можуть завдяки відкриттю додаткових платних курсів, однак для цього потрібна ліцензія. Для її отримання потрібно забезпечити вхід пандусом для інвалідних візків, будівництво якого коштуватиме приблизно 80 тисяч гривень. Це тоді, як училище не може навчати людей з інвалідністю через специфіку професії.

Є проблема і з фінансуванням гуртожитку, який надає профтех всім охочим безкоштовно. Грошей на його утримання держава не виділяє.

Капітального ремонту кухні не було 15 років: на нього необхідно близько сотні тисяч гривень, яких у навчального закладу немає. Побутової техніки теж не вистачає.

Кухня
Кухня
Кухня
Кухня
Кухня
Кухня
Кухня
Кухня

Коли вступає бізнес

Оскільки держава не поспішає вкладатися в профтехучилища, приватні компанії, які розуміють важливість підготовки якісних фахівців, не тільки допомагають молодим працівникам з працевлаштуванням, а й фінансують модернізацію профтехів.

Наприклад, Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України отримує від приватних компаній обладнання для діагностики та ремонту автомобілів, а також різні макети.

Стапель для рихтування автомобіля. Середня ціна - 150 -230 тис гривень.
Макет задньої підвіски автомобіля
Стенд для діагностики та промивання форсунок.

Ось тільки прийняти допомогу від підприємств вдається далеко не всім навчальним закладам. Найчастіше компанії пропонують віддати училищам обладнання, яке вони більше не використовують у роботі з різних причин. Але для його передання необхідно оформити стос документації, з чим підприємства часто не хочуть возитися.

"Процес передання передбачає складне фінансове оформлення, адже обладнання перебуває на балансі підприємства. Вони повинні аргументувати, чому віддають обладнання, на яке компанія витратила гроші. Навіть якщо ним вже не будуть користуватися. Пряме передання з підприємства не продумано законодавчо. Тому ланцюжок допомоги має бути спрощено", - пояснила в. о. директора Київського вищого професійного училища залізничного транспорту імені В. С. Кудряшова Лариса Поліщук.

У державі усвідомлюють проблему з недофінансуванням профтехов і обіцяють її виправити. У МОН на запит 112ua.tv у бюджеті 2021 року закладено 150 млн гривень на закупівлю нової техніки та обладнання для навчання.

Новий законопроект, який готують у МОН, також передбачає модернізацію профтехів. Однак їх фінансування планують перенести на місцеві бюджети. Чи вистачить у такому разі коштів на повноцінне оновлення - невідомо.

Гроші вирішують не все

Але проблеми профтехів не обмежуються фінансами. Істотнішим недоліком є відсутність узгодженості між виробництвом і освітою. Згідно із законом, якщо охочих на певну спеціальність буде менш як 24 особи, група просто не відкриється.

"Дитина до нас приходить і каже, що хоче бути провідником, інший - хоче бути касиром. На провідників прийшло 10 осіб, на касирів - 1. Разом - 25 осіб. Ми пропонуємо перейти їм на якусь іншу професію, щоб була можливість відкрити групу", - каже в. о. директора КВПУЗТ імені В. С. Кудряшова Лариса Поліщук.

Водночас кількість фахівців, яких готує держава, найчастіше не відповідає потребам ринку. Щоб держава підготувала для роботодавця п'ять осіб, доводиться відкривати групу на 30.

Неузгодженість освітнього закону з виробничою сферою часто призводить до того, що випускники не використовують отримані знання. Замість цього вони переходять працювати в інші сфери, які не потребують спеціальної освіти, або ж виїжджають за кордон. Хоч училища і передбачають працевлаштування фахівців на підприємства після закінчення навчання, найчастіше така "робота" - просто формальність.

"Випускники звільняються через місяць, щоб відбути формальність. Підприємству від цього немає користі, навпаки, воно зазнає збитків.

Договори з роботодавцями на певну кількість років не підписуються. Сьогодні ми тільки пропонуємо вакансії, адже у нас укладено договори на навчання з певними підприємствами. Однак змушувати працювати за фахом ми не можемо", - додала Лариса Поліщук.

Директор УНЦ ПТО НАПН України Дмитро Гоменюк також наполягає на потребі укладення двосторонніх договорів між підприємствами та майбутніми фахівцями.

"Причини, за якими фахівці не хочуть працювати на підприємствах, зрозумілі. Раніше працівникам надали гуртожиток, вони вставали в чергу на житло і мали інші бонуси. Був зв'язок між підприємствами і робітниками, завдяки чому "вигравали обидві сторони". Робітник має житло і зарплату, а завод - впевненість у тому, що робітник не піде і буде приносити прибуток", - зазначив Гоменюк.

Проблему невідповідності законодавства нинішній ситуації на ринку праці усвідомлюють і в МОН. У Міністерстві визнали в коментарі 112ua.tv: чинний закон, за яким працює вся система професійно-технічної освіти, прийнятий ще в 1998 році, не враховує реальний стан справ. Чи виправить цю проблему новий законопроект - покаже час.

Юлія Сергєєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів