banner banner

Кожен із нас олігарх. Про білих і пухнастих у "Слузі народу"

Кожен із нас олігарх. Про білих і пухнастих у "Слузі народу"
з відкритих джерел

Ігор Вальський

політолог

І знову українцям розповідають про справедливу й незаплямовану владою грошей монобільшість. Глава "Слуги народу" Корнієнко вважає, що жоден із нардепів його партії не потрапить до реєстру олігархів.  З чим тільки не були пов'язані скандали в пропрезидентській партії: і з сексуальними листуваннями, і з отриманням хабарів, і з договорняками. Але головне - клейма олігархів на депутатах немає. Цим і пишаються. Коли більше нема чим.

Судячи з критеріїв, які виписали в антиолігархічному законопроекті, із цим дійсно важко посперечатися. Хоч вони і беруть участь у політичному житті й мають значний вплив на ЗМІ, мало кого зі "слуг" можна звинуватити в тому, що вони є власниками монополій. Судячи з того, що критерій визначення монополістів за час незалежності України напрацьовано не було, то олігархом взагалі поки не можна назвати жодної людини не тільки в "Слузі народу", а й у цілій Раді або навіть країні.

Крім того, є прив'язка статусу олігарха до одного мільйона прожиткових мінімумів - цинічна насмішка над мільйонами, які на цей мінімум живуть. Скільки грошей під матрацами у "слуг" - точно не відомо, але навряд чи хоч у одного з них коштів понад 83 млн дол. Якщо судити за деклараціями, найбагатші серед "слуг" - Олег Воронько (123 млн грн), Олександр Сова (79 млн грн) і Андрій Герус (38 млн грн).

Останній (голова комітету енергетики й ЖКГ, якого звинувачували в отриманні 400 тис. дол. хабара за внесення поправки до закону про ринок електроенергії) може видихати, як і десятки його друзів. Незважаючи на те, що практично кожен "слуга" має зв'язки хоча б з однією із 35 основних українських олігархічних груп, усі вони можуть спати спокійно.

Пішакам, які виконують волю олігархів, нема про що хвилюватися, адже їх відмазують за принципом "мамо, я не крав у народу, я тільки поруч стояв", неприкрито зміщуючи акценти і маніпулюючи примітивними критеріями, виписаними в законі. При цьому в команді Зеленського навіть не намагаються заперечувати впливу олігархату на пропрезидентську партію.

"Я одразу кажу: ступінь впливу може бути різним, це може бути, в тому числі, точково - від питання до питання, наскільки він там болючий представникам фінансово-промислових груп. Але те, що представники олігархів є у всіх фракцій, то це не треба сперечатися. Ще раз кажу: якщо хтось буде говорити, що цього немає, то він просто бреше в очі", - заявив Давид Арахамія.

А ось що він говорив конкретно про вплив на "Слугу народу":

"Якщо ти з Дніпра, то там є великі заводи, і завжди у когось якісь знайомі, які працюють на цих заводах. Якщо будеш ухвалювати законопроект, який шкодить цьому заводу, то я вам гарантую, що будуть дзвінки всім депутатам і знайомим знайомих, що не підтримуй, це нам шкодить тощо".

Під "знайомими" з Дніпра Арахамія, мабуть, мав на увазі Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука.

Той факт, що олігархи впливають на всіх депутатів Верховної Ради і на "Слугу народу", зокрема, не приховує і президент Володимир Зеленський. Правда, з невеликим "але": він говорив, що депутатів нібито намагаються роз'єднати. Подібна риторика була і в Арахамії.

"Олігарх не хоче платити податки, тому він дає гроші на різні партії. Щоб у потрібний момент, коли треба буде голосувати, депутат пописяти вийшов", — розповів він.

Якщо відкрити статистику голосувань "слуг", стає очевидним, що олігархи попросять їх не тільки "пописяти", а й проголосувати: червоно-зелений візерунок в особистій статистиці в багатьох народних обранців виявиться однаковим.

Що ж. Відповідно до закону "про олігархів", який так любить піарити команда президента, за будь-якого контакту чиновника з олігархом потрібно буде подати в РНБО спеціальну декларацію з датою, місцем зустрічі (фізичної або онлайн) і коротким змістом розмови. Інакше можуть притягнути "до політичної або дисциплінарної відповідальності".

Чи подадуть такі декларації депутати зі "слуги", схильні до впливу Ігоря Валерійовича Коломойського? Або ті, на яких впливає "бізнесмен і філантроп" Віктор Пінчук, за сумісництвом - великий друг Джорджа Сороса? Або нардепи далі, немов вірні зброєносці, будуть слідувати за своїми олігархами-лицарями, попутно навчаючись їхньому ремеслу?

А головне - чи подасть декларацію сам пан головний "борець" з олігархами, президент країни, який неодноразово таємно бачиться з "донецьким" Рінатом Ахметовим?

Оскільки в Зеленського немає монополії (крім монополії визначати долі людей в країні Україна), за критеріями закону назвати його олігархом буде не можна. Зате він спокійнісінько виступає "гарантом" безбідного існування своїх друзів-монополістів. Як кажуть, скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.

Жодні антиолігархічні закони не заважають перетворенню ні президента, ні його команди в те саме "зло", з яким вони нібито борються. Адже для того, щоб бути злом, зовсім не обов'язково їм називатися.

Ігор Вальський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів