banner banner

"Ніколи ще ми не жили так добре". Чи справді українці стали багатшими

"Ніколи ще ми не жили так добре". Чи справді українці стали багатшими
delfi

Олексій Кущ

економіст

Останнім часом в Україні прозвучала низка висловлювань, загальний зміст яких зводився до одного: українці ще ніколи не жили так добре. Все це нагадало старий анекдот часів Кучми: "Українці житимуть краще. Список українців додається до указу".

Новини за темою

Насправді подібні заяви - це лише черговий приклад "економічної софістики" і злиднів сенсів, оскільки ті, хто заявляє подібне, ані найменшого уявлення не мають щодо того, як визначається багатство націй.

Якість життя населення зростає

Почнемо з того, що, говорячи про зростання добробуту українців, "експерти" внутрішнього користування і гості всіляких міжнародних "майданчиків" на зразок "ялтинського" в Києві мають на увазі правильність застосовуваних в Україні реформ: мовляв, українці живуть добре, тому що у правильному напрямку рухається країна. Під "правильним напрямком" мається на увазі деіндустріалізація економіки та її похідний ефект у вигляді десоціалізації державної політики.

При цьому те, що відбувається в Україні, розглядається як якийсь ізольований процес, відірваний від глобального контексту. І в цьому полягає ключова помилка, адже зростання добробуту є похідною від науково-технічного прогресу та глобалізації базових процесів: торговельних, міграційних, інвестиційних.

Наприклад, конвергенція (вирівнювання) внутрішніх і зовнішніх цін на інвестиційні активи внаслідок розкриття внутрішнього ринку призводить до зростання вартості нерухомості у країнах, які розвиваються, коли жителі таких міст, як-от Київ, які мають власне житло, стають пасивними мільйонерами, хоча можуть жити на п'ять доларів на день. Або трудова міграція, коли за свою працю можна отримати більше, ніж на батьківщині. З урахуванням національних особливостей розвитку глобальний світ стає багатшим, і частина цього багатства просочується навіть до таких країн, як-от Україна.

І не варто забувати про глобальну інфляцію долара, адже сто баксів тридцять років тому і зараз кардинально відрізняються за своєю купівельною спроможністю. В цілому феномен зростання багатства відповідає вектору і динаміці світового прогресу та характерний практично для всіх країн світу: від Ефіопії до Швеції. Ось тільки відносні показники цього зростання і самого багатства істотно різняться. Саме тому точно таку ж фразу про процвітання можна сказати і про росіян: "Росіяни ніколи не жили краще, ніж за Путіна". І це буде правдою, причому йдеться саме про "пізнього Путіна", а не про раннього, на початку нульових, коли йшла війна в Чечні.

Точно таку ж фразу можна сказати і про білорусів: "Білоруси ніколи не жили краще, ніж за Лукашенка". І це буде відповідати дійсності. Або про китайців і часи Ден Сяопіна. Навіть про північних корейців: "Ще ніколи жителі КНДР не жили так добре, як за Кім Чен Ина.

Зрозуміло, що ця теза працює лише при порівнянні з часами батька та діда корейського диктатора і не працює при порівнянні з Південною Кореєю. Але просто корейці мають можливість такого порівняння, а у нас такої "паралельної" України немає, і ми не знаємо, як жила б та інша Україна без "144-х реформ". Хоча можемо здогадатися.

Хай там як, навіть в умовах настільки закритої країни, як КНДР, відбувається "ефект просочування" глобального багатства і впливу прогресу на рівень життя простих людей. Але це не привід по всьому світу починати застосовувати ідеї чучхе.

Новини за темою

Саме тому, якщо ви запитаєте, яке відношення нинішні "реформи" мають до зростання добробуту українців, відповідь – ніякого. І якби у нас при владі зараз залишався "диктаторський режим Януковича", його записні експерти теж би з упевненістю говорили б про те, що "українці ще ніколи не жили так добре". І б у чомусь мали рацію…     

Україна все ще є бідною

У 2019 році Credit Suisse Research Institute опублікував аналітичне дослідження щодо рівня світового багатства. Що стосується фундаментальних параметрів нашої країни, то вони наступні.

У 2019 році ВВП на одного дорослого жителя склав 3,7 тис. дол., а сама чисельність групи дорослих жителів країни - 35 млн (менше 0,7% населення планети). Загальне багатство країни оцінено на рівні 308 млрд дол. (0,1% від світового рівня), а багатство одного дорослого жителя – 8,79 тис. дол., із яких 2,933 тис. дол. - фінансове багатство, а 6,9 тис. дол. - нефінансове. Рівень заборгованості на одного дорослого становить 1,07 тис. дол. Медіана багатства на одного дорослого - 1,223 тис. дол.

При зіставленні питомої ваги нашої країни в загальному розмірі світового багатства і питомої ваги в загальносвітовій чисельності дорослого населення (0,1% і 0,7% відповідно) стає очевидно, що наш рівень добробуту більш ніж усемеро (!!!) є нижчим порівняно із середнім світовим рівнем.

Фінансове багатство говорить про те, що в розпорядженні українців є приблизно 100 млрд дол. у вигляді грошових коштів та інших фінансових активів. Матеріальні активи оцінено в 250 млрд дол. За класифікацією звіту, Україна - бідна країна.

Водночас вражає український "спурт" від початку нульових. У 2000 році ми мали більш численне доросле населення – 36,7 млн, 1% від загального світового показника (на цей момент – 0,7%). Водночас наше сукупне багатство дорівнювало всього 32 млрд дол., і це був 0% у світовому рейтингу (настільки мала величина, що вона не відображалася у звіті).

Добробут одного дорослого українця тоді сягав 874 дол., при цьому фінансове багатство - всього 142 дол. і матеріальні активи - 751 дол. Медіана за активами - 395 дол. Зате був мізерний рівень подушної заборгованості - якихось 18 дол.

Якщо порівняти два періоди, 2000-й і 2019-й, то виходить, що українці збільшили своє сукупне багатство майже вдесятеро, при цьому фінансове багатство зросло в 20 разів, а матеріальне – вдев'ятеро. За цей же період світове багатство зросло в 3,1 рази.

Таким чином, Україна повністю скуштувала принади конвергенції національної економіки зі світовим ринком капіталу, внаслідок чого зросла не тільки капіталізація національних активів, а й збільшився фінансовий добробут: якщо в 2000-му і стодоларовий папірець сприймався як маркер успіху, то зараз фінансові активи українців зросли в рази. Але основний внесок у зростання національного багатства зробило зростання мультиплікатора вартості нерухомості, коли жителі міст стали власниками активів вартістю десятки і сотні тисяч доларів. Власне, нинішній базис у рівні багатства українців - це результат вибухового зростання з 2000-го по 2008-й рік. Потім відбувалася лише корекція вгору-вниз, із обнуленням результатів у 2009-му і 2014-2015-му.

Зростання добробуту населення - це світовий тренд останніх 20 років, який характерний практично для всіх країн, навіть для Сомалі. Тут можуть бути дуже рідкісні винятки, наприклад, Сирія або Лівія, тобто зупинити вплив прогресу і глобалізації на зростання доходів націй може тільки масштабна війна.

Жодної заслуги в цьому зростанні наших політичних еліт немає, але є їхня вина в тому, що за коефіцієнтом Джині у нас посилюється майнове розшарування. Ці ж політичні еліти винні в новій структурі українського суспільства, де немає "середини": якщо розглянути діапазон добробуту дорослих за групами, то 88,8% населення в Україні володіють фінансовими активами вартістю до 10 тис. дол. У групі від 10 тис. дол. до 100 тис. дол. перебуває 10,4% українців, у групі від 100 тис. дол. до мільйона - 0,8%, а в групі понад мільйон доларів – 0,1% населення.

І головне - не те, що українці стали жити "краще", а те, що 88,8% із них – досі бідні за середньосвітовою шкалою оцінки. Це підтверджують і дані нашої статистики (Держстат).

Динаміка реального наявного доходу коливається від 1% до 6% (у % до відповідного кварталу минулого року) і нерідко йде в мінус, як у другому кварталі 2020-го (наслідки кризи) - мінус 4,6%.

112ua.tv

До речі, саме реально наявний дохід і потрібно оцінювати. За цим показником ми ще не вийшли на рівень 2013 року. Крім того, номінальні доходи населення необхідно зіставляти з номінальними витратами. Адже не тільки важливо, скільки ти заробляєш, але і скільки витрачаєш. Це впливає на той залишок (профіт), який залишається у населення для інвестування та накопичення.

Скільки грошей українці в змозі відкладати

112ua.tv

У першому кварталі 2021 року приріст накопичень українців склав мінус 8,5% (для порівняння в першому кварталі 2020-го - мінус 4,8%). Але з 93% до 96,5% у структурі витрат збільшилися витрати українців на товари і послуги (фактор збіднення), з 10,4% до 10,9% (навіть у кризу) – збільшилися сплачені податки. Тобто зростання номінальної зарплати, яке спостерігається в Україні, повністю з'їдається збільшенням номінальних витрат (наприклад, тарифами) і тим фактом, що інфляція в структурі витрат сильніше б'є по соціальних групах товарів і послуг (цей дисбаланс не знаходить відображення в номінальних показниках, які не очищаються від інфляції).

Новини за темою

Дивлячись на приріст накопичень, який йде в негативну зону, розумієш, що українці просто проїдають свої старі заощадження, щоб вижити.

У структурі доходів українців 34,6% займає соціальна допомога та інші державні трансферти, водночас прибуток від підприємницької діяльності – всього 15,4%, а дохід від власності – 1,6%.

За даними Держстату, понад 30% українців стикалися з проблемами оплати ліків і послуг лікарів – отже, за пірамідою Маслоу вони не могли забезпечити навіть свої базові потреби фізіологічного виживання.

112ua.tv

І про профіт: як то кажуть, якщо ми такі багаті, то де ж тоді наші гроші. Є такий показник, як коефіцієнт проникнення, він показує відношення депозитів населення до ВВП.

112ua.tv

У країнах, які розвиваються, він перебуває на рівні 35% і вище. У 2013-му він склав в Україні 29,1%, потім у 2014-2015-му знизився до 20,2% (фактор банкопаду). Але в 2017-2019–му падіння показника продовжилося - до 13,9%, і це вже не можна було пояснити банкрутством банків сім років тому.

У 2020-му цей індикатор склав 16%, і він удвічі нижчий, ніж у РФ і в середньому в групі країн, які розвиваються. Таким чином, тільки за умови досягнення коштів населення в банках позначки в 1,6 трлн грн можна буде говорити про "багатство" українців порівняно з минулим періодом. Поки цей показник перебуває на позначці 693 млрд грн, і нам ще рости на цілий трильйон. Тобто українці повинні накопичити в банках приблизно еквівалент 37 млрд дол., щоб заявити про те, що вони живуть не гірше за інші країни світу, які розвиваються.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів