banner banner

Китайські інвестиції чи допомога Америки: Які наслідки для України матиме протистояння двох світових лідерів

Глобальне домінування - це не просто титул, який тішить самолюбство великих держав, а й постійна можливість розв'язувати свої проблеми за допомогою решти світу. Воно проявляється в декількох основних компонентах: військовому, технологічному, торговому, соціальному та економічному. 

Китайські інвестиції чи допомога Америки: Які наслідки для України матиме протистояння двох світових лідерів
з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Глобальне домінування - це не просто титул, який тішить самолюбство великих держав, а й постійна можливість розв'язувати свої проблеми за допомогою решти світу. Воно проявляється в декількох основних компонентах: військовому, технологічному, торговому, соціальному та економічному. 

З точки зору універсалізму, сьогодні у світі є тільки дві базові універсалістські ідеології, готові для експорту до третіх країн, - це "вашингтонський" і "пекінський" консенсуси.

Влада Америки

"Вашингтонський" консенсус передбачає підтримку фіскальної дисципліни (мінімальний дефіцит бюджету), розширення сфери оподатковуваних суб'єктів, підтримання реальної ставки за кредитами на позитивному рівні (коли номінальна ставка центрального банку вища за інфляцію), вільний обмінний курс національної валюти, лібералізацію зовнішньої торгівлі та зниження ставок імпортних мит, приватизацію державних підприємств, дерегулювання економіки.

До цього самого пакета можна додати "шокову терапію" - модель, застосовувану МВФ для зниження монетизації економік країн, що розвиваються. Сьогодні це насаджується в Україні під виглядом "держави у смартфоні", хоча вона навіть в рамках свого початкового полігону застосування - в Латинській Америці - не показала дієвих результатів. 

У таких країнах, як наша, ашингтонський" консенсус призвів лише до масового зубожіння населення і збагачення монопольних фінансово-промислових груп, витіснення держави зі сфери медицини, освіти і науки і до маргіналізації суспільства, що прогресує.

Але навіщо США потрібна універсалістська ідеологія, яку можна насаджувати в інших країнах за допомогою зовнішніх нормативних центрів, таких як, наприклад, МВФ?

Новини за темою

Річ у тім, що економічна могутність Америки ґрунтується на постійній конвертації свого домінування в економічні та соціальні блага, але тільки для американців. За допомогою світового панування США закривають виниклі внутрішні фінансові та економічні дефіцити, пов'язані з гіперемісією долара як світової валюти. Тому США крім долара випускають практично безлімітно казначейські облігації, які в рамках торгово-інвестиційної моделі взаємодії з Китаєм масово скуповував Пекін.

Китайська експансія

На відміну від "вашингтонського" консенсусу, "пекінський" спирається на наступні принципи (за класифікацією Вільямсона):

1) Поступові реформи (на противагу "шоковій терапії").

2) Інновації та експерименти.

3) Економічне зростання завдяки експорту.

4) Державний капіталізм (на противагу радикально ринковій економіці).

5) Авторитаризм (на противагу демократії або автократії).

Під авторитаризмом мається на увазі сильна політична влада національних еліт зі збереженням економічних, соціальних і духовних свобод пересічних громадян.

"Пекінський" консенсус - це і є універсалістська ідея Китаю, з тією лише різницею, що англосаксонську ідеологію просуває "Атлантична і Британська" ради, а китайську – Інститут Конфуція.  

Новини за темою

Вашингтонський консенсус – перетворення країн, що розвиваються, на деіндустріалізований "город" і ринок збуту імпортних товарів. А надлишок населення, що утворюється під час зміщення точки рівноваги економічної системи на нижчий рівень "балансування", - мінімізується за допомогою трудової міграції. На виході отримуємо країну в стані анабіозу або "гіперсну".

"Пекінський" консенсус - це індустріалізація та створення інновацій за підтримки держави, це експортно орієнтована модель, спрямована на динамічне зростання.

Глобальне протистояння і його наслідки

Якщо США втратять світове лідерство, то разом із ним Америка втратить і можливість фінансувати свої дефіцити коштом інших країн. Доведеться проводити "шокову терапію" вже у себе вдома, ліквідуючи "подвійний дефіцит" і скорочуючи бюджетні витрати. 

Але як правильно можна "вирубити" Китай, без серйозних наслідків для світової економіки? Китай наразі виконує низку важливих функцій, що формують сучасну модель глобалізму: забезпечення колективного Заходу дешевими споживчими товарами; драйвер зростання світової економіки, зокрема як споживача сировини; системний інвестор низки азійських та африканських країн. Порушення кожного із зазначених вище елементів загрожує системною дестабілізацією. Втрата дешевих китайських товарів - це посилення інфляції в ЄС і США. Падіння китайської економіки - це катастрофа сировинних ринків і країн, залежних від експорту сировини. Скорочення китайських інвестицій - це перетворення поясу стабільності за маршрутом нового шовкового шляху на пояс нестабільності, з відповідними міграційними ризиками.

Для США важливо замкнути навколо Китаю пояс з "країн стримування": Японія, Південна Корея, невизнаний Тайвань, В'єтнам, Австралія. Але ключовим елементом у цьому поясі навколо Китаю має стати Індія. 

Сторони розв'язуватимуть різнорівневі завдання: зміни глобальної архітектоніки світової економіки і геополітичного пасьянсу в Азії, а ЄС - тактичні завдання плавного зміщення ролі драйвера розвитку та інвестиційного донора для низки країн, що розвиваються, з Китаю на Індію.

Платформою для подібного зближення буде атака на "пекінський" консенсус" і поява нового глобального "концепту" у вигляді "союзу найбільших демократичних сил Європи, Азії та Америки", тобто ЄС, Індії та США на противагу сурогатній "суверенній демократії" Китаю.

Нинішня роль РФ у Євразії обмежується функцією однієї з вершин рівнобедреного трикутника: Індія, Китай, Росія. І справжнім "хартлендом" географічної осі історії у XXI столітті стає Індія. 

Новини за темою

Вплив на Україну

Які ж наслідки всіх цих тектонічних зрушень для України?

З одного боку, Китай вже сьогодні готується до можливого уповільнення своєї зовнішньоекономічної експансії, роблячи ставку на внутрішній ринок і суміжний Азійсько-Тихоокеанський регіон. А криза в нинішній Білорусі і посилення тиску з боку США буде змушувати Пекін шукати нових союзників на Заході.

Україна завжди розглядалася Китаєм як "найкращий можливий друг" на сході Європи. Китайці прощали нам мільярди доларів, вкрадених київськими чиновниками в рамках "освоєння" китайської кукурудзяної позики. Навіть реакція на "віджим" китайських інвесторів на "Мотор-Січі" була більш ніж стриманою. У Китаї мовчки сприймали "закон про декомунізацію", хоча з ідеологічної точки зору – це нонсенс. А щойно у нас починалися проблеми, в Києві одразу ж говорили про китайські інвестиції, які нас врятують.

Сьогодні ця тема стала табу для українських політиків. Нова холодна війна між Китаєм і США впливає і на геостратегічний вибір третіх країн.

Зуміти зіграти свою роль у цьому протистоянні, конвертувати в економічні бонуси свої поступки тій чи іншій стороні, сформувати баланс подібних поступок на свою користь та обміняти свою "буферність" на бонуси для економічного стрибка – ось той шаховий дебют на глобальній дошці, який може нам принести успіх. Головне - не стати на цьому полі пішаком, особливо коли ключові гравці не витримають і почнуть грати в "Чапаєва".

Олексій Кущ 

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів