banner banner

Наталія Королевська: Коли 10 мільйонів українців змушують жити за межею бідності - це геноцид

Наталія Королевська: Коли 10 мільйонів українців змушують жити за межею бідності - це геноцид
112ua.tv

Наталія Королевська

Народний депутат України

- У "Голосі народу" Наталія Королевська.

За відставку Разумкова проголосували 284 депутати. ОПЗЖ не дала жодного голосу.

Новини за темою

- Ми сьогодні побачили факт остаточної монополізації влади президентом, монобільшістю в нашій країні. Ми не голосували за Дмитра Разумкова й спочатку були проти того, що "слуги народу" все монополізували, забрали всі керівні посади в парламенті, і, напевно, вперше за всі роки незалежності опозиція не отримала інструментів впливу на ухвалення рішень у парламенті. Але Разумков все-таки намагався тримати баланс ініціатив у парламенті й дотримувався певних норм регламенту. Звичайно, це не входило в сценарій того, що ВР повинна бути філією ОП.

- Це назвали просто: "Не слідує курсу партії".

- Це молоде політичне тимчасове покоління не зовсім розуміє, що в нас країна слідує не за курсом партії, а це незалежна самостійна держава, в якій українці хочуть жити гідно. Я особисто захоплююся терпінням наших людей, тому що за останні 2,5 року стільки дослідів, експериментів ця "зелена" влада ставить над ними, люди це з гіркотою переживають, але все одно терплять. "Слуги" сьогодні були всі в залі й віддали 215 голосів за відставку спікера. Наступним було позачергове засідання парламенту, яке було набагато важливіше того, хто буде далі сидіти в президії парламенту. Тема позачергового засідання була - підвищення пенсій людям.

- Що далі робитиме Дмитро Разумков?

- Мені хочеться побажати йому удачі. "Сила політика - це вміти підніматися після поразок". Якщо подивитися історію великих політичних лідерів, то кожен із них переживав великі потрясіння. Я теж програвала й вигравала виборчі кампанії, та в цьому й полягає сила, харизма політичних лідерів. Дай боже, щоб у нас ставало якомога більше професійних, адекватних людей.

- Позачергове засідання Ради закрили через недостатню кількість депутатів, і законопроект про осучаснення пенсій не набрав голосів на направлення на доопрацювання. Навіщо відкривати засідання, якщо в залі недостатньо депутатів?

- У нас парламент перетворився на цирк шапіто. Сьогодні питання забезпечення пенсіонерів їхньою заслуженою заробленою пенсією - одна з найголовніших тем порядку денного життя України. У нас 11,5 мільйона пенсіонерів. Понад 8 мільйонів отримують пенсію менше ніж 4000 гривень. А це мільйони людей, які живуть на пенсію в 1800, 2000, 2500 гривень. Виступаючи в парламенті, я запитала в депутатів: підніміть руку, хто з вас може прожити місяць на 2000, 3000, 4000 гривень? Жодного в залі не знайшлося. Приречення людей на таке абсолютно злиденне існування, коли 10 мільйонів українців змушують жити за межею бідності, не ухвалюючи рішення, - це геноцид. Це вирок цій владі й цьому парламенту.

- Яким має бути середній розмір пенсії в Україні, якщо консолідувати всі зусилля?

- Я завжди проти середнього, тому що в судді вона може бути 20 тис. гривень, а в 6-8 мільйонів 2000-3000 гривень. За оцінками, які сьогодні проводить Мінсоцполітики (яке, виявляється, є в нашій країні), на серпень вони розрахували, що прожитковий мінімум, те, на що можна вижити в країні, - 5622 гривні. Для непрацездатної людини - 3659 гривень. Тобто ми говоримо про те, що менше ніж 5000 гривень бути не повинно. Вони намагаються це питання відкладати, заговорювати. Третьякова взагалі несла якусь нісенітницю, розповідаючи про те, як добре живуть українські пенсіонери. У кожного українського політика перед очима повинні бути своя бабуся, перший учитель, літній сусід, і він повинен розуміти, що прирікає цю людину на голодне та злиденне життя, тому що вижити на 2000 гривень неможливо. Ми сподівалися, що "слуги" на підйомі зроблять у парламенті переворот, прийдуть і скажуть людям, що вони хоча б крапельку про них думають. Але вони просто проігнорували засідання парламенту. Це найвищого ступеня зрада інтересів людей.

- На цьому засіданні не мало йтися про пенсію в 5000 гривень - це якісь незначні надбавки обговорювалися?

- З восьми законопроектів до порядку денного було включено тільки один - чисто технічний, а решта, з яких моїх було п'ять, ті, де ми пропонували повернути коефіцієнт розрахунку 1,35, де ми пропонували, щоб прожитковий мінімум 3600-5600 гривень ліг в основу розрахунку пенсії, де ми вимагали від них виконання рішень Конституційного суду України, які наша команда виграла, про те, що не перераховують пенсії чорнобильцям, військовослужбовцям, держслужбовцям. Ми неодноразово подавали програму балансової справедливості в Україні. Ми подали десятки законопроектів, де прописали, як сьогодні це зробити. Адже вони ж фактично довели до банкрутства Пенсійний фонд, мінімізували всі соціальні виплати.

- А зараз ми чуємо, що ті, кому наразі  30-40 років, на пенсію можуть не розраховувати.

- Я просто сподіваюся на те, що ті, кому зараз 30-40 років, точно не будуть виходити на пенсію при цій владі. А також сподіваюся, що в найближчі кілька місяців ця влада прийде в себе, а точніше піде з влади. Сьогодні понад 3000 представників профспілок медиків, вчителів, металургів, шахтарів, гірників прийшли під стіни уряду, і їхніми вимогами були: прожитковий мінімум, пенсії, зарплати, борги, тарифи. До парламенту людей не допустили, перекрили їм дорогу. Це перші ластівки того, що влада сьогодні людей провокує такими неадекватними рішеннями виходити на акції протесту в рамках Конституції, у рамках закону, якщо людям не залишають більше ніякого вибору. І сьогодні вихід такий: або замерзати в холодній квартирі без медицини, без ліків та якихось можливостей, або змусити виконати рішення Конституційного суду й законів України, які гарантують людям соціальну справедливість, або змусити цю владу піти на перевибори.

- А пояснили, чому не пропустили протестувальників під Раду?

- Ми з Миколою Скориком виходили під стіни уряду, щоб поспілкуватися з людьми, і там дійсно стояли кордони правоохоронців. Це страх влади, коли починають відгороджуватися від абсолютно мирної акції протесту. Це сигнал, що влада починає боятися людей, починає від людей ховатися, тому що совість у них нечиста. За проектом бюджету-2022 влада себе повністю всім забезпечила, при цьому на 2-3 долари піднявши пенсії, мінімальну зарплату.

- Коли професія медика стане престижною в Україні? Коли ми будемо піднімати її на вищий щабель у плані рівня зарплат насамперед?

- Виступаючи з трибуни ВР, я намагалася звернутися до совісті влади. Але для мене абсолютно зрозуміло, що совісті в цієї влади немає. Ніяка наша влада не може похвалитися високими зарплатами лікарів і вчителів, але я, працюючи міністром в уряді Азарова, працюючи поруч із людьми, які багато років віддали виконавчій владі, ми розуміли, що не можна доводити людину до крайньої межі, за лінію виживання. Ковідна криза показала, наскільки ми залежні від наших лікарів і наскільки наша медицина сьогодні тендітна та недофінансована. Влада за два роки, витрачаючи ковідний фонд на "Велике будівництво", так і не зробила висновків, що медикам потрібно дати можливість рятувати життя людей. Така ж проблема й з учителями - деградація системи, хронічне недофінансування та відсутність пріоритетів. Діти стають менш освіченими, а вчителі та лікарі змушені їхати й шукати собі роботу за кордоном.

- Такі протести матимуть накопичувальний ефект і переростуть у щось вибухове?

- Сьогодні людям не залишили вибору. Або змиритися, молитися і ні на кого не сподіватися, або брати відповідальність кожному на себе, тому що ця влада з відповідальністю не впоралася, і виходити боротися за свої права. Ми чуємо від влади: "Немає грошей". А коли відкриваєш бюджет, звіти Рахункової палати, бачиш, що гроші є. Адже країна у нас нормальна, підприємства працювали, поки вони нас до газової історії не втягнули. А гроші увійшли до корупційних глобальних потоків і використовуються там, де є свої "смотрящі", там, де можновладцям можна заробити. А коли ти віддаєш гроші на соціальні виплати, на зарплати медикам, вчителям, особливо не заробиш. У країні завжди була корупція, але всі чітко розуміли, що потрібно щонайменше забезпечити соціальний стандарт, щоб люди жили, мали можливість розвиватися, працювати. Сьогодні цю ситуацію поставили з ніг на голову - всі громадські договори розірвано. Людей просто обдурили, незабаром всіх закриватимуть на локдауни, щоб не виплачувати повний пакет зарплат і не платити за комуналку. Виші вже дуже активно переводять на віддалену освіту, і з цією ціною газу для промисловості ми вийдемо на пік закриття всіх промислових об'єктів до січня. Наша команда буде підтримувати людей, ми готові їхати до регіонів, тому що політичних інструментів для стримування і контролю влади опозиції вже не залишили. Ми будемо боротися разом із людьми за їхні законні конституційні права.

- Що вам відомо – суттєво зменшуватимуть кількість субсидіантів?

- На серпень кількість субсідіантів скоротили в три з половиною рази. У 16-му році боргів за комунальні послуги було 16,9 млрд, а на 1 серпня цього року - 64 млрд. Приблизно до 100 млрд боргів із ЖКП ця влада країну доведе. Коли пенсія 2000-3000 грн, коли масово закриваються підприємства, коли відбувається глобальне зростання заборгованості із зарплат, то це все перетворюється на колапс соціально-економічних відносин у країні. Вихід із цієї ситуації наша команда бачить один: припиніть, ви загралися. Адже життя людини - це не кіно. Ви на старому бекграунді два роки якось протягнули, а сьогодні ви вийшли на фінішну пряму, і ми бачимо катастрофічну ситуацію в кожному секторі. Треба якомога швидше провести перевибори та сформувати сьогодні антикризовий, професійний уряд і парламент. Іншого виходу з цієї ситуації вже немає. Рівень дискусії в залі ВР - це рівень спілкування дітей у дитячому садочку. У них розбірки між собою йдуть у такому форматі в той час, як країна котиться до катастрофічної розв'язки.

- Нам дзвінок від робітника "Центренерго" зі Світлодарська: "Йде скорочення робітників, зарплати зменшилися, вугілля на станції нема".

- Запасів вугілля в країні немає, колосальні ціни на енергоносії. Сьогодні людей просто тупо скорочують, скорочують виробництво електроенергії, тарифи підвищують, і не факт, що ми не прийдемо до відключення. Якщо раніше були взаємозамінні джерела палива, то сьогодні їх немає і купити важко. Тому немає іншого виходу в енергетичній ситуації, що створилася, окрім запропонованого Віктором Медведчуком: виходити на прямі контракти, говорити про тристоронню диверсифікацію нашої енергетичної незалежності, коли є міжнародний консорціум, пряме постачання газу з РФ і коли ми маємо газ власного видобутку та адекватний формульний розрахунок.

- Шмигаль вже заявив, що жодних перемовин з РФ стосовно прямих контрактів ми не плануємо.

- Пан Шмигаль може планувати тільки одне: він буде писати заяву на звільнення сьогодні, завтра або почекає ще кілька тижнів, коли люди просто винесуть його вже без заяви на звільнення. Іншого шляху в країні немає - настав час брати рішення і відповідальність на себе. І якщо цей уряд не може брати на себе відповідальність, а ми це бачили, коли вони під час локдауну сховалися і торгували масками, а про людей забули, і тепер, під час глобальної енергетичної кризи, вони знову сховалися. Вони все хочуть перекласти тепер на місцеву владу.

- Після підписання меморандуму тарифи на тепло і гарячу воду зросли. Ми бачили конгрес, який зібрав президент з представниками місцевої влади, і було підписано вже другий меморандум. Перший не спрацював, підписали другий – це чергове замилювання очей?

- Я є членом Асоціації лідерів місцевого самоврядування Донбасу. Мерам прийшла команда: "Меморандум підписали, але ви собі в розрахунок ставте ціну газу 35 грн. І звідси рахуйте бюджет". У нас є успішні міста, де є профіцитні бюджети, вони зможуть якось цю ситуацію з мінімальними втратами пережити. Але інші міста, які і за ціною 8 грн ледве-ледве зводили кінці з кінцями, ми бачимо, що там, де мери "незручні", взагалі запроваджують військову адміністрацію, як у Слов'янську, одразу ж підвищили тариф на проїзд. Це ж не стосується меморандуму. Для промислових підприємств ціна була вже від 27 до 30 грн на жовтень. Від цієї ціни хліб, все це сьогодні отримає геометричну прогресію зростання, як споживчі товари, так і промислові. Товари, що йдуть на експорт, одразу ж стають неконкурентоспроможними. Ми прийдемо до колапсу внутрішнього ринку і до колосального падіння споживчого попиту. Чому ми б'ємо на сполох про підвищення пенсій і зарплат - щоб у людей було хоч трошки грошей, щоб, купуючи продукцію, вони могли хоч якось підтримати нашого національного виробника. Тому це колесо колапсу, яке вони запустили, і намагаються сьогодні, як фіговим листочком, прикритися меморандумом з місцевим самоврядуванням, - для будь-якого мера зрозуміло, що кінці з кінцями без підняття тарифів він не зведе. Вони обіцяють цільові дотації на місцеві ради. Але ці дотації в кращому випадку підуть із лютого. А там вже опалювальний сезон закінчиться. Вони можуть співати гімни, махати прапорами, розповідати, які вони патріоти, герої, але патріот і герой - це тоді, коли твої старі не змушені йти жебракувати. Коли люди у твоїй країні не змушені їхати за кордон заробляти якісь копійки. Коли ти думаєш про те, що у тебе в листопаді не зупиняться підприємства, починаючи від малого до великого бізнесу, бо не перенесуть цієї ціни на газ. Вони мають зрозуміти, що патріотизм - це про свою країну, про своїх людей. Якщо у вас не вистачає розуму, здібностей, а вистачає його тільки на те, щоб воювати з Віктором Медведчуком і здійснювати політичні репресії, то ваш час, хлопці, минув. Ви не переможете Медведчука, але берете в заручники всіх людей. Тому вихід один: писати заяву і, поки ще є шанс, піти мирно і спокійно і не провокувати людей на реальні акції протесту, тому що людей доведено до крайньої точки.

- А що ви скажете стосовно ринку газу, яким хизуються, що його у нас створили, що ми не залежимо від Росії? То у нас вільний ринок чи у нас ручне управління?

- Напевно, владі важко жити в режимі постійних подвійних стандартів. Рік тому вони заявили про вільний ринок і всім розповідали, яка у нас ринкова країна, як ми тут будуємо ринкову європейську економіку. Наторгували вони в цьому ринку, нажилися на цьому ринку, зрозуміли, що більше "Болівар не витримає", і вирішили в цьому меморандумі вердикт цьому ринку підписати. І тепер у нас не ринок, а абсолютно незрозумілі віртуальні формули компенсацій цін. Але місцеве самоврядування за це все відповідає. Таке враження, що у кожного мера є по газовій свердловині, по своїй ТЕЦ, і він стає таким завгоспом, який за це відповідає.

-  А чому українській владі не визнати, що ринку немає? Що у нас не європейські зарплати, тому не може бути європейських тарифів. Від Заходу за це "прилетить"?

- На їхньому місці я б вже сьогодні не переймалася, що "прилетить" до них від Заходу, а переймалася б, що до них прилетить від українців. Захід прекрасно все моніторить і добре знає, що відбувається в Україні. Ще сім років тому вони поетапно почали запроваджувати в країні елементи зовнішнього управління, а протягом останніх двох з половиною років вони остаточно здали вже і судову, і правоохоронну систему, і парламент вже здали повністю під зовнішнє управління. Те, що ринку немає, - це факт. Але ми завжди виступали за державне регулювання цін. Це не ринковий механізм, але вимушений протекціоністський захід. І я взагалі виступаю за політику державного протекціонізму, коли країна насамперед повинна подбати про свій внутрішній добробут. Створити таку тарифну, фінансову і кредитну політику, яка змогла б підняти свою внутрішню економіку, коли є свій внутрішній національний виробник, свій національний бренд. Азійські тигри спочатку зробили все, щоб створити своїх монстрів, і потім, маючи конкурентну продукцію, маючи національні бренди, вони йшли в глобальний світовий торговельний ринок. Але наші діячі-самоучки вирішили, що, якщо їх хтось у Європі по голівці погладить, ручку подасть, посадить у задньому ряду, то чого вже всі національні інтереси не здати? І в результаті ми залишаємося сьогодні з порожнім валовим продуктом, кредитна заборгованість зростає катастрофічними темпами, нам диктують, хто повинен бути черговим суддею, начальником правоохоронного органу, керівником Нацбанку, а ці вже настільки заплуталися, що, коли їм хтось щось говорить , вони вже раді щось зробити. Зараз у нас у країні утворилися зовсім інші червоні лінії, ніж ті, про які говорили псевдопатріотичні організації. Це пенсія у 2000 грн, і якщо її не підвищать, то піднімуться пенсіонери. Друга червона лінія - це тарифи. Досить розповідати марення про ринок - запроваджуйте держрегулювання, беріть на себе відповідальність: український газ людям, робіть нормальну транзитну історію. Третя лінія - захист національного виробника. Досить прикриватися СОТ і всіма торговельними угодами. Дайте нашому бізнесу вижити, зберегти робочі місця, зберегти заробітні плати. Червоні лінії - це соціальне, економічне життя сьогодні України. Якщо ми зуміємо в ній сьогодні вижити - нам успіх, не зможемо - тільки перевибори.

- Нам телефонний дзвінок із Кривого Рогу: "Невже ці рейтинги мають справжню силу? Хіба це не зелене болото?"

Новини за темою

- Думаю, що ми точно поборемо це "зелене болото". У тих умовах, які в країні створено, далі терпіти, чекати, сподіватися, що хтось порозумнішає, у чомусь розбереться... Ми бачимо, що те, в чому вони хотіли, вони точно розібралися, а то, що їм не потрібно, а це 40 млн українців, які їм заважають, вони в цьому розбиратися не хочуть.

Цього тижня у нас відбувається щорічний глобальний саміт жінок. Близько 1000 жінок-депутатів з усієї України приїжджають до Києва, запрошують політиків, експертів, громадських діячів і проводять спільну дискусію щодо найбільш глобальних питань. Звичайно, найглобальніше питання - це було питання миру. І тут всі жінки були згодні, що не вистачає сьогодні при владі політичної волі ухвалювати рішення, спрямовані на повернення миру до України. Отже, ми їх будемо до цього примушувати або будемо їх міняти. Друге питання - це питання довіри. А хто вірить сьогодні рейтингам? Найкращі рейтинги і найкраща соціологія - це вибори. Питання довіри сьогодні можна вирішити тільки через перевибори, обравши новий парламент, уряд, із тим щоб люди делегували вже тих, хто зможе країну вивести з кризи. Жінки ініціювали створення глобальної коаліції дій, комплексу ініціатив, спрямованих на мир, на охорону здоров'я, на освіту. Ми бачимо, що стояти сьогодні осторонь, мовчати і нічого не робити - це означає бути спільником із цим режимом, який проводить ці збочення і знущання в Україні. Тому ми діємо, ми підтримуємо людей і готові об'єднуватися, щоб якомога швидше перевиборами змінити владу і сформувати професійну команду, здатну вивести Україну з кризи.

- Як вплине на рейтинги президента офшорний скандал?

- Подивимося на реєстр олігархів, тому що суми, які там перераховувалися, підпадають під цифри, які фіксуються. Сумно, що Україна знову стала новиною № 1 у більшості провідних світових ЗМІ, і не з того приводу, яким варто було б пишатися. Коли у нас у країні "героїчно" борються з ФОПамі, з малим і середнім бізнесом, коли вдесяте переписують закон про оподаткування, щоб ще більше обдерти людей, коли створюють комісію, щоб перевіряти, а чи правильно дали субсидію, коли в нас економічна блокада з Донбасом, білоруський, російський ринки закрито для більшості українських товарів, а нам так яскраво розповідають, як потрібно детінізувати українську економіку, то ця вся боротьба з детінізацією накрилася мідницею. Ми всі не безгрішні, але не потрібно робити себе святішим за Папу Римського. Потрібно показувати власним прикладом готовність платити податки, готовність переходити на чесні рейки роботи і застосовувати в країні ті умови, які насамперед приносили б успіх українцям, а не ставити над людьми постійні експерименти, забираючи у них останні копійки, паралельно складаючи мільярди в банки інших держав.

- Як вийти зі скандалу? Суспільство, напевно, хотіло би щось почути.

- Тут є дві надії. Одна дуже сумнівна - наша правоохоронна система. Тому що боротьба з олігархами, контрабандистами, злодіями в законі поки що закінчилася віртуальними історіями, і це тест для нашої правоохоронної системи: дати відповіді на питання, поставлені світовою спільнотою. І другий шлях - це ЗМІ, експертне середовище, яке перебуває в невизначеному стані, тому що для всіх розсудливих людей шоком стало закриття каналів, сайтів, незаконні переслідування ЗМІ, зокрема і "Першого Незалежного". Але я вірю в те, що в нашій країні ніколи не бракувало сильних, мудрих і розумних людей. І в країні є справжні лідери, які готові вести за собою людей і боротися за справедливість. І ті, хто думає, що вони всіх сьогодні можуть змусити мовчати, вимкнути їхні кнопки і не допустити поширення небажаного сигналу, глибоко помиляються. Бо ще не було тієї влади, яка могла б перемогти свободу слова.

- Бліц.

Опишіть ідеального спікера двома словами.

- Щоб працював за законом, і більше нічого не потрібно.

- Як змусити "слуг народу" дотримуватися законів?

- Відправити у відставку.

- Як часто вам доводиться відчувати "іспанський сором"?

- Буває.

- Як українці можуть зрозуміти, коли настане кінець епохи бідності?

- Коли кожна людина стане дивитися з упевненістю в завтрашній день.

- Урядовці не радять людям розраховувати на пенсії в майбутньому. А на що ж розраховувати?

- На те, що цих урядовців вже не буде.

- Чи є гендерні стереотипи в українській політиці?

- На жаль, існують. Але жінки демонструють, що вони дуже сміливі, готові боротися, готові брати відповідальність на себе, йти і перемагати.

- Що ви оберете у вільний час: пробігти крос або з'їсти смажену картоплю?

- Бігаю крос, відтискаюся і роблю це постійно.

- Яку найдовшу дистанцію ви подолали?

- 20 км.

- У чому ніколи не можна собі відмовляти?

- Я не можу собі відмовити поспілкуватися зі своїми дітьми, рідними, близькими. І не можна собі відмовляти в боротьбі за ту справу, якій ти присвячуєш своє життя. І сьогодні наша спільна справа - це любов до нашої країни: ми її любимо в радості, в горі, коли погано, коли боляче, але ми любимо Україну. Ми хочемо жити в гарній країні, і тому ми за неї боротимемося.

- Дякую.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів