banner banner

Зростання цін на електрику і газ, вивезення лісу. Що означають рішення саміту Україна - ЄС з енергетики та економіки

Зростання цін на електрику і газ, вивезення лісу. Що означають рішення саміту Україна - ЄС з енергетики та економіки
Офіс президента

"Страна.ua"

Інформаційний портал

Оригінал на сайті Strana.today.

Попри те, що заява за підсумками саміту Україна - ЄС багато в чому спільне і "шаблонне", з нього все ж можна зрозуміти, в якому напрямку Європа збирається "рухати" Україну далі. В першу чергу - в економічному та енергетичному плані.

Тут багато цікавого в економічному та енергетичному плані. За розширення торговельної співпраці та промисловий безвіз ми заплатимо масованим експортом деревини (мораторій на який пропонується зняти). Крім того, Європа активно штовхає Україну до "зеленого переходу" і вже позначила термін, до якого наша економіка повинна стати безвуглецевою, - 2050 рік.

Але набагато раніше наша країна має об'єднати свою енергосистему з європейською.

"Це означає, що і тарифи на електроенергію у нас будуть європейські - 6-10 гривень за кіловат", — говорить аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

"ЗАБУЛИ" ПРО АГРАРНІ КВОТИ

У заяві багато загальних фраз, що стосуються подальшої імплементації норм про асоціацію України з ЄС, "поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі" і поступової інтеграції України у внутрішній ринок Євросоюзу.

Також зазначається істотне зростання двосторонніх торгових потоків. Водночас зазначено, що ЄС став найбільшим торговельним партнером України.

Втім у розрізі окремих країн і у 2020 році, і за підсумками першого півріччя цього року найбільшим торговим партнером України є Китай. За даними Держстату, двосторонній оборот у першому півріччі 2021 року досяг 8,85 млрд доларів (14,6% від усієї зовнішньої торгівлі України). Експорт українських товарів до КНР зріс на 43%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, імпорт - на 25%. На другому місці в списку найбільших торгових партнерів - Польща (6,9%), на третьому - Німеччина (6,5%). Але якщо брати всі країни ЄС, то їх частка у зовнішньоторговельному обороті України дійсно вагома - 40,4%.

До того ж велика частина постачання нашого експорту до Європи - це агарна продукція. З року в рік наші аграрії скаржаться на вкрай низькі квоти на безмитне ввезення сільгосптоварів до Євросоюзу (за деякими категоріями - наприклад, з меду, річні квоти вибираються за кілька місяців). Проте в нинішній заяві за підсумками саміту про аграрку - ані слова (крім того, що Європа "вітає історичне відкриття ринку сільгоспземель в Україні").

"Це означає, що на збільшення квот найближчим часом особливо розраховувати не варто", - говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Новини за темою

Водночас активізація торгової співпраці передбачає збільшення потоку імпорту з ЄС, зокрема і сільгосппродукції. 

"Аграрна країна Україна чомусь вважає великим досягненням імпорт яблук з європейських країн. Це все в рамках торгової інтеграції", - говорить Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.

Водночас кілька разів згадується про промисловий безвіз. Зеленський обіцяє підписати його вже до наступного року. Хоча, на думку економіста Олексія Куща, він може стати "останнім цвяхом у труну промислового потенціалу України".

"Сьогодні у нас є маленька лазівка для захисту внутрішнього ринку, яка дозволяє нам не порушувати правила СОТ, Генеральну угоду з тарифів і торгівлі і правила зони вільної торгівлі з ЄС. І називається вона Технічною сертифікацією. Сьогодні під час закупівлі, наприклад, локомотивів для "Укрзалізниці" ми не маємо права дискримінувати європейських виробників, але можна послатися на специфічні технічні вимоги, які дозволяють нам відбирати продукцію саме наших виробників. Це технічна віза, яка не вважається додатковим загороджувальним імпортним митом. З промбезвізом у нас вже не буде такої можливості. Україна стане відкритим майданчиком для продажу європейських товарів", - говорить Кущ.

ГРОШІ ВІД ЄВРОПИ 

У спільній заяві йдеться також про гроші - кредитну допомогу ЄС та інвестиції. Так, нам "нагадали", що з 2014 року європейські фінансові інституції "мобілізували безпрецедентний пакет кредитів і грантів обсягом понад 17 млрд євро". Також згадали про "свіжіші" надходження. Цього року ЄС збирається запропонувати Україні фінансову підтримку в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) - для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС, зокрема зону вільної торгівлі.

Також ЄС виділив нам другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. Нагадаємо: перший транш у такому ж розмірі ми отримали ще торік під боротьбу з ковідом. Але другий поставили на паузу, зокрема через пробуксовування з виконанням меморандуму (в ньому прописували боротьбу з корупцією, поліпшення ділового середовища, реформу управління держпідприємствами та ін.). Також одним із факторів затримки з другим траншем став той факт, що співпрацю з МВФ поставили на паузу.

ЄС також підтвердив потокову гуманітарну підтримку сходу України (25,4 млн євро цьогоріч)

Але найбільший куш, який світить Україні, - 6,47 млрд євро державних і приватних інвестицій. Їх ми можемо отримати в рамках економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства.

Оновлений план ЄС представив влітку нинішнього року. Тоді фінансування в 2,3 млрд євро для шести країн-партнерів (Україна, Молдова, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Білорусь), яке має підтягнути ще близько 17 млрд євро інвестицій.

Пріоритетні напрямки - торгівля, створення нових робочих місць, будівництво доріг, підтримка малих і середніх підприємств, підтримка "зелених" проектів та ін. Детальніше ця тема буде обговорюватися на саміті Східного партнерства, який відбудеться в грудні.

"Водночас нічого не говориться про фінансування "озеленення" української економіки, на якому наполягає ЄС. Тим часом рахунок там йде на десятки мільярдів. Тільки модернізація вугільних ТЕС потягне на 4 млрд євро", - говорить Корольчук.

ЕКСПОРТ ДЕРЕВИНИ, НУЛЬ ВИКИДІВ ДО 2050 РОКУ, ЗАГАЛЬНИЙ РОУМІНГ

Найважливіший в економічному плані - 16-й пункт заяви. У ньому йдеться про посилення економічної інтеграції в низці галузей.

Зокрема, промисловий безвіз та розширення торговельної співпраці.

"Ми вітали початок переговорів щодо прискорення і розширення сфери скасування ввізних мит відповідно до статті 29 (4) Угоди про асоціацію", - йдеться в заяві. Але далі йде розшифрування - чим Україні доведеться заплатити за поступки Європи з мит.

Найважливіше в цьому списку - деревина.

У заяві йдеться про врегулювання "торгових подразників", таких як мораторій на експорт деревини.

"По суті, ми підписалися на скасування мораторію", - говорить Олег Пендзін.

Варто зазначити, що українські деревообробні підприємства і так зіткнулися з проблемою дефіциту сировини і захмарних цін на неї. Це пов'язано з тим, що через біржу, де мають купувати сировину лісопильні, проходять вкрай невеликі обсяги. Але вони можуть ще більше впасти, якщо відкриється експорт деревини до Європи.

І в той час, як було заявлено мету постачати до ЄС замість необробленої деревини продукцію з вищою додатковою вартістю. Під це в Україні почали відкриватися приватні деревообробні підприємства. 

Тобто, судячи з усього, тепер буде кардинальний розворот, і до Європи піде український ліс, а не продукція деревообробки. 

Про прискорення вирубування в наших лісах і говорити не доводиться, адже і до цього контроль був вкрай слабким. Обіцяного Зеленським мільярда нових дерев поки немає, а ось позбутися мільярдів вже наявних зелених насаджень ми ризикуємо.

Ще один важливий пункт - про "зелений перехід" України.

У заяві сказано, що Європа "запропонувала Україні затвердити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, зокрема проміжні цілі, з обов'язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року". 

Тобто названо цілком конкретну дату Ч - 2050 рік. До цього часу Україні потрібно буде стати повністю кліматично нейтральною, а це означає - закрити всі вугільні ТЕС, модернізувати підприємства, відмовитися від автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. 

Хоча 2050 рік здається віддаленою перспективою, часу насправді не так багато. Наприклад, набагато  просунутіший, ніж ми, Китай збирається досягти планки "нуль викидів" тільки до 2060 року.

Як проміжні цілі вказано, наприклад, "політику вуглецевого ціноутворення". Йдеться про так званий податок на "карбоновий слід", який збираються впроваджувати і у Євросоюзі. Він буде вираховуватися  залежно від того, якої шкоди завдало виробництво тієї чи іншої продукції навколишньому середовищу. Крім "брудної" металургії, досить високий карбоновий слід в аграрній продукції. Та й загалом, враховуючи застарілі промислові потужності України, доплата за "брудне виробництво" для багатьох підприємств може виявитися непіднімною.

У пункті 16 є також, на перший погляд, шаблонний абзац, у якому йдеться про "привітання" із завершенням перемовин щодо оновлення низки доповнень до Угоди про асоціацію з ЄС. Це, зокрема, доповнення XLIV з фінансового співробітництва, XVIІ зі співробітництва у сфері телекомунікаційних послуг, поштових і кур'єрських послуг та міжнародного морського транспорту.

Тут особливу увагу варто звернути на телекомунікаційні послуги.

"Є дві ідеї - про приєднання України до "Єдиного роумінгового простору" і взаємне визнання електронних довірчих послуг. Ще з 2015 року лобісти інтересів європейських телеком-операторів носяться з ідеєю приєднання України до Європейського режиму регулювання роумінгових тарифів, відомому як RLAH (Roaming Like At Home, Роумінг як вдома). Їм вдалося "продати" цю ідею першим особам держави, у підсумку починаючи з 2017 року в Україні існує директивне втручання до розрахунків між українськими та закордонними операторами. Всупереч обіцянкам, у відповідь на зниження нашими операторами ставок доступу на свої мережі. Іноземні, зокрема і європейські контрагенти, не пішли на симетричне зниження. У підсумку замість традиційно позитивного сальдо розрахунків, тобто стабільних валютних надходжень, Україна зіткнулася з тим, що буквально на рівному місці виникли витрати. 

Що стосується визнання електронних довірчих послуг (наприклад, електронного цифрового підпису), то тут Україна взагалі ризикує потрапити в міжнародний скандал. З 2015 року у нас спостерігаються масові (сотні, якщо не тисячі інцидентів на рік) зловживання цифровими підписами нотаріусів і реєстраторів. Ними завіряються завідомо протиправні, злочинні дії, зокрема відчуження власності зовсім різного масштабу. За цей час жоден нотаріус або реєстратор не отримав обвинувальний вирок за співучасть у кримінальних злочинах, не вирушив до в'язниці. У разі взаємного визнання цифрового підпису тепер вже і резиденти країн ЄС ризикують стати жертвами "витівок" українських шахраїв", - говорить експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч.

ДОРОГІ ЕЛЕКТРИКА ТА ГАЗ І ВІДБІЙ З ВОДНЮ

У заяві є важливі пункти з енергетики.

"Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України та Європи на рівних умовах на основі підтверджених зобов'язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу", - йдеться в заяві, також там згадується про домовленості щодо створення "робочої групи високого рівня" для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні.

Якщо говорити про "реформу ринку електроенергії", то тут мова йде в першу чергу про приєднання нашої енергосистеми до європейської ENTSO-E.

Злиття української та європейської енергосистем було заявлено ще кілька років тому, але фактично синхронізовано з Європою працює тільки "Бурштинський острів" ДТЕК.

"Не знаю, як ми будемо приєднуватися до європейської енергосистеми. Вона орієнтується на дорогу електроенергію з відновлюваних джерел, і варто очікувати, що її будуть "втюхувати" і Україні. Водночас нашу дешеву електроенергію від атомки стануть експортувати до Європи, а вугільні ТЕС доведеться закрити. Цікаво, що чомусь ніхто не порушує питання - а за якими тарифами українцям доведеться платити за електроенергію після приєднання до європейської мережі. Нагадаю, що в Німеччині мінімальний тариф - 10 гривень за кіловат (в Україні сьогодні для промисловості - до 4 гривень, а для населення 1,44-1,69, - ред.)", - говорить Корольчук.

Що стосується ринку газу, то його подальша "реформа" означає лише одне - і населенню, і бюджетникам, не кажучи вже про промисловість, доведеться купувати газ за ринковими цінами. До того ж, судячи з усього, прив'язка до імпортного паритету збережеться. Якби таке правило діяло вже сьогодні, всій Україні довелося б платити за опалення за тарифом, в якому закладено газ на рівні 40-45 гривень за куб, що ані для населення, ані для бюджетної сфери явно не по кишені. 

Водночас в енергетичній частині заяви є цікавий нюанс.

"Чомусь там зовсім не згадується про водень. Хоча у нас постійно говорять про "перепрофілювання" вітчизняної ГТС під постачання водню до Європи. Але, мабуть, для ЄС ця тема, якщо і актуальна, то на вельми віддалене майбутнє", - говорить Корольчук.

Джерело: strana.today

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів