banner banner

Медведчук не дозволив реалізувати сценарій "Зеленський виганяє свого головного політичного опонента", а ось Порошенко злякався та втік

Екс-президент Порошенко, який на телекамери втік від повідомлення від підозри, обіцяє повернутися 17 січня та загрожує Зеленському карами небесними

Медведчук не дозволив реалізувати сценарій "Зеленський виганяє свого головного політичного опонента", а ось Порошенко злякався та втік
Віктор Медведчук і Володимир Зеленський 112ua.tv

Юрій Лукашин

Журналіст

Екс-президент Порошенко, який на телекамери втік від повідомлення від підозри, обіцяє повернутися 17 січня та загрожує Зеленському карами небесними

Про це пише Юрій Лукашин у своєму блозі на сайті Korrespondent.net.

Проблема Порошенка в тому, що всі його пафосні кривляння не працюють.

Занадто жорстка різниця між словом і справою. Тому що на словах "герой", а насправді – "втікач".

Корінь проблеми в тому, що Порошенко програв стратегічно, тобто на рівні сценарію. Тому що сам підіграв КВКаським сценаристам із Банкової, які склали для нього роль "біженця". Тим паче дивно, що ж є приклад Медведчука, який, незважаючи на "психічну атаку" Банкової у вигляді цілого списку тяжких звинувачень, нікуди не поїхав з України.

У підсумку, "бліцкриг" Зеленського й компанії провалився. А без малого рік ми так і не побачили доказів причетності ні до фінансування терористичних організацій, ні до державної зради.

А те, що робить Порошенко, – це називається "махати кулаками після бійки". Це тактика. Оперативне реагування, не більше того. Пустити сльозу з приводу долі "Небесної сотні" або стати на коліна перед АТОвцями – це Порошенко добре вміє. Але проблема в тому, що професійний стратег "на сніданок з'їсть" будь-якого тактика – саме через своє вміння оперувати стратегічними планами й сценаріями.

На контрасті, у випадку з Медведчуком ОП програв на рівні сценарію. Медведчук не дозволив реалізувати сценарій "Зеленський виганяє свого головного політичного опонента", відреагувавши чітко в стилі Махатми Ганді. Він просто нікуди не побіг із рідної країни, а потім перейшов у контратаку в суді. У підсумку, Офіс президента, маючи тактичну перевагу, опинився в ситуації цугцванга, коли щонаступний відхід погіршує становище гравця. Протягом майже року жоден суддя не наважився ухвалити рішення про взяття опозиціонера під арешт, оскільки немає доказів його провини. Та й доля екс-судді Миколи Чауса, який за минулої влади брав участь у політичних репресіях, а потім "шанувальники таланту" знайшли його навіть за кордоном і викрали, стала наочним прикладом для всіх. З іншого боку, кожне рішення суду щодо продовження домашнього арешту – як політичне замовлення, тому доказів ми досі не побачили. До того ж дуже важливо, що у світових ЗМІ поведінку Зеленського та ОП оцінюють як політичні репресії, свідченням чого є вкрай критичні публікації у Forbes, The Independent etc.

Порошенко, будь він стратегом, поводився би як Медведчук. Але чого немає - того немає.

І в цьому плані, звичайно ж, Порошенку потрібно повертатися. Тому що насправді в Порошенка не так уже й багато прихильників – на виборах до Верховної Ради в липні 2019 року його "Європейська солідарність" узяла всього 8,10%. М'яко кажучи, невеликий резерв. Тоді як ризик потрапити в розрив між словом і справою, про яку ми говорили на початку, дійсно великий.

Юрій Лукашин

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів