banner banner

Операція "Авеню": Що написано в першій частині розслідування Bellingcat про операцію з упіймання "вагнерівців"?

Перша частина розслідування про резонансну операцію та її провал вийшла. Тезисно розповідаємо, про що в ній йдеться

Фото з відкритих джерел

[media type= "picture" position= "1"] Наприкінці 2020 року в міжнародній групі OSINT-розслідувачів Bellingcat анонсували вихід розслідування про операцію з упіймання членів російської ПВК "Вагнера", яка готувалася спецслужбами України, але в підсумку було зірвано. 

Коротка передісторія

Понад 30 найманців з ПВК "Вагнера" було затримано 29 липня 2020 року під Мінськом. Тоді білоруські правоохоронці повідомили, що найманці нібито прибули до країни з метою дестабілізації ситуації напередодні президентських виборів.

За два тижні після затримання "вагнерівців" повернули до Росії, хоча Україна зверталася з проханням видати їх їй.

Пізніше виявилося, що "вагнерівців", частина з яких брала участь у боях на Донбасі, збиралися затримати українські спецслужби. Але операція зірвалася. За даними низки ЗМІ, це сталося після витоку з Офісу президента. 

Проте Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, судячи з висновків, раніше озвучених її главою, депутатом від "Слуги народу" Мар'яною Безуглою, провини українських посадовців у зриві операції не знайшла. Як і підтвердження того, що президент Володимир Зеленський особисто розпоряджався відтермінувати операцію.

У ТСК також зробили висновок, що глава ОП Андрій Єрмак не міг впливати на розвиток подій, а провину за зрив "переклали" на Олександра Лукашенка.

Тут варто зазначити, що в червні Зеленський заявляв, що операцію готували "точно не в Україні". І підкреслював, що спілкувався з Лукашенком про переміщення бойовиків ще до їх затримання.

Також додамо, що у вересні 2020 року голова ОП Андрій Єрмак називав історію з "вагнерівцями" "детективною історією, яку вигадано від початку і до кінця". 

Вже пізніше влада України змінила риторику і визнала, що операція все ж була. Принаймні, планувалася. 

Тепер перейдемо до розповіді Bellingcat

Перша частина розслідування називається "Приземлення валькірій" і стосується процесу підготовки операції. Друга частина, як запевняють в Bellingcat, вийде пізніше. 

Розслідування Bellingcat. Тези з першої частини 

Українська розвідка вивчала "вагнерівців" з 2014 року. 

- Початкова ідея полягала в наступному: виманити 4-5 осіб на територію Угорщини під приводом, що для роботи в новій ПВК треба пройти підготовку в спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх би затримали, екстрадували до України і судили.

- До вересня 2019 року Головне управління розвідки Міноборони зібрало персональні дані (місцеперебування, працевлаштування, контактні дані) більш ніж тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України у якийсь момент між 2014 і 2018 роками.

- З цієї тисячі виділили кілька десятків конкретних осіб.

- Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб.

- Операція отримала кодову назву "Авеню".

"Для успішної реалізації проекту потрібна була якась ПВК, правдоподібне міжнародне завдання і переконливий куратор проекту, який вдавав би представника російських спецслужб", - пишуть у Belligcat. 

- Для максимальної правдоподібності використовували реальну ПВК "МАР", створену у 2012 році в Санкт-Петербурзі. Вона проводила кілька операцій на сході України у 2014 році і навіть отримала подяку від керівництва так званої "ДНР". 

- Як "завдання" для завербованих "вагнерівців" було обрано нібито охорону нафтових об'єктів "Роснєфті" на Близькому Сході. 

"Команда зареєструвала (знову ж таки через російського реєстратора) доменне ім'я office-rosneft.org, щоб використовувати домен для електронного листування з кандидатами", - пишуть у Bellingcat. 

- Важливим учасником проекту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований і завербований українською розвідкою в "ДНР" кількома роками раніше.

"Він повернувся до Росії і вийшов на пенсію, але згодом на прохання українських розвідників знову став шукати роботу в Міноборони та успішно знайшов. Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисний для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо в цьому виникне потреба", - пишуть в Bellingcat. 

- Роль "головного рекрутера" і "куратора проекту від спецслужб" зіграв спецпризначенець з реальним бойовим досвідом, який добре знається на деталях війни на Донбасі.

- Далі серед кандидатів на роботу почали шукати тих, хто міг би допомогти завербувати інших значущих для України бойовиків. 

- Одним із таких кандидатів був Артем Міляєв 1981 року народження (Шаман). 

"Міляєв не тільки написав, що отримав військовий досвід в Чечні, Донбасі і Сирії, але і зазначив, що був заступником командира штурмової бригади в "ДНР", де командував більш ніж 100 бійцями. У своєму першому спілкуванні з "рекрутером" він пропонував набирати бійців з-поміж своїх старих підлеглих", - пише Bellingcat.

- По суті, набір кандидатів було передано Шаману на аутсорсинг. Підроблені форми ПВК заповнили понад 200 заявників. 

Скриншот

- Після того як куратор, який вдавав, що перебуває в Сирії, схвалював кандидатуру, він просив кандидата надіслати Шаману докладне резюме. 

- Тож до початку червня 2020 року ГУР Міноборони "отримало сотні сторінок докладних, написаних від руки зізнань бойовиків про їхню роль в незаконних бойових діях у Східній Україні, на Близькому Сході і в Африці" та інші подробиці.

- У якийсь момент спецоперація ставала логістичною проблемою: 180 новобранців вимагали можливості розпочати роботу.

- У ГУР вирішили "вбити" куратора із Сирії. Замість нього з Шаманом зв'язався новий - нібито з Венесуели. 

"У нового куратора були гарні новини: приблизно стільки ж досвідчених бійців "Роснєфті" знадобилося для охорони своїх об'єктів від рейдерів у Венесуелі", - пишуть в Bellingcat. 

"Зі 180 набраних осіб розвідники планували вибрати кілька десятків головних військових злочинців, організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він буде пролітати над українською територією. Через пандемію вилетіти з Росії можна було тільки через територію Білорусі, а найбільш зручним і правдоподібним рейсом через територію України був рейс до Стамбула", - пишуть в Bellingcat. 

 - Для примусової посадки на території України було обрано сценарій із "загрозою вибуху на борту". 

Далі дослівно цитуємо Bellingcat:

"Групі ГУР потрібна була допомога СБУ в складанні короткого списку найманців, які були найважливішими для України, і, щоб цю допомогу запросити, було потрібно схвалення Офісу президента. Втім схвалення президента в будь-якому разі було необхідно, оскільки операція явно викликала б великий політичний резонанс. За словами опитаних екс-співробітників ГУР, президента України вперше було проінформовано про пропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Співрозмовники сказали нам, що президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, заплановану на 26 червня 2020 року і попросив підготувати детальний план. Цей концептуальний план було підготовлено і затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року".

- СБУ підтвердила: бойовики, рекрутовані ГУР, мають величезне значення, багато хто з них вже перебували в списках найбільш розшукуваних СБУ терористів.

"Серед них були і бійці, які брали участь у вирішальних боях під Іловайськом і Дебальцевим, і бойовики, що збили в червні 2014 року український військово-транспортний літак під Луганськом (тоді всі 49 військовиків на борту загинули), і найманці, які служили в ППО в районі (тобто потенційно важливі свідки у справі збитого "Боїнга MH17"). Один із найманців навіть говорив про те, що на початку липня 2014 року він супроводжував через російсько-український кордон "Бук" (той самий зенітно-ракетний комплекс, який збив "Боїнг")", - пишуть у Bellingcat. 

- В останню мить відбулася зміна плану. Тодішній голова ГУР Міноборони Василь Бурба повідомив Bellingcat, що про перенесення операції попросив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Причиною було те, що Зеленський щойно досяг згоди з Росією про припинення вогню на Донбасі.

Водночас журналісти підкреслили, що у них не було можливості перевірити, чи була насправді така розмова. А в Офісі президента не надали коментарів з цього приводу.

 

Джерело: 112.ua

відео по темі



Новини за темою

Віджет партнерів