banner banner

Білорусь назвала ветеранів "Армії Крайової" нацистськими злочинцями. Чому і чим це загрожує?

"Армія Крайова" – це добровольча армія, створена в 1942 році на території окупованої нацистською Німеччиною Польщі

Олександр Лукашенко З відкритих джерел

Офіційний Мінськ порівняв бійців опору польської "Армії Крайової" з нацистами. Такого висновку дійшла Генпрокуратура в рамках розслідування кримінальної справи за фактом геноциду білоруського народу в роки Другої світової війни і повоєнний час. 

Варшава вимагає пояснень, проте вже очевидно, що звинувачення, які пролунали в бік ветеранів "Армії Крайової", загрожують черговим загостренням відносин між Польщею і Білоруссю. Про те, що сталося, читайте далі в нашому матеріалі.

Коли і чому було порушено кримінальну справу?

Кримінальну справу за фактом геноциду білоруського народу в роки Другої світової війни і повоєнний час Генпрокуратура Білорусі порушила у квітні цього року.

Виходячи зі слів генерального прокурора Андрія Шведа, це зробили "з метою соціальної та історичної справедливості, усунення білих плям історії, зміцнення конституційного ладу і національної безпеки".

Андрій Швед Генеральна прокуратура РБ

Швед заявив, що деякі західноєвропейські держави, "причетні, зокрема, до масового знищення білорусів і представників інших національностей у період Великої Вітчизняної війни і повоєнний час", розгорнули проти Білорусі інформаційну війну, "спрямовану на спотворення історичних подій".

Нібито тому слідство й взялося за відновлення "історичної справедливості".

У Генпрокуратурі повідомили, що збираються шукати докази геноциду білоруського народу в архівах Німеччини, Польщі, Литви, Росії та інших держав.

Перші результати розслідування

Про них Андрій Швед розповів у середині травня в інтерв'ю телеканалу "Білорусь-1", зазначивши, що під час розслідування було проведено розкопки в Логойському районі. Крім цього, правоохоронці вивчали архівні матеріали.

Розкопки в Логойському районі Белта

"Нами (слідством, - ред.) встановлено відомості про ще живих нацистських злочинців, які були в списках і брали участь у діяльності каральних батальйонів. Насамперед литовських батальйонів СС й Армії Крайової", - заявив генпрокурор.

Швед анонсував звернення до Польщі та Литви по відповідну правову допомогу, щоб ті "провели з цими особами процесуальні дії". Генпрокурор запевнив, що білоруські правоохоронці не тільки знають, що ветерани ще живі, а й мають інформацію щодо їхнього місцеперебування.

Довідка. "Армія Крайова" – це добровольча армія, створена в 1942 році на території окупованої нацистською Німеччиною Польщі. Це одна з найчисленніших і найбільш організованих підпільних армій тодішньої Європи.

Деякі загони АК брали участь в антиукраїнських акціях, є задокументовані факти воєнних злочинів проти цивільного населення, зокрема знищення с. Павлокома (1-3 березня 1945 року тут АК та місцева самооборона вбили 366 мирних українців) та с. Сагринь, де 9-10 березня 1944 р. тут було розстріляно, закатовано, зарізано від 800 до 1000 українців.

Що на це говорять історики, офіційна Варшава і Вільнюс

"Армія Крайова" підпорядковувалася польському уряду у вигнанні, який перебував у Лондоні й був частиною антигітлерівської коаліції. Її можна звинуватити в націоналізмі і в тому, що вона воювала за Польщу в кордонах до 1 вересня 1939 року, але вона в жодному разі не була нацистським або фашистським формуванням", - заявив у коментарі польській газеті Rzeczpospolita білоруський історик Ігор Мельников.

Він підтвердив, що нещодавно біля Логойська дійсно проводили ексгумації, але, за інформацією історика, жертвами були місцеві євреї, вбиті німцями в 1941 році. Мельников висловив думку, що таке "скидання не пов'язаних між собою історичних подій в один мішок" дискредитує урядові ЗМІ, а також білоруських офіційних осіб.

Гродненський журналіст, член правління Союзу поляків Білорусі Анджей Писальник назвав заяви Мінська "абсурдними твердженнями".

"Вони не спираються на історичні факти, але білоруська влада створює свою інтерпретацію історії", - заявив він Rzeczpospolita.

Глава канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхал Дворчик висловив думку, що звинувачення на адресу ветеранів "Армії Крайової" – це "чергова частина дезінформаційної війни, яку веде режим Олександра Лукашенка".

З'явилася також реакція Міністерства закордонних справ Литви. У зовнішньополітичному відомстві сприйняли поведінку Мінська як "жалюгідні спроби спотворити історію з метою виправдати власні рішення, ухвалені в дусі тоталітаризму".

"Останнім часом заяви представників білоруського режиму вже не дивують. Сумні спроби спотворити і політизувати болючі питання історії, як і заяви про спроби організації переворотів, покликані відвернути увагу від порушень прав людини цими днями в Білорусі", - передає литовське Національне радіо і телебачення (LRT).

Відносини Білорусі з Польщею і Литвою

І Польща, і Литва перебувають серед тих країн, які не визнали Лукашенка законно обраним президентом Білорусі. Обидві країни підтримали представників опозиції.

Так, до Литви в серпні 2020 року виїхала лідерка опозиції, головний конкурент Лукашенка на виборах Світлана Тихановська.

Світлана Тихановська AP Photo

Сейм Литви офіційно визнав її законно обраним лідером Білорусі, а Лукашенка Міністерство закордонних справ внесло до "чорного списку". Показово, що на той час глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс у своєму твіті від 15 серпня назвав Лукашенка "колишнім президентом Білорусі".

Тим часом у Польщі знайшли притулок деякі лідери білоруських протестів. Зокрема, у Варшаві базується редакція популярного Telegram-каналу NEXTА, який активно і детально висвітлював перебіг протестів, а також анонсував проведення нових акцій.

У МЗС Польщі ще у вересні 2020 року заявили, що білоруська влада втратила легітимність.

На тлі цього від Лукашенка у бік Варшави та Вільнюса лунали звинувачення в причетності до протестів у Білорусі. Нібито обидві країни виступили проти перерахунку голосів після президентських виборів.

Очевидно, що останні заяви, зроблені офіційним Мінськом під час розслідування справи про геноцид білорусів, посприяють загостренню відносин Білорусі з Польщею і Литвою.

Нагадаємо

Після президентських виборів торік у серпні й масових акцій протесту проти режиму Олександра Лукашенка події в Білорусі не перестають обурювати світову спільноту.

Остаточно і беззаперечно Мінськ потрапив в опалу до Євросоюзу і США після інциденту з літаком компанії Ryanair та затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича 23 травня цього року. Детальніше про це ми писали ТУТ.

Джерело: 112.ua

відео по темі



Новини за темою

Віджет партнерів