banner banner

Анна Герман: Замість популізму Зеленського Медведчук пропонує реальну політику, яка нас усіх врятує

Анна Герман: Замість популізму Зеленського Медведчук пропонує реальну політику, яка нас усіх врятує
Ганна Герман 112ua.tv

Анна Герман

Народний депутат України V, VI, VII скликань

- Наша гість Ганна Герман – народний депутат попередніх скликань.

Те, що апеляцію по справі Віктора Медведчука перенесли на 30 липня, – це намагаються якимось чином відкласти розгляд чи це нормальні судові рішення?

Новини за темою

- Ні, це боротьба, зокрема й проти того шляху, який запропонував Медведчук у своїй стратегії, у своїй програмній статті, де він говорить про інший шлях. Де він показує, що Україна може стати інтегратором Росії в Європу й інтегратором Європи в Росію. Що Україна замість стіни може стати мостом, що Україна може повернути собі втрачені позиції посередника між Заходом і Сходом, на яких вона завжди почувалася дуже впевнено та на яких багатіла й розвивалася. Медведчук говорить, що в країні, де є 130 національностей, які складають народ України, не варто робити ставку лише на одну національність, а треба добиватися гармонізації ментальних розбіжностей, щоби творити ментальність одного народу, замість того щоб ухвалювати закони про корінні народи України, тим самим викидаючи величезну групу суспільства з поняття "народ України". Уявімо собі, що ті російськомовні громадяни України, які не хочуть відмовлятися від своєї ідентичності, завтра приймуть російські паспорти. І ми будемо мати пів України російських громадян. Що ми тоді будемо робити? Наскільки не прораховує влада такі небезпечні кроки, які вона робить і якими вона ризикує незалежністю України. Медведчук пропонує інший шлях – інший шлях і каже, що справжні змагання за справжню незалежність України лише починаються, і влада розуміє, наскільки для неї це смертельно. Таку стратегію зараз в Україні підтримує дуже багато людей. Не дивіться на соціологічні дослідження, які кажуть, що "СН" підтримує понад 17% українців. Якщо ця ідея Медведчука заволодіє масами, попри те що йому роблять повну інформаційну ізоляцію, намагаються витіснити й забрали в нього трибуну ВР, яку дав йому народ разом із мандатом народного депутата, забрали можливість зустрічатися з журналістами, виборцями (а рейтинг залишається високим), це означає, що Україна зможе встати на ноги, піднятися з тих колін, на які її поставили ті, хто дали Україну в управління іншим державам, які зробили з України, про яку Медведчук каже, що вона все-таки не Росія, анти-Росію. Україна – не Росія, але вона не має бути анти-Росією. Путін каже, що Росія ніколи не буде анти-Україною. І Медведчук у статті говорить, що замість того, щоб створювати собі проблеми із сусідами, з Росією та із Заходом, українська влада має сьогодні займатися тим, щоб розв’язувати ці проблеми, налагоджувати контакти, зв’язки й взаємовигідну співпрацю і зі Сходом, і із Заходом. Медведчук ще раз підкреслює, яку небезпеку принесло нам те, що Україна виступила ініціатором скасування великого договору з Росією, де було гарантовано кордони в тих межах, з якими вона вийшла після Біловезьких угод. А якщо Росія скасує Біловезькі угоди, що ми тоді будемо казати? Цей інший шлях, який пропонує Медведчук, є надзвичайно проукраїнським. Він показує перспективу нашої незалежності цілком реально. Він каже, що ми продаємо ті ілюзії, які вже ніхто не купує. Він же пропонує натомість реальну політику, пропонує той шлях, який нас усіх порятує. Ось чого так боїться влада. Але коли Господь веде лідера, веде людину, коли Господь дає їй місію, він робить неможливі речі. Я думаю зараз про абсолютну неможливу сьогодні річ: про ймовірний альянс Медведчука з Аваковим. Принаймні на першому відтинку того шляху, який вони можуть разом пройти, зваливши законним шляхом абсолютно непрофесійну владу з допомогою і за підтримки народу. Я знаю, яке здивування це може викликати в самого Віктора Володимировича, але нема нічого неможливого, якщо Господь хоче дати тобі реалізувати його Божий план порятунку України. Тому я думаю та мрію про це, що сила Авакова й розум Медведчука – це був би альянс.

- На вашу думку, якби була окрема стаття Зеленського на статтю Путіна, то це б говорило про силу чи про слабкість президента?

- Можливо, стаття Путіна – це шлях до двостороннього діалогу? Можливо, він очікував, що Україна відповість йому, подасть свої аргументи? Я б порадила Зеленському почитати одну книжку Петра Толочка, яка дала б йому відповідь на багато питань, що ставить Путін у своїй статті стосовно нашого коріння,  перспективи та нашої спільної історії. Це було б Зеленському цікаво, якби він хотів почати діалог, але він цього не зробив. Вони легковаговики в усьому, і в політиці насамперед.  Медведчук серйозно проаналізував ті аргументи, які подає Путін, у деяких речах він йому опонує, але Медведчук подає свій шлях, своє бачення, свою візію майбутнього України й чітко розписує цей план. Ця стаття, по суті, виборча програма майбутнього лідера народу. Я знаю, що Віктор Володимирович проти того, щоб був президент, – він вважає, що Україна повинна бути парламентською державою. Але неважливо, як це називається, – повинен бути лідер держави, а це програма лідера, серйозна та конкретна. Оскільки вони дуже бояться, щоб ці ідеї не заволоділи всім українством, саме тому й не дають йому можливості працювати, ізолюють його, але він із тим  впорається. Це не та людина, яку можна зламати подібними методами. Ці виклики його тільки зміцнюють, дають йому ще твердіший фундамент під ногами та ще більшу впевненість у своїх раціях. Медведчук належить до тих людей, яких не зупинити, коли вони знають, що правда за ними. Це все дає йому ще більшу впевненість, що він мусить виконати свою місію. Здається, що навіть із кожним судовим засіданням він стає все більш переконливим. Відчувається, що він внутрішньо усвідомлює, наскільки високу й важливу місію для майбутнього нашого народу він мусить виконати. Хоче він того чи не хоче, але він мусить то зробити.

- А у владі не розуміють, що своїми руками вони будують отой імідж і рейтинг пану Медведчуку?

- В Україні є такий нецікавий досвід, коли політики, яких утискали, яких переслідували, втікали. І тут була надія на те, що Медведчук втече. Але він не тільки не поїхав, а сказав: це моя земля, і я звідси нікуди не поїду. Але їм вже відступати було нікуди – треба ж якось зберегти обличчя. Одне глупство породжує інше, і це вже нагромаджується, і вони вже не знають, що з цим робити. Відступати їм вже запізно. Ба більше, вони пробують давати зрозуміти суспільству, що за тим стоять США. Не вірте – це абсолютно українська ініціатива і їхні страхи.

- Могли би і посаду якусь запропонувати, щоб нейтралізувати опозиціонера.

- Він міг би піти на це, якби розумів, що ця посада щось реальне дасть для держави. Він бачив різні посади, і його посадами не купиш. Якщо він і піде колись на якусь посаду, то лише на таку, яка дасть йому можливість реалізувати в життя свій план – "другий шлях".

- Як гадаєте, чого очікувати восени?

- Від зміни урядів за нинішнього президента абсолютно нічого не залежить, тому що справжній уряд на Банковій. Там ухвалюють рішення, а це все лише формальний поділ влади. Насправді жодного поділу влади в Україні нема. Ще спікер Разумков проявляє іноді незалежні кроки, які свідчать, що цей чоловік розуміє всю небезпеку того, що творить Банкова, і він намагається вже тепер убезпечити себе від майбутніх кримінальних справ і відмежуватися від них. Тому змінять вони одного непрофесійного на іншого – це абсолютно нічого не дасть, поки ми не викинемо цю систему, не переоберемо до влади сильних і досвідчених людей.

- А як бути з розмовами про зовнішнє управління судової системи?

- Червона лампочка корупції в Україні не згасла з приходом Зеленського до влади. Вона горить і тривожить багато світових центрів. Сподівання на нову владу не виправдалися – корупція лише збільшується. Захід сподівається, що, впливаючи на українську судову систему, це зможе дати якість результату в боротьбі з корупцією. Але це обкраює нашу незалежність. Це шлях не туди. Нам треба будувати незалежну судову систему, і це треба було починати ще 30 років тому. Сьогодні ми практично не маємо незалежних судів. І не маємо сподівання навіть знайти правду. Лише з цього можна починати розмови про справжню незалежність, про права людини в Україні – з реформування судової системи.

- Сьогодні на позачерговому засіданні було всього 99 депутатів, які провалили постанови, які заважали підписати закони про судову систему. Про це говорив Арахамія, що "ми зберемося маленьким складом у вівторок, оскільки там не треба голосувати за, а потрібно провалити ці постанови".

- Вони настільки цинічні, що не соромляться артикулювати пряме порушення закону, усталених правил. Це те саме, що зараз з їхніми заявами про Китай. Вони не шанують виборця, не шанують народ, який їх привів до влади – вони цинічно його зневажають. На закон, на честь, на гідність їм абсолютно…

- Годі сподіватися, що люди не зроблять висновок з цього всього.

- Люди зроблять висновок. Люди налякані, змучені, бідні. Зараз вони будуть перевіряти субсидіантів, ходити по кожному подвір’ю. Люди бояться висловлювати свою думку – якби не боялися, то ми би побачили, що з 21% рейтингу було би в кращому випадку 6%.

- За соціологічними опитуваннями, п’ять партій долають 5% бар’єр для проходу до парламенту.

- Фактично всі партії, окрім ОПЗЖ, малюють один шлях для України – той, яким вона зараз йде. Зараз вони підтягують "Силу і честь", щоби підперти СН і щоб була коаліція в разі чого. Але уявіть собі, що в "Силі і честі" намалювався би Аваков і вона поперла би вгору. І утворився би альянс, про який я говорила на початку. Ми фантазуємо, і нам це ніхто не може заборонити.

- Поки що так.

- Мертвому смерть не страшна. Якби такий альянс стався, це перевернуло всю картину нинішню, і всі ці рейтинги можна було б викинути.

- А чи це потрібно Арсену Борисовичу?

- Це було б потрібно Україні. Такий альянс міг би позбавити будь-яких шансів і перспектив нинішню владу. Але це суто мої думки.

- Ви спілкуєтеся з людьми. Як у регіонах сприйняли те, що тепер вони можуть продавати-купувати землю?

- Люди настільки бідні, що вони перестають дивитися в перспективу. Вони вже живуть сьогоднішнім днем. І це доведення до крайньої нужди людей – це причина того, що люди так неактивно борються за те, щоб Україна залишилася зі своєю землею, щоб українці не стала рабами на своїй, Богом даній землі. Умови життя ще і далі будуть погіршуватися, так, щоби люди віддали землю за безцінь. Але я абсолютно позитивно налаштована: я вірю в лідерство і знаю, що воно має велике значення. І сподіваюся, що Господь покаже нам людину, а ця людина покаже нам путь, і ми підемо цим шляхом і повернемо собі колишню славу, волю, могутність, і права, і свободи.

- Зараз у нас роздоріжжя, коли ми дивимося за діями влади, яка сахається з одного боку в інший: то на Захід, то до китайців. Наскільки Україна є передбачуваною? Адже це головне – бути передбачуваним на міжнародній арені?

- У них немає іншого шляху - в них він є один, і він весь веде до краху. Тому так, як вони намагаються сьогодні шантажувати США, якимось неймовірним альянсом із Китаєм, не запитавши Китай про це, на це буде негативна реакція Вашингтона. Якщо буде заява США та Берліна стосовно "Північного потоку - 2", якщо нова ціна російського газу стане реальністю для Європи, то що треба буде про Україну подумати?

- У нас був фетиш "дзвінок Байдена", тепер фетиш "візит до Байдена".

- Президент казав, що це не туризм, але після того, як все буде вирішено, це дійсно буде туризм - поїхати,  подивитися. У Білому домі є гарний музей, там виставлено репліки браслетів, сережок усіх дружин президентів США.

- Хіба для цього варто ганяти український борт №1?

- Якби візит відбувався сьогодні, він би міг ще якось впливати на ухвалення остаточного рішення. Але якщо дійдуть компромісу Німеччина та США, то тоді лишиться тільки купити дружині репліку браслету.

Новини за темою

- Як так сталося, що ми сьогодні вимушені говорити про якісь неймовірні підвищення тарифів, про розпродаж стратегічних підприємств? Чому Україна не попереду, а досі на старті?

- Ще кілька років тому я і уявити не могла, що до 30-річчя української незалежності ми будемо йти з великим питанням: українська держава ще існує чи ні? І що такі дискусії взагалі будуть присутні в суспільстві та експертному середовищі.  У спічах, присвячених незалежності, всі президенти мали фразу: "Українська незалежна держава відбулася". І сьогодні вперше цієї фрази не можна уявити в спічі президента Зеленського. Будь-які слова можна уявити, бо вони для нього нічого не важать – він що-небудь говорить, але за цими словами, навіть якщо вони пролунають, нема реального змісту. Україна перед розвалом Радянського Союзу, при урахуванні багатьох факторів, виривалася набагато вперед, а тепер ми вже продаємо останнє – українську землю.  Залишається ілюзія держави: прапор, герб, гімн.

- Президент.

- Так. А всередині воно порожнє. Мені дуже боляче про це говорити, і я сподіваюся, що ми якось переломимо ту ситуацію. І цей "другий шлях" Медведчука, який він пропонує тепер, може бути шляхом нашого порятунку. Я б дуже хотіла, щоб Віктор Володимирович озвучив свою статтю ще в інтерв’ю, щоб люди могли це легше знайти. Власне, йдеться не стільки про його оцінки статті Путіна, а про цей "другий шлях". Бо це надзвичайно важливо для України.

- Міністр фінансів сказав, що  в уряді розраховують з наступного року збільшити мінімальну зарплату до 7700 грн і що гроші для цих виплат є.

- Була знаменита "Юліна тисяча". Але тоді це були гроші. А за рік, коли інфляція буде галопувати, це буде ніщо. Я думаю, що більш як на кілька місяців їм планувати своє життя при владі просто не раціонально.

- Так що врятує тоді життя людей?

- Тільки кардинальні зміни. Тільки кардинальна зміна курсу на налагодження взаємовигідного економічного співробітництва зі всіма нашими народами, тільки повернення на наші традиційні ринки, тільки кооперація з нашими традиційними партнерами. Іншого шляху нема. Це довгий шлях, другий шлях, але він приведе нас до потрібного результату.

- За прогнозом Мінекономіки гаряча вода й опалення зростуть на 33%, холодна вода - на 20%, обслуговування будинків - на 10%.

- Тому ми не маємо права так довго чекати. Ми не маємо права допустити, щоб новий рік ми зустріли зі старою владою. Це вже не питання наших симпатій або антипатій, це питання нашого фізичного виживання.

- А ви бачите якісь передумови для цього?

- Мріймо, плануймо. Свої цілі, свою мету, плануймо дуже високо. І ми обов’язково дійдемо до якогось рівня. Багато людей, які на чужині, повернуться, як тут зміниться ситуація, бо хліб на чужині дуже гіркий. При вході в НАСА написано, що за всіма аеродинамічними розрахунками бджола не повинна літати – добре, що вона цього не знає. Може, і ми не повинні взлетіти, але добре,  що ми цього не знаємо, і ми полетимо.

- Як тільки заплатимо всі тарифи, то вже можна буде і злетіти.

- Не можна втрачати надію – треба бути оптимістом. Віра, надія, любов у всі часи перемагали світ і переможуть цього разу. Вони визволять нас, і все буде добре.

- А один із кандидатів говорив "армія, мова, віра".

- В Ісуса про армію нічого не було сказано.

- На початку ви говорили про людей, які зі своєю російською мовою раптом можуть залишити Україну. Це фантастично, тому що чимало російськомовних українців не бачать себе в Росії, тому що Україна - їхня Батьківщина.

- Вони хочуть, щоб їхня рідна батьківщина не трактувала їх, як пасинків. Україна стає мачухою для своїх рідних дітей тільки тому, що ці діти інакше говорять. Я не говорю про те, що вони хочуть кудись поїхати, я говорю про те,  що вони хочуть, щоб їх любили і щоб на них звернули увагу.

- Дякуємо вам.

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів