banner banner

Верховна Рада призначила нового суддю КСУ. Чим варта уваги біографія Віктора Кичуна?

Призначення Кичуна відбулося на тлі тривалої в країні конституційної кризи

З відкритих джерел

Верховна Рада призначила новим суддею Конституційного суду України (КСУ) Віктора Кичуна. Він змінив на цій посаді суддю Миколу Мельника, який у грудні 2019 року пішов у відставку за власним бажанням.

Кандидатуру Кичуна в червні минулого року подала парламентська фракція "Слуги народу". На пленарному засіданні в четвер, 18 лютого, за його призначення проголосував 241 народний депутат при мінімально необхідних 226-ти.

Інші кандидати на цю посаду, серед яких Ольга Боднар-Петровська (за квотою "Батьківщини"), Юрій Павленко (за квотою "Опозиційної платформи – За життя") і Руслан Сидорович (за квотою "Голосу") отримали менше голосів.

Призначення Кичуна відбулося на тлі конституційної кризи, який триває в країні з жовтня минулого року. Про це трохи пізніше, а поки знайомимося ближче з новим суддею КСУ.

Біографія

Віктор Кичун народився 19 червня 1968 року у селі Велика Березна Хмельницької області. Освіту здобув у Харківському юридичному інституті (зараз – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Тут же закінчив аспірантуру (1997 р.).

З 1997 по 2003 рр. працював асистентом кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Є доцентом цієї кафедри (з 2003 року).

Згідно з офіційною автобіографією, Кичун має досвід роботи адвокатом, також деякий час був юрисконсультантом.

З 2007 по 2015 рр. обіймав різні посади в банку "Кредит Дніпро", зокрема входив до складу правління фінустанови.

Друг людини Зеленського

З відкритих джерел

За даними BBC News Україна, Кичун є другом представника президента Зеленського в Конституційному суді Федора Веніславського. Останній у коментарі "Радіо Свобода" підтверджував цю інформацію, зазначивши, що не бачить конфлікту інтересів у призначенні Кичуна.

"А який може бути конфлікт інтересів, якщо людина пройшла відбір і фракція її підтримала? Я підтримуватиму рішення фракції", - зазначив Веніславський.

Після призначення Кичуна вакантними в КСУ залишаються ще дві суддівські посадиі – від парламенту і з'їзду суддів. Нагадаємо, що Конституційний суд України складається з вісімнадцяти суддів: шість із них обираються за квотою президента, шість – від Верховної Ради і шість – від з'їзду суддів України.

Декларація Кичуна

Згідно декларацією, яку Кичун подав у лютому 2020 року як кандидат на посаду судді КСУ, за 2019 рік він отримав 1 млн 149 тис. 984 грн доходу від заняття підприємницькою діяльністю.

Окрім цього, 223 тис. 292 грн новопризначеному судді принесла робота в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Готівкою Кичун задекларував 175 тис. дол., 320 тис. грн, його дружина Олена – 52 тис. євро. Також сумарно понад півмільйона доларів новопризначений суддя позичив третім особам.

Кичун зберігає золото в злитках на 445 тис. грн, також у його декларації вказано золотий годинник Paul Pikot за 56 тис. грн, а його дружина носить годинник від Frederique Constant за 12,5 тис. грн.

У власності сім'ї судді перебуває квартира в Києві (43,4 кв. м), крім цього квартира (73,8 кв. м) і гараж (22,4 кв. м) у Харкові і земельна ділянка у Хмельницькій області.

Кичун їздить на автомобілі марки VOLKSWAGEN 2015 року випуску вартістю 300 тис. грн, а також на LEXUS RX350 2013 року випуску 853 грн.

Згідно з декларацією, суддя спільно з дружиною мають акції в ПАТ "Тепловозо-ремонтний завод".

Конституційна криза

Призначення Кичуна відбулося на тлі конституційної кризи, яка спостерігається в Україні з жовтня 2020 року. Тоді КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції України статтю 366-1 КК, що передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій було закрито. Пізніше Кабмін схвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ до реєстру.

Своєю чергою президент Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, причетних до відповідного рішення. Глава КСУ Олександр Тупицький на це заявив, що законопроект, ініційований президентом, має ознаки конституційного перевороту в Україні.

29 грудня президент видав указ, яким відсторонив Тупицького від посади голови суду, однак КСУ визнав цей документ неконституційним. У своїй заяві представники суду назвали указ "нікчемним", адже, на їхню думку, Зеленський вийшов за межі своїх повноважень президента.

Незабаром після цього Управління державної охорони не пустило Тупицького до будівлі КСУ та робочого кабінету, що сам голова суду назвав черговою спробою протиправного втручання в його діяльність. Тупицький зазначив, що незважаючи на відсторонення від посади на 2 місяці, статусу судді його ніхто не позбавив. На сьогоднішній день голова КСУ виконує службові обов'язки в режимі дистанційної роботи.

19 січня Державне бюро розслідувань повідомило Тупицкому про підозру. Йому закидають вчинення кримінальних злочинів проти правосуддя, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 ("Завідомо неправдиві свідчення, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від надання свідчень") КК України. У ДБР зазначають, що незважаючи на набуття статусу підозрюваного у кримінальній справі та відсторонення, Тупицький продовжує ходити на роботу в КСУ і перешкоджає досудовому розслідуванню.

27 січні цього року президент відкликав для доопрацювання свій законопроект, який передбачає позбавлення суддів КСУ повноважень. Таким чином розгляд цього документа було знято з порядку денного.

Джерело: 112.ua

відео по темі



Новини за темою

Віджет партнерів