banner banner

Імітація деолігархізації натрапила на Венеційку та шкурні інтереси

Імітація деолігархізації натрапила на Венеційку та шкурні інтереси
Офіс президента

Олександр Карпець

Публіцист, журналіст

Цікавий сюжет навколо законопроекту 5599 про так звану деолігархізацію є найяскравішим відображенням потворних суспільних відносин у рідній вітчизні. Омбудсман, вона ж уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, несподівано запалала пристрастю саме до цього законопроекту, який стосується вкрай вузького кола надбагатих і впливових індивідів. Хоча раніше вона не особливо морочилася нормативами, які зневажають базові права мільйонів пересічних громадян. На допомогу омбудсману прийшов спікер Дмитро Разумков, який зі стрімкістю надзвичайною скерував законопроект на експертизу до Європейської комісії за демократію через право, більш відому як Венеційська комісія, що фактично припинило подальше безпроблемне проходження нормативу, завдавши серйозної шкоди Зе-владі.

Отже, йдеться про поданий Зеленським законопроект "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із зайвим впливом осіб, які мають значний економічний або політичний вплив у суспільному житті (олігархів)". Цей законопроект пройшов перше читання і готувався до другого. Оскільки є нечисленне, але вельми впливове коло людей, інтересам яких цей законопроект потенційно загрожує, то проходження нормативу було дуже утруднено. До другого читання подано понад 1200 поправок, розгляд яких може затягнутися надовго. Інша справа, що в наявності закон не стільки про деолігархізацію, скільки про імітацію такої з метою певних кіл, про що далі.

Новини за темою

Омбудсмана з Разумковим викликали?

Несподівано активізувалася уповноважена з прав Денісова, яка заявила, що закон про олігархів слід скерувати до Венеційської комісії.

З одного боку, право на таку думку Денісова, безумовно, має. Але важко пригадати ще один такий випадок, коли б Денісова між першим і другим читанням зверталася до спікера парламенту з вимогою припинити розгляд нормативу, який, на думку омбудсмана, порушує Конституцію та/або права людини, і направити цей норматив на експертизу до Венеційської комісії.

До того ж з Венеційською комісією у Денісової мав місце наступний казус, що виставляє її у вельми непривабливому світлі. Свого часу Венеційська комісія рекомендувала припинити дію закону про мову, оскільки він порушує права мільйонів громадян, але омбудсмен цієї рекомендації Венеційки просто "не помітила". Зате вона проявила активність тепер, коли зачіпаються інтереси вузького і вельми специфічного кола багатих впливових персон.

Коментуючи закон про олігархів, Денісова заявила, що він порушує права людини та перебільшує права президента й Ради національної безпеки та оборони...

Дуже правильне зауваження. Та тільки тепер у наявності тотальне порушення прав і свобод громадян, але це чомусь не викликає у Денісової відповідного завзяття.

Виникає питання: чому Денісова не висловлювала настільки ж правильну думку, коли РНБО укупі з Зеленським незаконно накладали санкції на юридичних і фізичних осіб, закривали телеканали, сайти тощо?!

У підсумку, незважаючи на опору парламентської більшості в особі "слуг народу", спікер парламенту Дмитро Разумков відправив-таки законопроект на експертизу до Венеційської комісії.

Правда, Рада може розглядати й ухвалювати норматив, не чекаючи вердикту Венеційки, але можлива колізія. Якщо Венеційська комісія визнає норматив таким, що порушує Конституцію і права людини, то ухвалення такого нормативу Верховною Радою буде, що називається, "не комільфо", хоча Венеційська комісія є лише консультативним органом при Раді Європи. Для проштовхування нормативу Зеленському і компанії було б цікавіше, якби він був ухвалений Радою в цілому, а вже потім пішов на експертизу, як це і було з законом про мови, вносити зміни в який, схоже, ніхто не має наміру, незважаючи на критику все тієї самої Венеційки.

У шоу з відправленням до Венеційської комісії законопроекту про олігархів вплітається сюжет щодо безпосередньо спікера Разумкова, який балотувався в Раду за списками "слуг народу", але тепер дедалі більше розходиться в поглядах на життя із Зеленським і компанією.

Останнім часом точилися наполегливі чутки про те, що Офіс Зеленського має намір змістити Разумкова з посади спікера, посадивши на його місце більш поступливого Стефанчука. Але Разумкою остаточно вийшов з-під контролю Зеленського і його Офісу. При цьому формально Разумков лише тільки виконав вимогу закону, але в цьому випадку це стало демонстрацією суб'єктності Разумкова, який підтримав і виконав вимогу Денисової та чотирьох опозиційних партій про скерування нормативу до Венеційки.

Новини за темою

Зате тепер Разумкова, який дедалі частіше опонує Зеленському  й компанії, просто так турнути з крісла спікера в Офісу Зеленського навряд чи вийде. Подейкують, що Разумков може стати кандидатом на майбутніх президентських виборах, а охочі підтримати його є як в Україні, так і за її межами...

У результаті, імітація деолігархізації, за низкою оцінок, відкладається, оскільки владі доведеться-таки очікувати вердикту Венеційської комісії. Ну, а в тому, що цей законопроект спрямовано не на деолігархізацію, а на її імітацію в інтересах усе тієї самої Зе-влади, сумнівів немає від слова зовсім.

Ось вона яка, імітація деолігархізації!

Суть нормативу полягає не в тому, щоб різко урізати гіпертрофований вплив олігархату на соціально-економічне життя країни, а в тому, щоб отримати можливість у ручному режимі вибірково призначати того чи іншого нувориша ворогом народу руками повністю підконтрольної Зеленському РНБО.

У тексті законопроекту дається таке визначення поняття "олігарх".

Олігарх має відповідати як мінімум таким ознакам:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціаром (або контролером) суб'єкта господарювання, а також є суб'єктом природних монополій або обіймає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку, причому протягом одного року поспіль підтримує або посилює це положення;

4) підтверджена вартість активів особи перевищує один мільйон прожиткових мінімумів (на сьогодні це дорівнює сумі в 2 млрд 189 млн грн, або ж менше 80 млн дол.).

Фактично це все 100 найбагатших бізнесменів України за версією місцевого "Форбс", починаючи з найвідоміших персонажів - Ахметова, Пінчука, Коломойського тощо.

Найголовніший "ізюм" полягає в тому, що ухвалювати рішення про те, хто є олігархом з відповідним запровадженням санкцій, буде в позасудовому порядку РНБО, повторимо, повністю підконтрольна Зеленському.

Тим, хто буде таким чином зарахований до числа олігархів, буде заборонено прямо або через інших осіб робити внески на підтримку політичних партій і брати участь у приватизації. Їм також доведеться подавати декларації про доходи, майно та витрати поряд з чиновникам. Також доведеться звітувати про наявність/відсутність другого і більше громадянства.

Подібні обмеження подекуди вельми кумедні й несерйозні. Наприклад, фінансування політичних сил тими самими олігархами в нас йде переважно за тіньовими схемами. А оскільки в цьому зацікавлені й беруть активну участь дуже і дуже багато представників "елітняка", то боротьба з тіньовим фінансуванням партій має такі самі "перспективи", як боротьба з контрабандою, наркотиками та проституцією.

Виключення з числа олігархів також здійснюється в позасудовому порядку тією самою РНБО.

Словом, у наявності цілковитий волюнтаризм, оскільки відомо, що рішення на РНБО ухвалюються часто без будь-яких обговорень і аргументацій, виходячи з політичних і шкурних інтересів, симпатій/антипатій тощо.

Водночас ухвалення навіть такого, м'яко кажучи, не дуже осудного закону дозволило би Зеленському показати Заходу, що він "бореться з олігархами", на чому наполягає зовнішнє управління з тим, щоб зачистити найбільш ласі шматки України від засилля місцевих нуворишів і завести на їхнє місце транснаціональний капітал.

Характерно, що таким законопроектом незадоволені не тільки олігархи, а й так звані грантоїди-соросята, які обслуговують інтереси зовнішнього управління. Їм не подобається та сама головна особливість, що виражається в тому, що ухвалення рішень віддається на відкуп підконтрольного Зеленському РНБО. Грантоїдська ж публіка наполягає на тому, щоб ці рішення ухвалювали Вищий антикорупційний суд, Нацкомісія із запобігання корупції або яка-небудь чергова компанія "міжнародних експертів", як в інших сферах, тобто щоб ухвалення рішення про зарахування того чи іншого "олігарха" індивіда до числа "ворогів народу" робили підконтрольні Заходу структури.

Пропонується варіант, що полягає в тому, щоб такі рішення ухвалювалися Кабміном, нехай навіть із подання РНБО або Антимонопольного комітету, тобто структурами, підконтрольними парламенту, щоб уникнути концентрації влади в руках Зеленського. У принципі це було б десь розумно, але не можна не враховувати, що левова частка депутатів Ради обслуговують інтереси тих чи інших олігархів, і така модель призведе хіба тільки до посилення олігополії, але не до ослаблення олігархів як таких.

Словом, своїми неадекватними рухами на тему деолігархізації Зеленський поки що тільки розбудив таку величезну кількість "демонів", що проходження нормативу в другому читанні є більш ніж сумнівним навіть без Венеційської комісії.

До того ж у телеграм-каналах пішли цікаві чутки про те, що "головні олігархи нашого хуторка" в особі Пінчука, Коломойського та Ахметова з усіма їхніми активами, в тому числі у сфері медіа, кулуарно домовилися з Офісом Зеленського, і їм всі ці "деолігархізації", як-то кажуть, "до ліхтаря".

Між іншим, на те й схоже. Прикритий парасолькою Демпартії США та особистими знайомствами із "сильними західного світу цього" Пінчук узагалі може нічого не боятися, як нічого не боїться Коломойський, який багато в чому й породив Зеленського. Щодо Ахметова, то його позиції в уряді, які дедалі більше посилюються, свідчать, що боятися йому нема чого, оскільки поряд з "Пінею і Бенею" він є тією самою олігархічною основою, на якій тримається Зе-влада.

А деолігархізація - це "шоу 95 кварталу" для різного роду олігархічної дрібниці районного масштабу.

Олександр Карпець

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів