banner banner

"Повернути Зеленського в береги". Чому Медведєв написав різку статтю про Україну і до чого тут Нуланд

"Повернути Зеленського в береги". Чому Медведєв написав різку статтю про Україну і до чого тут Нуланд
ТАСС

"Страна.ua"

Інформаційний портал

Оригінал на сайті strana.today

Росія посилає новий гучний сигнал щодо України.

Заступник Путіна в Раді безпеки - колишній прем'єр і президент Дмитро Медведєв - написав несподівано різку статтю про Зеленського

У виразах Медведєв, на якого це взагалі не схоже, не соромиться. "Кримську платформу" він називає "дебільною", закон про корінні народи - "покручним", українських націоналістів - "мерзотниками", керівництво Україною - "неосвіченим". 

Зеленського він узагалі порівняв із євреєм, який пішов служити до СС. 

Загальне послання матеріалу - вести переговори з нинішньою владою України не має жодного сенсу і навіть шкідливо для Росії. Але говорити Росія готова з тими, хто, як випливає зі статті Медведєва, Україною реально керує - тобто з американцями.

"Страна" розібрала цю статтю. І проаналізувала, що вона означає та чому вийшла саме зараз.

Зеленський - "перелицьована на інший бік людина"

Статтю заступника Путіна в Раді безпеки  витримано в підкреслено критичних - можна сказати, розгромних - тонах. Наведемо її коротку фабулу.

Починає Медведєв з того, що українське керівництво - це "люди без самоідентифікації". Вони найрізноманітніших національностей, говорять переважно російською, але "ревно служать" 5-7% націоналістів. 

Заступник голови Ради безпеки каже, що Зеленський до цього заробляв гроші в Росії, а тепер зробив "моральне сальто-мортале".

"Це нагадує божевільну ситуацію, коли представники єврейської інтелігенції в нацистській Німеччині з ідейних причин попросилися б на службу до СС", - наводить гіпотетичне порівняння заступник Путіна.

Медведєв вважає, що Зеленський намагається показати себе більшим націоналістом, ніж найрадикальніші з них. Далі він описує звірства українських націоналістів під час війни і пише, що президент України змушений із ними солідаризуватися. І це створює в його голові "когнітивний дисонанс".

"Йому очевидно огидно потурати цим настроям, вся історія його життя, життя його сім'ї повстає проти подібної гидоти. Нормальна, порядна людина просто не змогла би це робити. Але, на жаль, треба. Інакше розмажуть мізки по стінах. Він дуже боїться і не любить цих людей, але змушений проповідувати їхні ідеологеми, захищати огидні йому погляди. Перелицьована на інший бік людина", - пише заступник Путіна і потім ставить ключове питання цієї статті:

"Як у такій ситуації з ним можна вести переговори і домовлятися?" І сам же на нього відповідає: "Ніяк". 

"Дурнів битися за Україну немає"

Далі у Медведєва йде велике підведення до наступної тези: домовлятися із Зеленським немає сенсу ще й тому, що він несамостійний політик. Заступник голови Радбезу стверджує, що нинішня залежність України від команд зі США куди сильніша, ніж підпорядкування Києва Москві в межах СРСР. 

При цьому, вважає Медведєв, бажаних бонусів від американців Київ не отримає:

Новини за темою

"США нічого не потрібно від України, окрім протистояння з Росією, тотального стримування нашої країни і створення того, що було влучно названо "анти-Росією" (в статті Путіна про українців і росіян, - ред.). А отже, таке союзництво вкрай неміцне і в якийсь момент розлетиться на порох. Надії на членство в НАТО і Євросоюзі так само ефемерні з цілком очевидних причин. Сама Україна не має ніякої цінності на лінії прямого протистояння західних сил (у тому числі потенційно військового) з нашою країною. Дурнів битися за Україну немає".

Останнє речення стосується мотивації Заходу. Що ж до Москви, то "нам із васалами справи мати безглуздо. Справи потрібно вести із сюзереном", - завершує свою думку Медведєв. 

"Переговори з ними є абсолютно безглуздими"

Ще один аргумент, чому не можна вести справи, - це тотальна корумпованість українських політиків. "Із такими слабкими людьми контакти непродуктивні. Вони в будь-який момент продадуть за п'ять алтинів".

Наводяться й інші епітети: відносини з Україною "шкідливі і безглузді", тому що Україна постійно порушує свої зобов'язання. 

"Вони постійно змінюють позицію на догоду своїм заокеанським господарям і політичній кон'юнктурі. Так вони розуміють мистецтво дипломатії. Доморощені талейрани. Підписують мінські угоди, домовляються в "нормандському форматі" , а потім - після внутрішніх бурлінь у Раді, на площі або ЦУ з-за океану - розгортають позицію зовсім в інший бік", - обурюється Медведєв.

"Таким" партнерам "у міжнародних відносинах, які змагаються в постійній брехні, немає і не може бути довіри. А отже, і переговори з ними є абсолютно безглуздими (курсив автора, - ред.)".

Далі Медведєв пропонує не робити "нічого" (так у тексті) - і чекати, поки біля керма України не стане "осудне керівництво".

Причому він завершує статтю натяком на те, що колись це станеться: "Росія вміє чекати. Ми люди терплячі". 

Що означає ця стаття?

По-перше, у неї є цілком прикладне політичне послання.

Сьогодні до Москви на переговори прибуває заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка зараз фактично керує відносинами з нашою країною в Держдепі. Зустрінеться вона і з головним перемовником щодо Донбасу в Кремлі Дмитром Козаком. Тобто обговорюватимуть, що робити з конфліктом на сході України і з тупиком щодо мінських угод. 

Стаття Медведєва, яка вийшла в день її візиту, позначає певні позиції Кремля. Зокрема - що переговори Москви з Києвом щодо Донбасу є безглуздими. І далі напрошується висновок: де закінчується дипломатія, починається війна.

Медведєв цього висновку вголос не вимовляє, але тон у нього, як бачимо, зовсім недипломатичний. Та ще й зі зрозумілим натяком, коли заступник Путіна наводить українську приказку: "Коза з вовком тягалася, тільки шкура від кози зосталася".  

Іншими словами, до Вікторії хочуть донести, якщо американці не "приведуть до тями "своїх" клієнтів" у Києві, то ситуація може скотитися в некеровану ескалацію, і від України залишиться "тільки шкура". Чого Штати, як показали події весни, зовсім не бажають (до теми візиту Нуланд ми ще повернемося нижче)

По-друге, ця стаття - відповідь на численні спроби Києва організувати зустріч Зеленського і Путіна. 

Якщо і тепер український президент продовжить розповідати, як цю зустріч готують - це буде виглядати вже зовсім дивно.

По-третє, стаття, як не дивно, не зачиняє двері для врегулювання.

Автор її - Дмитро Медведєв. Він хоч і заступник голови Ради безпеки, але голос за своїм статусом має лише дорадчий. Реальну ж політику визначає Путін, а далі вниз за виконавчим ланцюжком: МЗС, Міноборони та інший уряд. 

Звичайно, без відома президента його заступник у Радбезі не міг випустити такий жорсткий текст. Але це все одно не рівень МЗС або Кремля. І якщо в подальшому американці дадуть гарантії виконання домовленостей Києвом, то Путін зможе без втрати обличчя ситуацію переграти і навіть із Зеленським щось підписати.

Хоча такий сценарій, звичайно, є поки малоймовірним. І розуміння цього факту в тому числі проглядає в статті Медведєва. І якщо би був шанс на компроміс високим, то навряд чи в Москві стали б робити такий різкий критичний випад.

Як статтю сприйняли в Росії?

У Росії текст Медведєва обговорюють переважно в контексті візиту Нуланд.

У Нуланд великий досвід переговорів щодо Донбасу. На початку 2016 року вона активно курсувала між Україною і Росією, промовляючи можливості реалізації політичної частини мінських угод. Зокрема і переконуючи в цьому Київ.

Але опір цьому української влади і передвиборча кампанія в США, яка почалася незабаром та яка минула під гаслом "боротьби з російським шпигуном Трампом", процес зупинили, а потім (після блокади Донбасу в 2017 році) він і зовсім пішов назад.

І зараз уже мало хто вірить, що політична частина Мінська може бути реалізована на практиці в доступному для огляду майбутньому. У всякомі разі за нинішньої української влади. Та й в бажанні американців тиснути з цього приводу на Київ також є великі сумніви.

Водночас США зараз навряд чи зацікавлені в будь-якій ескалації між Україною і Росією, бо це відволіче їхні сили і ресурси від головного для них напрямку - протистояння з Китаєм. Й ось із цього приводу Нуланд і може говорити з росіянами.

І в межах цих переговорів у Кремлі можуть порушити тему про необхідність "повернути Зеленського в береги". Зокрема припинити позасудові розправи з опозицією і ЗМІ через санкції РНБО. А також відновити повноцінне перемир'я на Донбасі.

Як на це відреагує Нуланд - питання відкрите. Але певні ознаки того, що Держдеп готовий до діалогу, є.

Ось що пише телеграм-канал "Росія в глобальній політиці":

"Наполегливість, з якою заступник держсекретаря прагнула приїхати до Москви, найімовірніше, пов'язано з бажанням адміністрації Байдена з'ясувати, які реальні перспективи загострення російсько-українських відносин. Ескалація Білому дому абсолютно не потрібна, оскільки вся діяльність попередніх місяців показує, що адміністрація чітко визначилася з пріоритетами. Таким номер один є стримування Китаю, американо-китайські відносини стійко гіршають, а напруженість зростає, зараз у центрі уваги знову опинилося тайванське питання, найбільш вибухонебезпечне. Швидкого вирішення там не помітно, радше навпаки.

Відповідно, стратегія відраховується тепер від цієї теми. Росія також все більше розглядається крізь призму протистояння США з Китаєм. З Москвою є і кілька самостійних напрямків, за якими періодично тривають консультації в Женеві. Але зв'язка з Китаєм зростає в значущості. У тому числі і там, де йдеться про фактори, здатні відвернути Вашингтон від основного напрямку конфронтації.

Звісно ж, що Байден і його команда зараз зацікавлені в тому, щоб ситуація між Росією та Україною, особливо навколо Донбасу, залишалася стабільною, без ескалацій. Ризикнемо навіть припустити, що Вашингтон зі свого боку готовий вплинути на Київ, тим паче, що політична динаміка Володимира Зеленського досить дивна і для американців.

З'ясування параметрів багатостороннього взаємного стримування з українського питання і становить, імовірно, сенс приїзду Нуланд".

При цьому інші російські аналітики вважають, що американці вплинути на Україну, як хочуть у Росії, не зможуть або не захочуть.

"На сьогоднішній день українська влада не просто не здатна домовлятися і не просто виконує доручення сюзерена, - вона несуб'єктна. Київ зараз не відповідає навіть за виконання тих доручень, які йому приходять із Вашингтона", - заявив директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков.

"Радше навпаки - Україна посилюватиме риторику і вестиме справи в повномасштабній дипломатичній та інформаційній війні проти Росії, хто б що їм не наказував із Вашингтона. Виходити потрібно з того, що українська влада за каденції Зеленського глибоко провінційна, некомпетентна і безвідповідальна", - заявив Чеснаков.

Реакція України на статтю Медведєва

В Офісі президента матеріал заступника Путіна відправили коментувати радника Єрмака Олексія Арестовича.

Він написав допис у ще більш різких, ніж Медведєв, тонах, викинувши цілу купу історико-психологічних претензій до Росії - від "гібридного" Московського царства до "мутованого" двоголового орла.

Вийшов розгорнутий текст у стилі "сам дурень ".

Але зрозуміло, що ця реакція концептуально на основні послання Медведєва не відповідає. А саме - що з Україною Росія справ мати не буде, поки там не зміниться влада.

І тепер взагалі немає розуміння, як Банкова пояснюватиме відмову Москви від будь-яких переговорів із Києвом.

Адже домовитися з Путіним щодо Донбасу було головною передвиборчою обіцянкою Зеленського. І тепер її виконати українському президенту, мабуть, не вдасться. Хіба що, якщо він на 180 градусів змінить свою політику.

У чому тоді "унікальна пропозиція" Зеленського в очах тих українців, які голосували за нього насамперед як за "президента миру"? І як тепер Офіс президента зупинятиме війну? На ці питання міркування Арестовича взагалі ніяк не відповідають.

Фото з відкритих джерел

Strana.today

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів