banner banner

Божий задум, фейкова "Мрія" та милозвучна українська. Чому шкільні підручники сповнені домислів і помилок

Не встиг навчальний рік розпочатися, як у літературі для школярів виявили нові помилки та неправдиву інформацію. Але ж від якості підручників залежить не тільки ефективне використання сотень мільйонів гривень, а й майбутнє маленьких українців. Виною всьому - жорсткі тимчасові обмеження для створення підручників і тотальна корупція, що панує у галузі.

Божий задум, фейкова "Мрія" та милозвучна українська. Чому шкільні підручники сповнені домислів і помилок
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

Не встиг навчальний рік розпочатися, як у літературі для школярів виявили нові помилки та неправдиву інформацію. Але ж від якості підручників залежить не тільки ефективне використання сотень мільйонів гривень, а й майбутнє маленьких українців. Виною всьому - жорсткі тимчасові обмеження для створення підручників і тотальна корупція, що панує у галузі.

У мережі користувачі звертають увагу на цитати Святого Письма в літературі з історії для шестикласників, а в підручнику з української мови для учнів четвертого класу виявилася неправдива інформація про те, що майже сто років тому державна мова нібито посіла третє місце за милозвучністю. У посібнику ж із природознавства за 5-й клас фото літака "Ан-70" помилково підписали як "Мрія".

Але шкільна література не тільки грішить помилками: її ще й не вистачає, тому батькам доводиться докуповувати підручники за свої гроші. Чиновники ж пояснюють затримки нестачею коштів.

Чому українські школярі не отримують якісні підручники вчасно та коли це нарешті зміниться?

Як виправдовуються в МОН

Помилки в шкільній літературі вже не дивують: батьки з року в рік про них повідомляють. В одному з підручників з англійської мови, наприклад, були вказані невірні терміни каденції президента та Верховної Ради, а також неправильна кількість адміністративних одиниць нашої країни. У підручнику для першого класу датою заснування Києва замість V вказали XIX століття. Нашуміло також використання фотожаби з актором Кіану Рівзом замість знаменитого фото "Обід на хмарочосі".

112ua.tv

Новини за темою

На помилки оперативно реагують і виправляють їх. Коли минулого року в підручниках "Історія України" для 9-го та 10-го класу для умовного позначення використовували карту України без Криму, на вимогу Інституту модернізації змісту освіти видавництво переробило позначку. Оновили електронний варіант підручника, для друкованих варіантів розіслали вклейки по департаментах освіти. Те ж саме зробили й щодо згадки про соду, яка нібито лікує рак. Але не без баталій.

У Міносвіти спершу заявили, що "інформація про лікування онкологічних захворювань содою розширить критичне мислення учнів". Гриф "рекомендовано МОН" залишили, підкресливши, що сода "в поєднанні з хімієтерапією може уповільнити їх розвиток і запобігти розростанню в інші частини тіла". Так МОН захищає своїх же фахівців, які рекомендували цей підручник.

Сам міністр освіти Сергій Шкарлет звинувачує своїх попередників, а також заявляє, що ті, хто "дозволяли друкувати підручники з помилками у 2017-2020 роках, у МОН уже не працюють".

"Особисто я поділяю це обурення. Процес підготовки, відбору, затвердження та друку підручників для шкіл вимагає кардинальних змін", - заявив міністр.

Проте нових помилок уникнути не вдалося.

Що стосується неправильно підписаного літака, то в "Генезі" розповіли: старі книги виправляти не будуть. З наступного року випустять нову версію під програму НУШ "Пізнаємо природу".

112ua.tv

Чи буде виправлено згадку про перемогу української мови в конкурсі на лінгвістичному конгресі в Парижі в 1934 році - невідомо. Хоча ніякого підтвердження в наукових джерелах про те, що конгрес дійсно збирався, немає, згадку можуть і залишити. Як і цитування Біблії.

112ua.tv

112ua.tv звернувся до Міносвіти та ІМЗО, зокрема, з проханням відреагувати на ці інциденти. 

Так чи інакше, система давно дискредитована. У серпні Державна служба якості освіти опублікувала звіт "Політика щодо підручників". Виходячи з цього звіту, тільки близько третини батьків школярів 1-3 класів були впевнені, що в підручниках для НУШ немає помилок. Решта тією чи іншою мірою погоджувалися з тим, що в навчальних матеріалах вони були. Також деякі респонденти зазначили, що підручники можуть бути потенційно образливими або дискримінаційними.

Респондентів попросили оцінити твердження за шкалою від 1 до 5, де 1 - абсолютно не згоден, 5 - повністю згоден Державна служба якості освіти

До слова, підручники можна буде забороняти через скарги батьків, якщо законопроект № 5465 ухвалять у цілому (зараз він ухвалений у першому читанні).

Але це лише точкове рішення. У висновку до вже згаданого звіту експерти зазначають, що проблеми, пов'язані з якістю підручників, обумовлені не стільки недоліками в роботі конкретних людей або інститутів, скільки їхнім системним характером, і вимагають вирішення на політичному рівні.

У самому МОН визнають, що є ціла низка причин, за якими якість шкільної літератури страждає. Розберімося, що не так зі створенням українських підручників.

Час - гроші

Почнемо з того, що винагорода самим авторам вимірюється всього в кілька тисяч гривень на місяць. В ухваленому в першому читанні парламентському законопроекті пропонують удвічі збільшити цю суму, правда, не для всіх, а тільки для тих, чиї підручники будуть друкуватися тиражем від 100 тис. примірників.

Але проблема якості підручників явно не тільки в гонорарах. Адже не віриться, що автор книги з історії України дійсно вважав, що Київ заснований у XIX столітті. І не таке можна надрукувати, коли конкурс на створення підручників міністерство оголошує в серпні-вересні, а макети потрібно здати вже в грудні-січні. Для якісної підготовки нових підручників необхідно як мінімум рік-півтора. І за таким підручником, який пишеться кілька місяців, діти повинні були навчатися 5 років.

У МОН справедливо викривають видавництва в неякісній редактурі, економії на професіоналах, що не дивно в умовах обмеженого держфінансування. Однак питання часу все ж грає свою роль. Дуже мало авторів розробляють підручник із нуля: зазвичай вони беруть старі тексти й ілюстрації та просто адаптують їх під програму. Якісно підручники не змінюються. Поки конкурс не почнуть оголошувати хоча б за 9 місяців до дати відбору, скандали з помилками в підручниках будуть гриміти знову й знову.

Не дивно, що книги грішать не тільки помилками, а й складним для самостійного сприйняття дітьми матеріалом. Найчастіше він не відповідає їхнім віковим особливостям, не може зацікавити. Завдання й приклади недоречні, не відображають реалій сучасного життя. Згідно з опитуванням служби якості освіти, 27% респондентів заявили: в умовах дистанційки підручники швидше не допомагали або не допомагали зовсім.

Поспіх пояснюється планом: до 1 вересня наступного року підручники вже мають потрапити до шкіл. А для цього після здачі макета потрібно ще закінчити експертизу до квітня, після неї внести корективи, а в липні відправити підручник до друку. Правда, найчастіше такі жертви зовсім не виправдані, адже сама логістика підручників (підвезення в обласні центри, звідти - в громади й лише потім - в школи) займає час, і вони потрапляють у школи не в вересні, а приблизно в листопаді.

Новини за темою

Через жорсткі часові обмеження немає й апробації підручників. Для НУШ, наприклад, їх завозили в школи прямо з друкарень. Ось і виходить, що вчителі дізнаються зміст книги й пізнають ефективність її методик одночасно зі школярами. Тому МОН планує відновити апробацію та запровадити громадське обговорення книг перед їхнім виданням.

Ви скажете: але ж книги перед тиражем проходять конкурс? Час часом, але невже самої експертизи недостатньо?

На жаль, вона нерідко тільки погіршує ситуацію.

Конкурс підручників

Гриф Міністерства освіти підручник отримує після проходження експертизи. Серед експертів можуть бути вчителі, науковці, представники громадських організацій, і всі вони пройшли навчання. Але реальність така, що найчастіше вони не володіють необхідними знаннями. Сам конкурс експертів - процедура вельми туманна.

Та й критерії оцінки проектів розмиті, що заважає об'єктивній оцінці. Наприклад, експерти не тільки перевіряють відповідність підручника державному стандарту, типовій освітній програмі, а й дають оцінку того, чи викликає підручник бажання працювати з ним у школі.

Сама експертиза теж вельми короткострокова. У МОН нарікають на те, що автори подають частину підручника в рукописі (знову ж таки, через поспіх) й експерти можуть пропустити методологічні, фактологічні та граматичні помилки. Але поспіх і людський фактор - це далеко не головна проблема в експертизі. Сама перевірка навчальних матеріалів непрозора: у цій сфері щосили панують договірняки.

Самим конкурсом займається Інститут модернізації змісту (ІМЗО), навколо якого прогриміло вже досить багато скандалів. До слова, директор Інституту Євген Баженков - кандидат наук із фізичного виховання та спорту. 

Про якість роботи відомства красномовно говорять звіти Рахункової палати. Експерти зазначають, що конкурсні відбори ІМЗО "мали ознаки формальних".

Представники сфери зазначають: на ринку є великі корпорації-монополісти, інтереси яких відстоюють експерти конкурсних комісій. Оскільки експертна комісія може знехтувати думкою меншості, далеко не всі зауваження враховуються.

Іноді це непогано, адже, наприклад, один з експертів відхилив підручник тільки тому, що гімн України у ньому подали не повністю. Але й обґрунтовані зауваження часто залишаються непочутими. Адже комісія також не врахувала й справедливе зауваження щодо недоречної згадки про соду, що лікує рак.

Якщо ж експертна комісія все-таки заважає випуску потрібного підручника, корпорації можуть навіть шантажувати МОН заблокувати видання інших, вже затверджених методичних матеріалів. Через це може "встати" весь освітній процес.

Щоб припинити спекуляції та посилити громадський контроль над експертизою, базу експертів вирішили оприлюднити. Саме по собі це рішення виявилося досить спірним, адже, навпаки, знаючи прізвище рецензента ще до експертизи, автор може на нього тиснути. Та й сама процедура вибору експертів для оцінки підручників залишається непрозорою. Фактично ніякого конкурсу між ними немає, що тільки сприяє договірнякам.

Новини за темою

Вирішити проблеми з договірниками намагалися різні інституції. Український інститут розвитку освіти створив нову концепцію конкурсу підручників. Була створена спеціальна комп'ютерна програма "Експертиза освітніх матеріалів", яка повинна була рандомно розподіляти проекти підручників між експертами. Крім того, УІРО повинен був також сертифікувати експертів. Але всі ідеї інституту відхилили.

Також свою технологію чотири роки тому пропонував Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти. Для розробки ПЗ та системи захисту потрібно було 7-10 млн грн, які так і не знайшлися.

"Наші пропозиції померли в анналах Директорату загальної середньої освіти МОН. Причин, за якими наші пропозиції відхилили, мені ніхто не назвав. Майже рік роботи "пішов коту під хвіст", - писав Лікарчук на своїй сторінці в соцмережі.

У МОН зупинилися на тому, щоб зробити засідання конкурсної комісії публічними. Але чи дасть щось суспільний резонанс постфактум, коли комісія вже буде підсумовувати висновки?

Рішення експертів можна оскаржити через апеляційну комісію. Але й тут закладені ті ж ризики, що визнавала й екс-глава МОН Ганна Новосад. Вона говорила, що процедура апеляції дуже непроста.

Після того як експерти схвалять літературу, підручники вибирають учителі - тільки тоді вони йдуть у тираж, враховуючи запити педагогів. Тут часто спрацьовує людський фактор: вчителі часто вибирають підручник виходячи не з якості, а зі звичного їм авторства. Хороший тираж у результаті отримує література тих авторів, літературу яких педагоги раніше вже використовували.

На рівні конкурсу в школах також простежується корупція: екс-міністр освіти Новосад говорила про тиск на педагогів, адже ті книги, які набирають 40 тис. і більше голосів учителів, друкуються за кошти держбюджету. Для вчителів навіть запустили спеціальну гарячу лінію, по якій можна поскаржитися на шантаж або пропозиції фінансової вигоди.

Коли без 100 грамів не розберешся. Чи можуть підручники бути іншими?

Крім того, що в підручниках є фактологічні помилки, вони часто страждають на те, що їх важко читати. Раніше Український інститут розвитку освіти планував автоматичну перевірку всіх текстів конкурсних підручників на так званий індекс туманності, що визначає ступінь зрозумілості тексту для читача: конструкції пропозицій, частоту вживання термінів тощо. Але поки така перевірка не працює.

Роман Пастушенко, член Експертної ради при Департаменті освіти та науки Львівської ОДА, звертає увагу на те, що в корені підручника лежить затверджена МОН програма. Саме від програми більшою мірою залежить, яким буде підручник. Конкурс модульних програм часто базується не на серйозних критеріях, а на симпатіях працівників МОН.

"Держава фінансує тільки підручники, відповідні типовій програмі, яку створює Міністерство освіти та науки України. Чому саме ця програма, а не інші, альтернативні, визнається типовою, за якими критеріями вона обиралася, пояснювати не прийнято... у ній може бути нагромаджена термінологія, вона може бути складна для освоєння. Але відповідальності за якість складання програми зазвичай немає..." - підкреслює Пастушенко.

Програми набирають все більше ваги: цього року починають готувати цілі лінійки підручників для циклів освіти початкової, середньої та старшої школи за однією програмою.

Новини за темою

Пастушенко переконаний, що всі модельні навчальні програми повинні проходити експертизу Державної служби якості освіти. Також, на його думку, варто було б зовсім скасувати конкурс підручників та зобов'язати до вибору школами програм із грифом МОН. Потім школи створили б на основі обраних програм власні робочі й вибрали необхідні підручники. Тоді, на думку експерта, "зелене світло" отримали б дійсно корисні підручники.

Лімітований товар

Крім того, що підручники часто неякісні, їх ще й не вистачає школярам. На відсутність літератури скаржилися, зокрема, у Київській спеціалізованій школі № 47. А в Кривому Розі в школі № 4 п'ятикласникам і зовсім видали підручники з математики російською мовою. В Одеській міськраді також підрахували, що середній школі не вистачає близько 20% книг.

ІМЗО систематично зриває терміни постачання підручників: за даними Рахункової палати, більше ніж 43% від загального обсягу видань у 2019-2020 навчальному році були доставлені в обласні книжкові бази після початку навчального року. Коли ІМЗО звітував про повне забезпечення, аудити показували брак від 22 до 78% і нерівномірний розподіл підручників між закладами. Одним щастило більше, іншим - менше.

Минулого року тільки на те, щоб розвезти книги по Україні, держава витратила 14 млн грн. Але ж можна було б заощадити, використовуючи електронні версії книг. Це б полегшило життя й самим учням, адже портфель учня середньої школи важить у середньому близько 8 кілограмів. Та й помилки в підручниках теж простіше виправляти в ПДФ-файлах.

Зараз підручники закуповують уже з цифровими версіями, але й тут відбуваються порушення. У Рахунковій палаті заявили, що у 2019 році видавництва в порушення укладених договорів не розмістили для навчальних цілей на своїх сайтах повні електронні версії майже половини друкованих видань. Та й проблема закупівлі планшетів для шкіл залишається невирішеною. У 2018-му на проект зі створення електронних підручників витратили понад 40 млн грн, у пілотні школи закупили гаджети. Але в підсумку експеримент зупинили.

Паралельно з тим, як у МОН звітують - коштів на планшети немає, у Рахунковій палаті помічають зловживання ІМЗО з витратами з бюджету на підручники. За даними експертів палати, лише майже половина витрат за один навчальний рік не мала економічного обґрунтування, а це близько 270 млн грн.

Ну а поки у сфері створення та закупівель української шкільної літератури відбувається справжня "Санта-Барбара", батькам залишається тільки в ручному режимі вказувати на помилки. А також сподіватися, що законопроект, який дозволяє замінити спірні підручники за наявності скарг, все-таки ухвалять.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів