banner banner

Боротьба з мігрантами за 7 млрд грн: Чи потрібні Україні паркани та рови на кордоні з Білоруссю

Боротьба з мігрантами за 7 млрд грн: Чи потрібні Україні паркани та рови на кордоні з Білоруссю
112ua.tv

Ганна Пєшкова

Журналістка

ЗМІ заполонили новини про 16 тис. мігрантів біля кордонів Білорусі, частина з яких може прорватися на територію України. Наша країна може реагувати на потенційні виклики, імовірніше, людським ресурсом, адже на її кордоні з Білоруссю з обладнання - тільки нитки колючого дроту, натягнутого на стовпи. І то не скрізь.

Але президент Зеленський вирішив, що одного тільки людського капіталу на кордоні не вистачить, і дав завдання облаштувати її якомога швидше. Будівництво стіни називають "головним планом" і "стратегічною метою" на найближчі два роки. Щоб зміцнити кордон не тільки з Білоруссю, але й із Росією, у бюджет на наступний рік хочуть закласти 17 млрд грн.

Чи доцільно виділяти стільки коштів на проект і чи є взагалі необхідність у зміцненні кордонів України, виходячи з того, що одну "стіну" ми вже будували, але так і не побудували?

"Більше загороджень, ніж в епоху Берлінської стіни"

Загальна протяжність українсько-білоруського кордону, за різними даними, становить 1086-1088 км, залежно від методики підрахунку. У МВС планують зміцнити лише частину цієї території - всього 270 км. Найімовірніше, це буде не суцільна лінія, а окремі 10 ділянок кордону, на яких передбачаються основні підходи мігрантів. Як повідомили DW в Держприкордонслужбі, у прикордонних областях із Білоруссю вже почали натягувати колючий дріт і металеві сітки. Весь кордон обладнати вкрай складно, враховуючи складний ландшафт і високу вартість такого проекту.

Директор департаменту комунікації МВС Андрій Шевченко вважає, що за 7 млрд можна забезпечити повне інженерне облаштування відрізків кордону (рів, антивандальний паркан, вежі спостереження та рокадна дорога). Рухи на кордоні можна буде відстежувати навіть із Києва. Якщо ж обмежитися одним тільки колючим дротом, то можна було б вкластися у 200 млн грн. Ще 10 млрд хочуть направити на облаштування кордону з РФ.

Загальна вартість такого проекту в рамках "Великого будівництва" приблизно дорівнює сумі, яку заклали в українському держбюджеті на освіту на весь наступний рік, і майже половині всіх коштів, закладених на медицину. Причому говорили про необхідність виділити 17 млрд ще до загострення міграційної кризи на кордоні Білорусі. Глава МВС Денис Монастирський переконаний, що буде виділена "хоча б частина", тому що "суспільно-політична ситуація цьому сприяє".

Ідея будівництва загородження з Білоруссю спала на думку чиновникам не однієї тільки України. Хоча в ЄС заявили, що відгороджуватися стіною від Білорусі не стануть, Польща, Латвія та Литва, що межують із країною, підтримали таку ініціативу.

112ua.tv

Влада Литви, зокрема, заявляла, що кордон потрібен від контрабанди, а з міграційною кризою його будівництво просто збіглося. Країна зводить чотириметровий паркан із колючим дротом протяжністю приблизно 508 км за 152 млн євро (4,6 млрд грн).

Наприкінці літа влада Литви нарікала на брак матеріалу для цих робіт. Тоді на допомогу якраз прийшла Україна: вона поставила країні 38 тонн колючого дроту, назвавши це "гуманітарною допомогою". Власне, саме тому, що наші заводи, які виробляють колючий дріт, зараз відправляють його в Литву та Польщу, з будівництвом наших власних загороджень можуть бути заминки, - про це заявив сам глава Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

Латвія планує закінчити свій проект лише до 2024 року. Вартість його поки не відома: на першому етапі хочуть покласти колючий дріт на 37 км.

Польща почне будувати загородження вже 15 грудня й планує закінчити в першому півріччі 2022-го. Огорожа закриє менше половини спільного кордону (180 км із 418) і становитиме 5 м у висоту. Коштувати проект буде 350 млн євро (10,5 млрд грн). Чиновники вже показали візуалізацію в соцмережах.

Оскільки в ЄС заявляли, що допоможуть із фінансуванням цих проектів, теоретично на підтримку може розраховувати й Україна.

Новини за темою

Чи потрібні Україні стіни на кордоні?

Державам необов'язково будувати на своїх кордонах паркани й тим більше мінні поля, як це зробила Північна Корея. Територія може бути просто позначена умовною лінією. Найчастіше бар'єри зводять або у випадках складних відносин із сусідніми країнами, або з економічних міркувань. Монастирський, говорячи про цілі загороджень на українському кордоні, називає запобігання нелегальній міграції та контрабанді.

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов позитивно оцінює ідею та вкрай радикальний у своїх оцінках.

"На нитки колючого дроту треба повісити мотки колючого дроту, а між двома рядами огорож розкидати ще й малопомітні дротяні огорожі. А далі треба виставляти кордони прикордонників, патрулі Національної гвардії та Національної поліції, виставляти секрети територіальної оборони (засідки на найнебезпечніших напрямках, - ред.) і на базі Сил спеціальних операцій робити резервні групи швидкого реагування, які будуть озброєні не тільки спеціальним озброєнням, а й важкою бронею. Щоб вони могли під'їхати на всюдиходах у будь-яку точку. Плюс безпілотники та вертольоти", - розповів експерт у коментарі одному зі ЗМІ.

Жданов упевнений, що мігранти будуть прямувати в Україну навіть по болотах і непрохідних місцях. Хоча навіть сам Монастирський не припускає, що вони будуть просуватися таким шляхом, принаймні великими групами.

А ось Олег Старіков упевнений, що про міграційну загрозу говорити рано, та й толку від невеликих облаштованих ділянок буде мало. Крім того, за оцінками глави МВС, загородження можна побудувати за два-три роки, але на той час загроза вторгнення мігрантів може бути неактуальною. В ЄС теж скептично ставляться до боротьби з мігрантами такими методами.

"Зараз у Європі більше загороджень, ніж в епоху Берлінської стіни. Але проблеми мігрантів не будуть вирішені з їхньою допомогою", - сказав глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Рішення Литви про будівництво паркану теж активно критикують. Правлячим консерваторам нагадують, як вони свого часу лаяли угорський "антимігрантський паркан".

Що стосується контрабанди, то противники бар'єрів на кордонах стверджують, що з нею дозволяє боротися добре вивірена економічна політика. Крім того, дослідження університетів Вашингтона й Чикаго вказує на те, що через штучні перешкоди статистично обсяг легальної торгівлі між країнами може впасти майже на третину, пише Deutsche Welle.

Ще одна мета, яку переслідують країни, що створюють загородження на кордоні з Білоруссю, - це боротьба з тероризмом. Проте дослідження Університету Глазго та Інституту Катона показують, що його запобігання за допомогою загороджень сумнівно. Дослідивши досвід використання стін на кордонах, вони дійшли висновку, що будівництво прикордонних бар'єрів може не знизити, а, навпаки, збільшити ймовірність терористичних атак.

Однак українські експерти пропонують розглядати зміцнення кордонів не з позиції боротьби з мігрантами або іншими викликами, а з позиції оборони.

"Державний кордон має бути захищеним і недоторканним. Україна повинна використовувати весь свій оборонний потенціал. Для безпеки нашої держави повинні виділятися відповідні кошти. Чи до часу саме зараз виділення цих коштів, тут, безумовно, ми повинні почути думку глав Міністерства оборони та Державної міграційної служби", - коментує для 112ua.tv екс-спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

Солідарний із цією думкою й Олег Старіков.

"У нас кордон із РФ більш-менш охороняється та обороняється, а кордон із Республікою Білорусь тільки охороняється, але не обороняється. І не сучасними засобами технічної охорони, а контролюється пішими патрульними або за допомогою дронів. Систему треба зміцнювати й будувати справжню систему державного кордону", - каже 112ua.tv військовий експерт.

Втім, оборонний аспект також досить дискусійний. По-перше, уповільнити військову атаку можуть не паркани з дротом, а дорогі бетонні або металеві стіни.

123

По-друге, DW посилається на дослідження, згідно з яким зміцнення кордонів негативно впливає на психіку громадян, адже свідчать про конфлікт. Таким чином, конфлікт лише загострюється. Крім того, на подібні заходи негативно реагують сім'ї, розділені парканом, адже для їхніх переміщень потрібні значні додаткові витрати.

Ще один фактор - екологія. Екологи по всьому світу сурмлять про те, що загородження небезпечні для диких тварин, зокрема вовків і баранів, ведмедів і рисей, ягуарів і бізонів. Тисячі тварин щодня мігрують через кордон, прямуючи до місць годівлі, ночівлі, зимового або літнього випасу. Через загородження вони не тільки втрачають доступ до джерел їжі, але й можуть травмуватися. Так, 6 вересня лось заплутався в огорожі з колючого дроту, яку Литва встановлює на кордоні з Білоруссю, і загинув. Ще в липні Союз мисливців Литви назвав територію розміщення колючого дроту "кладовищем диких тварин".

Чи готова Україна до таких робіт законодавчо?

Будівництву загороджень зазвичай передують демаркація та делімітація - визначення державного кордону, укладення договору між країнами й нанесення кордону на карту. Наша країна ці процедури повністю не пройшла. Олег Старіков нагадує: будівництво загороджень без демаркації зазвичай не починають.

торона, з якою його не погодили, має право просто розламати ці паркани, так що гроші на них будуть витрачені даремно. Або ж загородження доведеться переносити самостійно, коли по кордону будуть досягнуті домовленості", - додає Старіков.

Що стосується Білорусі, то вже завершено визначення 758,3 км сухопутного кордону, 120 км - у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Однак Старіков зазначає, що документи про демаркацію та делімітацію не були передані в ООН. Прес-секретар Державної прикордонної служби Андрій Демченко в ЗМІ розповів, що роботи ще не закінчені: демаркаційна комісія встановлює місця для прикордонних знаків. Ще майже 326 км по річках Дніпро, Сож і Прип'ять не демаркували. Повністю завершити процес планують до 2026 року.

123

Що ж стосується Росії, загородження на кордоні з якою обійдуться Україні ще дорожче, то роботи з демаркації почали ще 11 років тому. До початку збройного конфлікту на Донбасі змішана комісія успішно працювала, але процес у підсумку застопорився.

"Ми знаємо, що через непоступливу позицію РФ у нас довгий час не вирішувалися питання щодо демаркації кордону по акваторії Азовського моря. На сьогодні питання взагалі відкладено на 2-3-й план. Будівництво загороджень без демаркації - питання, скоріше, організаційно-політичне. А завдання безпосередніх учасників процесів, які відповідають за безпеку наших кордонів, - щоб їхня діяльність була ефективною", - говорить Владислав Селезньов.

Пізно розпочату демаркацію всіх кордонів експерти пов'язують із тим, що сусідні країни не вважалися ймовірними противниками. Але, так чи інакше, без повного визначення Україною своїх кордонів (зокрема, і з Молдовою - процес уже йде) наша країна не зможе стати членом Євросоюзу, потрапити в Шенгенську зону, не кажучи вже про НАТО.

Втім, з українським проектом можуть виникнути інші проблеми, пов'язані не стільки з демаркацією, скільки з людським фактором. 

Що ще загрожує проекту?

Заявлені роботи й реальна інфраструктура можуть відрізнятися, як ми вже бачили на прикладі з проектом "Стіна" на кордоні з РФ. Є різниця, коли будується бетонна стіна, здатна утримати навіть важку техніку.

Ідея екс-прем'єра Арсенія Яценюка полягала в тому, щоб побудувати такий бар'єр, як на кордоні Ізраїлю та Єгипту, до кінця 2018 року. Спочатку передбачалося, що з'явиться суцільний паркан із високоміцної сталі протяжністю 2200 км, по якому пустять струм. Підходи ж до такого паркану мали облаштувати протитанковими ровами. Але виникла ціла низка проблем. Паркани перетворилися на невелику сітку, яку можна було легко скинути танком, а водних перешкод спостерігачі так і не побачили.

Reuters

Загальна вартість проекту повинна була скласти понад 4 млрд грн, але досі проект виконаний лише на 51%. У Держприкордонслужбі нарікали на брак фінансування. Наприклад, у 2015 році виділили в 5 разів менше покладених коштів. Також гриміли корупційні скандали. Крім того, Чернігівська, Сумська, Харківська та Луганська облдержадміністрації не виділили ділянки для розміщення відділів прикордонної служби. Голова служби Сергій Дейнеко говорив, що повністю кордон не облаштовано в жодній області.

Якщо протягом декількох років Україна зіткнулася з проблемами в освоєнні навіть такого обсягу коштів, можна уявити, якими будуть труднощі в реалізації ще 10 млрд на цьому напрямку й 7 – на кордоні з Білоруссю. Тим паче що ніякого економічного обґрунтування зведення нових загороджень і генплану немає. Звідки взялися названі Монастирським цифри - незрозуміло.

Олег Старіков припускає, що кінцевими бенефіціарами проекту виступатимуть самі чиновники.

"Це показуха політиків, які хочуть у короткостроковій перспективі справити враження на виборців. Ті, хто це підпише, нестимуть відповідальність за статтею 191 частини 5 Кримінального кодексу України й ризикують 15 роками позбавлення волі. Побачите, ніхто з перших осіб це підписувати не буде - всю відповідальність "повісять" на своїх заступників", - прокоментував експерт.

Зрозуміти, чи є метою проекту банальне освоєння коштів чиновниками, можна буде з огляду на те, наскільки поспішно й активно його просуватимуть. Але з урахуванням викликів, сформованих через пандемію коронавірусу, є великі сумніви, що кошти виділять у запланованому обсязі.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів