banner banner

Вибори в Грузії: чи виправдана жертва Саакашвілі?

У п'ятницю, 1 жовтня, стало відомо про арешт грузинськими правоохоронцями екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі, який із 2019 року проживав у Києві й отримав українське громадянство. Він таємно прибув до Батумі напередодні місцевих виборів після 8 років перебування за межами Грузії. Правоохоронці завели на нього справу про перевищення посадових повноважень і корупцію, заочно засудили до тюремного ув'язнення й тепер звинувачують у незаконному перетині кордону.

Вибори в Грузії: чи виправдана жертва Саакашвілі?
Российская газета

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У п'ятницю, 1 жовтня, стало відомо про арешт грузинськими правоохоронцями екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі, який із 2019 року проживав у Києві й отримав українське громадянство. Він таємно прибув до Батумі напередодні місцевих виборів після 8 років перебування за межами Грузії. Правоохоронці завели на нього справу про перевищення посадових повноважень і корупцію, заочно засудили до тюремного ув'язнення й тепер звинувачують у незаконному перетині кордону.

В Україні Саакашвілі обіймає посаду голови Виконавчого комітету реформ і члена Нацради реформ при президентові України Володимирі Зеленському, заснував громадську організацію "Офіс простих рішень". Його повернення до Грузії є ризикованою політичною грою в інтересах опозиційної партії "Єдиний національний рух", заснованої ним 20 років тому.

Грузинська криза

Щоб зрозуміти логіку вчинку Саакашвілі, потрібно розуміти суть політичної кризи в Грузії, яка тягнеться з осені минулого року. На парламентських виборах, які проходили у два тури в жовтні-листопаді 2020 року, перемогла правляча з 2012 партія "Грузинська мрія", заснована російсько-грузинським бізнесменом Бідзіною Іванішвілі. За результатами Центрвиборчкому вона набрала трохи більше ніж 48% голосів. Однак, за інформацією Саакашвілі, результати голосування були сфальсифіковані. "Єдиний національний рух" та інші опозиційні партії насправді в цілому отримали 60% голосів. Організація Transparency International повідомила про численні порушення й скарги під час голосування. Її насторожував той факт, що Центрвиборчком Грузії занадто оперативно оголосив попередні результати виборів — через 8 годин після закінчення голосування.

Більшість опозиційних партій не визнали результати голосування, відмовилися брати участь у роботі парламенту на знак протесту й зажадали проведення дострокових виборів. Грузинська поліція розігнала акції протесту. У політичну кризу втрутився Євросоюз. У квітні 2021 року за посередництва президента Європейської ради Шарля Мішеля були досягнуті домовленості між "Грузинською мрією" та опозицією про те, що якщо на місцевих виборах кандидати від правлячої партії наберуть менше ніж 43% голосів, то грузинський уряд проведе дострокові парламентські вибори у 2022 році.

За даними екзит-полу IPSOS, "Грузинська мрія "набрала на місцевих виборах 38,6% голосів, "Єдиний національний рух" — 33%, а за інші партії в цілому проголосували 24,8% виборців. За попередніми підрахунками, у першому турі виборів мера в Тбілісі, Батумі та Руставі більшу кількість голосів набрали кандидати від "Єдиного національного руху", а в Тбілісі — чинний мер Каха Каладзе від "Грузинської мрії". Однак ще в липні 2021 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі оголосив про вихід з угоди Мішеля й дорікнув ЄС у втручанні у внутрішні справи країни. Тому "Грузинська мрія" сприймає результати виборів як перемогу. Гарібашвілі — соратник Іванішвілі й свого часу працював у його банку "Карту".

Грузинська влада готова піти на все, щоб зберегти кермо влади. За інформацією активіста партії "За Грузію", який вважав за краще зберегти анонімність, під час підготовки до місцевих виборів "Грузинська мрія" практикувала брудні методи агітації. Представники "Грузинської мрії" пропонували громадянам проголосувати за їхню партію в обмін на їжу, грошову винагороду та просили сфотографувати свій бюлетень як доказ. Підприємцям із приморських населених пунктів, які в сезон здають відпочивальникам будинки, обіцяли купити за їхні голоси солярії, щоб туристи могли їздити до них засмагати цілий рік. Деяких грузинів загрозою розплати нібито змушували заприсягтися на могилах злодіїв у законі, що вони неодмінно проголосують за "Грузинську мрію".

Згідно з численними свідченнями, у день голосування не обійшлося без порушень, попри те що на місцеві вибори приїхали спостерігачі із США та ЄС. Біля виборчих дільниць були люди, які роздавали гроші тим, хто проголосував. Виборцям, про чиї опозиційні погляди було відомо, нібито видавали зіпсовані бюлетені. У ЗМІ просочилася інформація, що грузинські спецслужби організували тотальне прослуховування священнослужителів, політиків, журналістів і дипломатів. Також свідки повідомляли про те, що на окремих ділянках навмисно вимикали електрику. Не обійшлося без різанини. Опозиція вирішила відразу пустити в хід важку артилерію в особі Саакашвілі на випадок фальсифікації результатів голосування.

Гра ва-банк

На думку лідера "Грузинської мрії" Іраклія Кобахідзе, метою поїздки Саакашвілі до Грузії було повалення уряду, а його затримання — результат спецоперації правоохоронних органів. Однак Саакашвілі сам дав про себе знати, виклавши 1 жовтня у "Фейсбуці" звернення до виборців, в якому закликав їх проявити активність у день виборів і допустив імовірність свого затримання. На той момент він перебував у Грузії вже чотири дні.

Найімовірніше, поїздка Саакашвілі до Грузії — це політтехнологічний хід. Він свідомо віддався в руки грузинських правоохоронців й оголосив голодування, перебуваючи в ув'язненні, щоб постати в очах грузинського суспільства як політв'язень і мобілізувати всіх супротивників "Грузинської мрії". Ні для кого не секрет, що влада Грузії давно хотіла запроторити колишнього президента за ґрати й у такий спосіб нейтралізувати серйозного конкурента. На політичному горизонті Грузії так і не з'явився лідер, рівний Саакашвілі за своїм міжнародним авторитетом і харизмою. Фактично він створив сучасну грузинську державу, а його переслідування є політично вмотивованим. У 2015 році Інтерпол відмовився оголосити його в міжнародний розшук за запитом грузинського уряду.

Саакашвілі та опозиція розраховували на те, щоб якомога більше грузинів відвідали виборчі дільниці. Якщо під час другого туру парламентських виборів у листопаді 2020 року явка склала 26,2%, то на цих місцевих виборах вона склала близько 52%. Його затримання — це привід для організації опозицією масових акцій протесту: чим більше людей з'їдеться з регіонів у Тбілісі, тим переконливіше буде прагнення грузинського суспільства домогтися від уряду Гарібашвілі проведення дострокових парламентських виборів.

Саакашвілі приніс у жертву свою свободу, щоб привернути увагу США та ЄС до проблеми узурпації влади "Грузинською мрією". Він вважає, що на допомогу США можуть розраховувати лише ті, хто демонструє волю до боротьби. З часів "Революції троянд" 2003 року за Грузією закріпився імідж оплоту демократії та західної моделі розвитку. Поведінка "Грузинської мрії" є плювком в обличчя Заходу. За роки правління цієї партії в Грузії збільшилася злочинність, безробіття, корупція. Знизилася інвестиційна привабливість країни.

Саакашвілі підтримує зв'язки з політичним істеблішментом США та особисто знайомий із президентом Джо Байденом із 90-х, коли той був сенатором. Байден відвідав Грузію в серпні 2008 року як голови Комітету Сенату з міжнародних відносин і у 2009 році як віце-президент США. Він високо оцінив досягнення команди Саакашвілі у сфері реформ і боротьби з корупцією, підтримав територіальну цілісність Грузії та закликав Росію вивести війська з Абхазії та Південної Осетії, виступав за виділення республіці 1 млрд дол. як економічну допомогу США.

Зворотна сторона медалі

США поряд з ЄС засудили вихід "Грузинської мрії "з угоди Мішеля, але виникають сумніви, що вони готові стати на бік грузинської опозиції в протистоянні "Грузинській мрії". Захід стримано відреагував на затримання Саакашвілі. У Держдепартаменті США заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо затримання Саакашвілі й закликали грузинську владу дотримуватися принципу рівності щодо нього. Сенатор від Демократичної партії США Джин Шахін зовсім заявила, що приїзд Саакашвілі не сприяє позитивному розвитку подій у Грузії. Європарламентар Марина Кальюранд обмежилася закликом до грузинських політичних сил утриматися від провокацій. Член групи "Європейська народна партія" у Європарламенті Томас Здечовскі зустрівся 2 жовтня з Гарібашвілі, і вони обговорили перспективи співпраці Грузії з ЄС і НАТО.

Складається враження, що Захід прагне обмежитися посередництвом у врегулюванні грузинської кризи й не підтримує жодну зі сторін протистояння, щоб не загострювати відносини з Росією, яка сприймає Південний Кавказ як об'єкт своїх інтересів. Протистояння з Росією на пострадянському просторі не входить у плани адміністрації Байдена. Сьогодні в Білому домі зацікавлені, щоб Кремль дотримувався нейтралітету в американо-китайському протистоянні. Звідси прагнення Байдена вибудувати стабільні й передбачувані відносини з РФ всупереч існуючим розбіжностям. Американцям підтримувати демократію в Грузії та видавлювати звідти вплив Росії не цікаво в нинішніх обставинах.

В успіху "Грузинської мрії" зацікавлені в Кремлі. У "нульових" Саакашвілі та "Єдиний національний рух" представляли виклик впливу Росії на Південному Кавказі й своїм прикладом наочно продемонстрували Україні та іншим пострадянським країнам, що вихід з орбіти впливу Москви й державне будівництво в дусі західної демократії не є чимось з області фантастики. "Грузинська мрія" створювалася для того, щоб відняти владу в команди Саакашвілі законним шляхом і, зберігши прозахідний антураж Грузії, плавно розгорнути її в бік Росії. Біля керма "Грузинської мрії" та на посаді прем'єр-міністра Грузії якийсь час перебував угодний Кремлю бізнесмен Бідзіна Іванішвілі, який зробив статки в Росії у сфері нерухомості, банківському та гірничо-металургійному секторі.

З цікавим для росіян завданням "Грузинська мрія" впоралася. За час її правління в республіці відкрилися різні проросійські організації, фонди, а громадяни РФ активно скуповують нерухомість у Батумі та Тбілісі. Росія стримує інтеграцію Грузії в ЄС і НАТО та бажає домогтися її вступу у Євразійський економічний союз в довгостроковій перспективі. Потенційні санкції Заходу проти грузинських чиновників і бізнес-активів Іванішвілі лише прискорять зближення Грузії та Росії за прикладом Білорусі.

Навряд чи "Грузинська мрія" віддасть владу опозиції без бою. Можуть застосовуватися відпрацьовані у Венесуелі та Білорусі методи придушення "кольорових революцій", зокрема відключення Інтернету, організація ходів прихильників режиму, адресний терор щодо лідерів опозиційних сил і звільнення активних учасників акцій протесту, заведення на них сфабрикованих справ. Такий сценарій вірогідний, якщо на вулиці вийде недостатня кількість грузинських протестувальників і на їхній бік не перейдуть силовики. Росія, імовірно, надасть всіляку допомогу правлячому режиму в придушенні акцій протесту опозиції. Воістину сміливий вчинок Саакашвілі може обернутися для нього довгостроковим позбавленням волі, а українсько-грузинські відносини чекає тривале похолодання.

Георгій Кухалейшвілі

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів