banner banner

Між Лукашенком і Коломойським: Навіщо у Зеленського вирішили будувати економічно недоцільний НПЗ?

Між Лукашенком і Коломойським: Навіщо у Зеленського вирішили будувати економічно недоцільний НПЗ?
з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Команда Зеленського шукає можливості налагодити виробництво бітуму в Україні - ключового компонента сучасної дорожньо-будівельної галузі, повідомили 112ua.tv одразу декілька джерел. За їхніми словами, розглядали можливість поставити бітумну установку на Одеському НПЗ, який після багаторічних баталій зі структурами Сергія Курченка націоналізували. Нещодавно в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко розповів, що плани набагато масштабніші. Виявляється, йдеться про будівництві цілого нафтопереробного заводу, який необхідний "для отримання бітуму, який використовують у будівництві доріг".

Новини за темою

Причину, з якої оточення Зеленського зацікавлено в отриманні бітуму, зрозуміти нескладно. Один із головних амбітних проектів президента - "Велике будівництво" автомобільних доріг, на яке виділяють обсяг фінансування, що супроводжується найчастіше епітетами "рекордний" і навіть "божевільний". Понад 100 млрд грн. Насправді будівництво в повному розумінні цього слова фігурує тільки в назві проекту. Критики стверджують, що йдеться про ремонт шляхопроводів, які вже є. Вони дорікають проектові й у тому, що левову частку замовлень у ньому отримує пул "дорожнього картелю", який виграє 62% дорожніх тендерів, а вартість робіт значно завищено. Сумарно від початку 2020 року шість компаній освоїли 55 млрд грн.

Подейкують, що, зокрема, й через "Велике будівництво" втратив посаду екс-глава НАК "Нафтогазу" Андрій Коболєв. За однією з версій, координатори головного президентського дітища хотіли дістатися до мільярдів, накопичених на рахунках держкомпанії. Перед цим проект проковтнув значну частину коштів від виграшу "Нафтогазу" в арбітражі проти "Газпрому".

Другим головним після грошей ресурсом президентського будівництва є бітум. Нині його ввозять переважно із-за кордону - близько 70% всіх обсягів. Левова частка поставок здійснюється з Білорусі.

Argus

Головним виробником вітчизняного бітуму з часткою ринку близько 25% є Кременчуцький НПЗ. Держава, хоч і міноритарний, але акціонер заводу.

Бітум - один із напрямів діяльності НПЗ в Кременчуці. Підприємство спеціалізується на виробництві світлих нафтопродуктів із нафти, яку йому постачає наполовину державна "Укрнафта". "Слід розуміти, що бітум – продукт перероблення мазуту, який виходить після процесингу нафти. У світі є практика виробництва бітуму з мазуту без паралельного випуску світлих нафтопродуктів, але в українських реаліях такий процес не буде економічно привабливим. У силу особливостей дорожнього будівництва розрахунки за поставлений бітум відбуваються повільно, з відтермінуванням і затримками. Такі ризики можна компенсувати за рахунок виробництва й продажу бензину і дизпалива. Тому завод, що виробляє тільки бітум, ризикує потерпати від нестачі обігових коштів, необхідних для купівлі нової сировини", - сказав 112ua.tv старший аналітик видання "Argus нафтопродукти України" Михайло Калюкін.

В єдиному українському видобувачі нафти "Укрнафті" держава – мажоритарний акціонер. Хоча насправді в компанії заправляють менеджери міноритарного акціонера Ігоря Коломойського. Після відставки у 2019 році голови правління Марка Роллінса, який позиціонувався як незалежний і рівновіддалений від обох акціонерів в "Укрнафті", конкурс на нового голову так і не провели. У липні 2020 року наглядова рада без конкурсу призначила головою правління Олега Геза, який працював у компанії з 2016 року. Про те, до кого із двох акціонерів він ближче, а від кого віддалений, можна судити на підставі факту, що єдиним покупцем нафти в "Укрнафти" досі залишається Кременчуцький НПЗ, також підконтрольний Коломойському. "Олег Гез прийшов у компанію у 2016 році на запрошення віце-президента "Укрнафти" з комерційних питань Фелікса Луньова, під керівництвом якого Гез багато років пропрацював у структурах ТНК і ТНК-ВР в Україні. Луньов повністю орієнтований на "Приват", про що говорить той факт, що 90% нафти і скрапленого газу" Укрнафти", як і раніше, йде на адресу компаній, афілійованих із міноритарними акціонерами", - писало видання enkorr.

Кременчуцький НПЗ з відкритих джерел

Нафта "Укрнафти" потрапляє на Кременчуцький НПЗ за допомогою непрозорої давальницької схеми. Якщо Роллінс хоча би говорив про її існування і заявляв про спроби змінити її, Гез це питання взагалі не порушує. Від травня 2019 року, з моменту призначення в. о. голови правління, він жодного разу не вийшов на відкриту комунікацію зі ЗМІ. Причини очевидні: йому поставлять, імовірно, безліч питань, відповідати на які йому не хотілося б. Зокрема, про обсяги видобутку "Укрнафти", які не ростуть попри те, що держава за гроші бюджету закрила багатомільярдний борг Коломойського. Сьогодні навіть Кременчуцький НПЗ змушений імпортувати нафту. За даними Державної митної служби України, у 2020 році імпорт нафти і нафтової сировини збільшився на 57,5% в порівнянні з 2019 роком – до 1 млн 245 тис. т. Понад 60% цього обсягу було ввезено з Азербайджану, 24,06% - із США.

Складно повірити, що Тимошенко, коли говорив в інтерв'ю про те, що для проекту потрібна українська нафта, був не обізнаний щодо цих обставин.

Два варіанти: або заступник голови ОП не розуміє, які повноваження має держава як мажоритарний акціонер "Укрнафти", або ж, що більш імовірно, він ретранслював настрої в ОП, де, вочевидь, не планують відстоювати законні права держави ані в" Укрнафті", ані на Кременчуцькому НПЗ.

Новини за темою

У бесідах зі 112ua.tv експерти дивуються: який сенс будувати новий НПЗ і шукати для нього нафту, якщо можна зосередитися на тому, щоб повернути свої законні права і брати участь в управлінні "Укрнафтою" і Кременчуцьким НПЗ, потужності якого значною мірою недовантажені?

Потужності з виробництва бітуму є також на підприємствах "Укргазвидобування", якими держава через "Нафтогаз" володіє безроздільно. На Шебелинському ГПЗ (Харківська обл.) "Укргазвидобування" виробляють покрівельний бітум марки 40/180, а на Орховицькій установці Комарнівського нафтопромислу (Львівська обл.) — дорожній бітум марки БНД 130/200. Обидва види продукту реалізуються на аукціонах Української енергетичної біржі (УЕБ). Питання: для чого будувати новий НПЗ за наявності державних заводів? Чому не розвивати їх?

Тимошенко заявив, що будівництво нового НПЗ фінансуватиметься спільно державою і приватними інвесторами. "Це велика інвестиція. Ми говорили з кількома інвесторами, але й держава теж готова вкласти гроші в таке підприємство", – сказав він.

Для чого ще й державі вкладати казенні кошти, якщо інвестори й так бачать економічний потенціал проекту? Або ж суть у тому, що за казенні гроші можна реалізовувати будь-які, навіть зовсім нежиттєздатні ідеї, не побоюючись того, що інвестиції можуть не повернутися? Прикладів багато: той же нафтопромисел в Єгипті, куди Україна в буквальному сенсі слова закопала мільйони, не отримавши жодної вигоди.

І чи є гарантія, що новий проект державно-приватного партнерства не стане повторенням історії партнерства, яке ми бачимо в "Укрнафті" й на Кременчуцькому НПЗ, на яких представники держави кроку не можуть ступити далі воріт без дозволу Коломойського? Але більш ймовірно в цій історії те, що ніякого НПЗ за президентства Зеленського побудовано не буде, а гучна заява Тимошенка є таким же безглуздим піаром, як мільярд дерев від Зеленського.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів