banner banner

Як Польща домоглася "економічного дива" завдяки Україні

Наша влада з посмішкою канібала або із завзятістю людини, що рубає сук, на якому вона не просто сидить, а живе разом з онуками й тещею, продовжує радіти припливу трансфертів трудових мігрантів з-за кордону. В Україні взагалі прийнято радіти тому, що мільйони українців, включно з молоддю, буквально тікають із країни в пошуках кращого заробітку. Тут у нас традиційно згадають і історію Ірландії з масовою міграцією ірландців у США, і відтік трудових ресурсів із Польщі після приєднання цієї країни до Євросоюзу. Не забудуть також зауважити, що в Україні, мовляв, не кріпосне право й нічого страшного у відтоку населення немає: буде потрібно – залучимо красенів із Сенегалу.

Як Польща домоглася "економічного дива" завдяки Україні
з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Наша влада з посмішкою канібала або із завзятістю людини, що рубає сук, на якому вона не просто сидить, а живе разом з онуками й тещею, продовжує радіти припливу трансфертів трудових мігрантів з-за кордону. В Україні взагалі прийнято радіти тому, що мільйони українців, включно з молоддю, буквально тікають із країни в пошуках кращого заробітку. Тут у нас традиційно згадають і історію Ірландії з масовою міграцією ірландців у США, і відтік трудових ресурсів із Польщі після приєднання цієї країни до Євросоюзу. Не забудуть також зауважити, що в Україні, мовляв, не кріпосне право й нічого страшного у відтоку населення немає: буде потрібно – залучимо красенів із Сенегалу.

Насправді всі ці порівняння кульгають на обидві ноги. Нинішній відтік трудових ресурсів з України відбувається на тлі безпрецедентної демографічної кризи. Вдумайтеся в ці цифри: негативний демографічний приріст населення становить 200 000 осіб на рік (перевищення смертності над народжуваністю) або -0,36%.

Новини за темою

Щороку в живому тілі нашої нації зникає майже один Житомир. Цього року, за прогнозами демографічної моделі, народиться 471 559 дітей і помре 668 224 людини. Точка переходу від позитивного демографічного зростання до негативного акурат припадає на 1991 рік (+0,04%). В умовах демографічної кризи стимулювати трудову міграцію – це "звичайне вбивство" нації. А трудову міграцію саме стимулюють: з одного боку, уряд проводить політику максимальної деіндустріалізації економіки, коли людям залишається один шлях – у низькооплачуваний сектор послуг. З іншого – наша влада підписує міжнародні угоди, які максимально спрощують процес працевлаштування українців за кордоном. І порівняння з Ірландією тут явно не працює, адже ірландці бігли в США в умовах демографічного перевантаження, коли в сім'я народжувалося по 5-10 дітей і родючої землі на острові не вистачало, що й призводило до перманентного масового голоду. Не підходить і приклад із Польщею, причому з кількох причин.

По-перше, поляки мігрують в інші країни ЄС в межах єдиного європейського ринку праці, вони мають можливість платити податки й відрахування в пенсійні фонди своєї країни, перебуваючи в межах загального економічного простору. Робота поляка в Німеччині – це як робота українця на ударних будівництвах інших республік за часів Радянського Союзу. По-друге, трудова міграція поляків на Захід була успішно заміщена робочою силою зі Сходу – в основному з України. Це був справжній демографічний джекпот для Польщі. Вони знали, що поруч із ними знаходиться колосальний резервуар надлишкових трудових ресурсів, що перевищує їхні національні параметри. Мільйони українців, готових як до сезонних робіт, так і до постійної міграції. Неважко було спрогнозувати, що так звані реформи в Україні призведуть до економічного лузерства й люди будуть їхати. Єдине, що вимагалося від Варшави, – це запустити за гроші Євросоюзу глобальну модернізацію національної економіки та інфраструктури, використовуючи українців як будівельний матеріал. Промислова політика, реалізована в Польщі, стала колосальним абсорбентом наших трудових ресурсів і каталізатором зростання польської економіки, включно з додатковими надходженнями до бюджету, через що чого поляки навіть дали задню в питанні збільшення мінімального віку виходу на пенсію, скасувавши колишнє рішення, продавлене Брюсселем.

Аналітики польського центрального банку не приховують, що українські трудові мігранти є одним із факторів польського "економічного дива". Наші заробітчани підходять Польщі ще й тому, що дуже схожі з поляками за менталітетом і культурою (у всякому разі, ближче, ніж вихідці з Африки), легко засвоюють мову та асимілюються швидше, ніж інші нації (що виключає формат гетто за прикладом арабських колоній у Франції або турецьких/курдських анклавів у Німеччині).

Очевидно, що поряд з Україною такого резервуара демографічних ресурсів немає та не передбачається. Ми найбідніша країна Європи й нічого не можемо запропонувати сусіднім економікам для трудової імміграції до нас (сотня мінських айтішників не береться до уваги). І не варто сподіватися на трудових мігрантів з Африки та Азії (хоча окремі приклади цього явища є, наприклад у київських таксі). Міграція з Африки носить переважно соціальний, а не трудовий характер: африканці їдуть до Європи не так за роботою, як за соціальною допомогою. Азійська міграція в Україну також малоймовірна, імовірніше навпаки, адже багато країн Азії зараз ростуть більш динамічно, ніж Україна, що й призводить до того, що наших випускників вишів можна зустріти в Китаї на заробітках. Крім того, будь-яка міграція з Африки та Азії (наприклад, якщо вона буде викликана екологічними причинами) неминуче призведе до зростання соціальної напруги в Україні та міжнаціональних конфліктів. Асимілюватися азійці в Україні не будуть, що передбачає їхній анклавний характер проникнення (у форматі гетто). А це шлях до соціальної та національної сегрегації, до чого наше суспільство явно не готове.

Плюс специфіка клімату й висока планка обов'язкових витрат: оренда житла та комунальні послуги

Загалом Україна приречена на орієнтування на власні демографічні ресурси та вкрай обмежене джерело зовнішнього поповнення. 

Що могло б спрацювати в нас, так це застосування моделі репатріації українців на батьківщину, як в Ізраїлі: закон про повернення з правом кожного українця повернутися додому й автоматично отримати український паспорт. За аналогією з ізраїльською моделлю "держава Україна буде відкрита для української репатріації та збирання розсіяних". Але для цього в країні повинна бути запущена національна програма економічного розвитку, включно з промисловою політикою та моделлю випереджаючого зростання. Тобто не за нинішньої влади.

Ще одне помилка – це віра в те, що трудові трансферти заробітчан збільшують наш національний дохід. З одного боку, ці гроші опосередковано беруть участь у зростанні торгового обороту та сфері житлового будівництва. З іншого – при визначенні валового національного продукту (доходу) віднімається сальдо первинних доходів, включно із сальдо трудових трансфертів. Тобто сума, що заробляється українцями за кордоном, зменшує цей показник на 12 млрд дол., які українці отримують в інших країнах.

Новини за темою

Зате ці гроші вкрай важливі для покриття дефіциту платіжного балансу й стабілізації курсу національної валюти – гривні. Візьмемо дані за 2020 рік: торговий дефіцит склав мінус 6,6 млрд дол. Сальдо послуг у нас позитивне (+4,8 млрд дол. – це все, що в чистому залишку дає нам сектор ІТ, транзит газу та туризм). 

Зате завдяки цим 12 млрд дол. заробітчан відбувається щорічний відтік доходів інвесторів з України на суму в 7,3 млрд дол., а також компенсується чистий відтік ПІІ в розмірі майже мільярда доларів. Отже, кілька мільйонів українців працюють за кордоном і надсилають гроші в Україну для того, щоб  наш бізнес міг безперешкодно й за вигідним обмінним курсом виводити гроші в офшори та для купівлі західних активів. Адже якби грошей трудових мігрантів не було, у платіжному балансі утворилася б величезна діра у вигляді дефіциту й виводити гроші великому бізнесу довелося б за обмінним курсом 30+, тобто доларовий еквівалент відтоку капіталу знизився б на пропорційну величину: вивели б не сім мільярдів, а, наприклад, чотири. Тобто в загальній структурі платіжного балансу гроші заробітчан дозволяють "еліті" заробляти на відтоку капіталу (включно зі спекулятивним в ОВДП) кілька додаткових ярдів на рік.

Отже, у нас формується порочна модель: населення заробляє за кордоном і витрачає в Україні, а "еліти" заробляють в нашій країні, але витрачають за кордоном…

А тим часом польський уряд розпорядився видати українським заробітчанам коди-ідентифікатори для сплати податків до польського бюджету. Крім того, на тлі пандемії в Польщі спростили працевлаштування українським лікарям, і це при тому, що наша система медицини щорічно втрачає тисячі фахівців на рік.

А тепер скажемо про справжній ефект трудової міграції. Якщо брати економічно активне населення, яке платить податки в Україні, отримаємо генерацію подушного ВВП у розмірі 15 тис. дол. на одного працівника. Чисельність сезонних і постійних трудових мігрантів у нашій країні оцінюють у діапазоні 5-7 млн осіб. Візьмемо нижню планку в 5 млн осіб. Це означає, що, працюючи вдома, українці, які виїхали за кордон, генерували б приблизно 75 млрд дол. додаткового валового продукту. При середній нормі розподілу ВВП через бюджет у 30% це близько 25 млрд дол. додаткових податкових надходжень або 700 млрд грн на рік (майже 60% від рівня дохідної частини нинішнього державного бюджету). Нагадаю, весь кошторис Пенсійного фонду становить на сьогодні 495 млрд грн, тобто цих грошей вистачило б на подвоєння пенсій і збільшення їхнього мінімального розміру до 6 тис. грн на місяць, що хоча б відповідає порогу фізіологічного виживання в Україні (реальному прожитковому мінімуму).  

Ще є питання, чому в Польщі знижують пенсійний вік, а в нас хочуть збільшувати? І чому польські пенсіонери отримують задоволення від життя, а наші виживають? Спойлер: може, причина в тому, що українські сини й онуки працюють у Польщі, а не на батьківщині й платять податки в польський бюджет, а не український. І роблять вони це внаслідок того, що уряд не зміг створити модель розвитку економіки, що забезпечує середню зарплату на рівні хоча б однієї тисячі доларів на місяць…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів